Ухвала суду № 95324060, 03.03.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2017/20

Провадження № 2/309/1258/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

секретаря судового засідання: Форкош Д.З.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні усну заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Орос Ярослава Васильовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Кошелівської сільської ради про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування рішення Кошелівської сільської ради

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Кошелівської сільської ради про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування рішення Кошелівської сільської ради .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив головуючому судді Орос Я.В. усний відвід. Відвід вмотивований тим, що головуючий суддя Орос Я.В. під час підготовчого судового засідання відмовив йому у задоволенні клопотання про витребування доказів, а також тим, що він нещодавно подав позов до всіх суддів Хустського районного суду, ат ому у нього є сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді у розгляді даної справи .

В судове засідання інші учасники процесу не зявивлися, про місце і час розгляду справи повідомлялися , однак в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного їх повідомлення про місце і час розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи , що заява про відвід подана в день судового засідання відповідно до вимог ст. 40 ЦПК України така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заслухавши пояснення позивача суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, так як відвід належним чином не вмотивований та є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36-37 ЦПК України є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Суд зазначає, що заявником не наведено жодної обставини, що, з огляду на наведені вище вимоги частини першої статті 36 ЦПК України, є підставою для відводу судді Орос Я.В.

Аналізуючи підстави, які зазначені заявником ОСОБА_1 для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді та його зацікавленість, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об`єктивність і упередженість розгляду даної справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід ураховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі «Ле Комт (Le Compte), Ван Левен (Van Leuven) і Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії»), як наслідок таку презумпцію спростувати досить складно, адже критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

У той час, як суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.

Тобто, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року указує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).

У цьому випадку, на думку заявника, підставою відводу є наявність у провадженні передумов регламентованих ч. 1 ст.36 ЦПК України, однак останні в ході судового розгляду заяви по суті не були підтвердженні належним та допустимим доказами у розумінні ст. 81 ЦПК України, або ж інформацією, яка б указувала на те, що суддя Орос Я.В. не є безстороннім, у той час, як особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Також не установлено з боку судді Орос Я.В. умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості.

Як наслідок, висловлені заявником доводи, які обумовлюють відвід судді, є неспроможними та сумнівними за своєю суттю, оскільки не "випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту", через що, суд вважає заяву заявника про відвід за своєю суттю такою, що не ґрунтуються на вимогах ст.26 ЦПК України у зв`язку з чим остання не підлягає задоволення

Керуючий ст..40 ЦПК України суд

П О С Т А Н О В И В :

В задовленні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Орос Ярослава Васильовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Кошелівської сільської ради про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування рішення Кошелівської сільської ради - відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 4 березня 2021 р.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.