Ухвала суду № 95325877, 26.02.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4382/20

Провадження № 4-с/333/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Уляницької Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , боржник: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», суб`єкт, дії якого оскаржуються: державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитро Станіславович, на постанову про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла вищезазначена скарга, в якій ОСОБА_1 просить скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошеї Д.С. про закінчення виконавчого провадження № 61610150 щодо примусового стягнення з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 7710 грн. 28 коп., і зобов`язати поновити виконавче провадження № 61610150 щодо примусового стягнення з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 7710 грн. 28 коп.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що 05.12.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення по справі № 333/1011/19, яким стягнуто з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 7710 грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. На виконання зазначеного судового рішення, 28.02.2020 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист.

25.03.2020 року державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошеєю Д.С. виконавче провадження № 61610150 було відкрито і в цей жде день закінчено з підстав фактичного виконання, що підтверджується відповідною постановою.

На вимогу стягувача пояснити, яким чином було здійснено фактичне виконання вищезазначеного виконавчого провадження, державний виконавець пояснив, що боржник – АТ «ПУМБ» звернувся до Подільського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві із заявою, якою повідомив про те, що він добровільно у повному обсязі сплатив стягувачеві грошові кошти у вищезазначеному розмірі та надав на підтвердження відповідні платіжні доручення.

На думку скаржника боржник перерахував грошові кошти на виконання судового рішення на банківський рахунок, який має безпідставно нараховану ним же (боржником) заборгованість. Таким чином, перераховані на виконання судового рішення грошові кошти були фактично зараховані на погашення безпідставно нарахованої раніше та скасованої судом заборгованості.

Жодних грошових коштів, які боржник був зобов`язаний сплатити – стягувач не отримувала, а грошові кошти залишилися на кредитному рахунку АТ «ПУМБ». В заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вказувала номер рахунку в іншій банківській установі для отримання коштів.

У зв`язку з тим, що фактично судове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя не виконано, скаржник вважає, що жодних підстав для закінчення виконавчого провадження № 61610150 державний виконавець не мав.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року було відкрито провадження по цивільній справі за вищевказаною скаргою.

В подальшому розгляд справи відкладався з метою витребування доказів за клопотаннями скаржника.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, від представника надійшло клопотання про розгляд скарги без їх участі, скаргу підтримують у повному обсязі та просять її задовольнити.

Боржник та державний виконавець в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, розглянувши скаргу, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Пунктом 9 частини 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно зі ст. 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Відповідно до пункту 1 постанови пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У ст. 448 ЦПК України зазначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2019 року в цивільній справі № 333/1011/19 на користь ОСОБА_1 з АТ «ПУМБ» було стягнуто 7 710 грн. 28 коп. та судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

На виконання вказаного рішення 28.02.2020 року судом було видано виконавчий лист № 333/1011/19 про стягнення з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 7 710 грн. 28 коп.

25.03.2020 року державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кривошея Д.С. відкрив виконавче провадження № 61610150 з примусового виконання виконавчого листа № 333/1011/19, виданого 28.02.2020 року.

В той же день, 25.03.2020 року державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кривошея Д.С. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 61610150 з примусового виконання виконавчого листа № 333/1011/19, виданого 28.02.2020 року, на підставі пункту 9 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У відповідь на ухвалу суду від 08.09.2020 року державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Кривошея Д.С. надав суду копію матеріалів виконавчого провадження № 61610150, з яких вбачається, що 19.03.2020 року державному виконавцю було передано до виконання заяву ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 333/1011/19, виданого 28.02.2020 року.

У вказаній заяві ОСОБА_1 , серед іншого, просила перерахувати всі стягнуті грошові кошти на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» з призначенням платежу – номер картки НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , номер рахунку НОМЕР_4 .

В матеріалах виконавчого провадження міститься заява АТ «ПУМБ» № КНО-44.2.4/606 від 24.03.2020 року, якою боржник повідомляє про те, що ним було добровільно сплачено суму заборгованості, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 61610150. До заяви додано копію меморіального ордеру від 23.03.2020 року № 18610_94 про перерахування 7 710 грн. 28 коп. на рахунок № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 .

З досліджених судом матеріалів виконавчого провадження вбачається, що боржник (АТ «ПУМБ») за день до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження направив виконавцю заяву, я якій повідомив про добровільну сплату сум за виконавчим провадженням, яке на момент направлення заяви ще не було відкрите. В заяві боржника міститься посилання на номер виконавчого провадження 61610150, якого станом на день написання заяви, тобто 24.03.2020 року, ще не існувало.

У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів представником АТ «ПУМБ» було надано суду копію меморіального ордеру від 23.03.2020 року № 18610_94, виписку по особовому рахунку № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 за період з 23.03.2020 року по 03.12.2020 року та копію пропозиції укласти договори (оферту) від 20.01.2015 року.

З наданих боржником документів вбачається, що 23.03.2020 року банк перерахував на рахунок НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 7 710 грн. 28 коп. В той же день банк списав 7 710 грн. 28 коп. з рахунку НОМЕР_5 на рахунок НОМЕР_6 з призначенням платежу «договірне списання згідно договору № GP-7334321 від 21.01.2015 року». Копію договору № GP-7334321 від 21.01.2015 року боржником надано не було.

Згідно з текстом пропозиції укласти договори (оферти) від 20.01.2015 року, наданим АТ «ПУМБ», його було підписано ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал». Серед іншого, текст пропозиції укласти договори (оферти) від 20.01.2015 року надає право АТ «Банк Ренесанс Капітал» в порядку договірного списання списувати з будь-якого рахунку ОСОБА_1 грошові кошти для погашення суми кредиту, оплати процентів, комісії та інших платежів, передбачених цією пропозицією. В свою чергу АТ «ПУМБ» не є стороною пропозиції укласти договори (оферти) від 20.01.2015 року і його положення суд не може застосувати до спірних правовідносин.

Від представника стягувача на адресу суду надійшла заява, в якій він повідомляв про те, що ОСОБА_1 нічого не відомо про рахунок НОМЕР_5 , зазначений в меморіальному ордері від 23.03.2020 року № 18610_94. З огляду на це, представник ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування у банку відомостей про вказаний рахунок та підставу його відкриття.

На ухвалу суду про витребування доказів представником АТ «ПУМБ» було надано копію заяви за підписом ОСОБА_1 про відкриття рахунку\рахунків в АТ «Банк Ренесанс Капітал», датовану 18.09.2013 року. В наданій заяві міститься посилання на два поточних рахунки – НОМЕР_7 та НОМЕР_8 . При цьому, зазначена заява не містить жодного посилання на АТ «ПУМБ» та поточний рахунок НОМЕР_5 , зазначений в меморіальному ордері від 23.03.2020 року № 18610_94.

З наведеного не вбачається за можливе встановити належність саме ОСОБА_1 рахунку НОМЕР_5 , який зазначений в меморіальному ордері від 23.03.2020 року № 18610_94, і на який було переказано 7 710 грн. 28 коп. з призначенням платежу «відшкодування грошових коштів по клієнту ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , за рішенням суду».

Відповідно до частини 1 ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження», органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.

Законом не визначений обов`язок стягувача повідомляти боржнику номер рахунку, на який можуть бути перераховані грошові кошти. Тому, кошти, присуджені до стягнення у разі відсутності інформації про рахунок стягувача повинні були бути перераховані на рахунок Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

При цьому суд звертає увагу на те, що стягувачем в заяві про примусове виконання рішення суду було зазначено інші банківські реквізити для переказу стягнутих коштів, ніж ті, які були вказані в меморіальному ордері від 23.03.2020 року № 18610_94.

За даних обставин суд погоджується з доводами скаржника про те, що рішення суду фактично не виконано і грошові кошти з АТ «ПУМБ» на її користь не стягнуті, а тому, постанову про закінчення виконавчого провадження було винесено передчасно.

Відповідно до частини 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

У частині 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Згідно зі ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У частині 1 ст. 452 ЦПК України зазначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника,якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, ст. ст. 18, 19, 40, 41, 44, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ), боржник: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», суб`єкт, дії якого оскаржуються: державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Дмитро Станіславович, на постанову про закінчення виконавчого провадження, - задовольнити повністю.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 61610150 від 25.03.2020 року, яка винесена державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошеєю Дмитром Станіславовичем.

Зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити виконавче провадження № 61610150 на підставі виконавчого листа № 333/1011/19, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя 28.02.2020 року про стягнення з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 7 710 грн. 28 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя А.В. Михайлова