Рішення № 9532089, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/52326.01.10 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімат технології»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний консалтинговий альянс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 31707,80 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Онищенко М.В. представник за довіреністю б/н від 14.09.2009р.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 26.01.10., за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімат технології»(надалі ТОВ «Клімат технології», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний консалтинговий альянс»(надалі ТОВ «Український інвестиційний консалтинговий альянс», відповідач) боргу за договором в сумі 21 254,85 грн., 1 894,33 грн. пені та 8 558,62 грн. інфляційних збитків, а також просить відшкодувати судові витрати, пов’язані із звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 42 від 06.07.07 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму заборгованості та інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 20.10.09 порушено провадження у справі №40/523 за даним позовом та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.12.09.

03.12.09 у судове засідання з’явився представник Позивача, вимоги ухвали суду виконав у повному обсязі, заявлені позовні вимоги підтримав.

Відповідач, натомість, не забезпечив явку повноважних представників сторін у судове засідання, вимог ухвали суду не виконав, що стало підставою для відкладення розгляду справи до 17.12.09.

Ухвалою Голови Господарського суду м. Києва від 15.12.09 у справі №40/523 розгляд справи продовжено на один місяць.

17.12.09 розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, з причини неявки у судове засідання представника Відповідача, відкладався до 19.01.10.

У судовому засіданні 19.01.10 оголошувалась перерва до 26.01.10 для оголошення рішення.

Відповідач не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. В судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), наданий Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходження –02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Драйзера, 6.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив, що 06 липня 2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 42 за умовами якого продавець (позивач у справі) зобов’язується поставити товар покупцеві (відповідач у справі), а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Кількість та асортимент товару, термін постачання і ціна товару визначається в рахунках/фактурах і накладних (специфікаціях) та не підлягає перегляду після затвердження специфікації сторонами (п. 2.2 Договору).

На виконання умов Договору в період з 06.07.2007р. по 19.07.07р. Позивач –ТОВ «Клімат технології»передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний консалтинговий альянс»отримав товар на загальну суму 32 053,74 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями до них про отримання товарних цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № 1262 від 06.07.2007р. на суму 14414,40 грн. (товар отримав Ширяев І.Г. за довіреністю НВБ №047152 від 06.07.07);

- накладна №1262/1 від 10.07.07 на суму 7183,38 грн. (товар отримав Ширяев І.Г. за довіреністю НВБ №047152 від 06.07.07);

- накладна № 1339 від 19.07.2007р. на суму 10455,96 грн. (отримав Ширяев І.Г. за довіреністю НВБ №047174 від 19.07.07).

Згідно п. 4.1, 4.2 Договору оплата за товар здійснюється покупцем за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок продавця на умовах відстрочки платежу терміном 10 (банківський) днів з моменту відвантаження товару та здійснюється у національній валюті України згідно рахунку –фактури.

За твердженням Позивача, Відповідач своєчасно і у повному обсязі свої зобов’язання не виконав, за отриманий товар розрахувався частково, а саме 21.08.07 відповідач перерахував позивачу частину боргу згідно видаткової накладної №1262 від 06.07.07 на суму 10 798,89 грн, що підтверджується банківською випискою від 21.08.07.

Із врахуванням наведеного, на день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору поставки № 42 від 06.07.07. складає 21 254,85 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору поставки № 42 від 06.07.07. в розмірі 21 254,85 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві, суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 21 254,85 грн за поставлений товар, що є предметом договору № 42 від 06.07.07., у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.2 договору поставки № 42 від 06.07.07р. покупець за несвоєчасну оплату сплачує продавцю пеню за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Розрахунок пені в сумі 1894,33 грн. здійснений позивачем при поданні позовної заяви, приймається судом, оскільки такий відповідає чинному законодавству, нарахування проведені із урахування вимог ст. 232 ГКУ та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Таким чином, підлягає стягненню пеня у сумі 1 894,33 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 8 558,62 грн інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 42 від 06.07.2007р. у відповідності з положеннями договору, на вимоги суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 317,07 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційний консалтинговий альянс»(02217, м. Київ, Деснянський район, вул. Драйзера, 6, ідентифікаційний код 32527834) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат технології» (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп.1, ідентифікаційний код 32245711) боргу за договором в сумі 21 254,85 грн ( двадцять одна тисяча двісті п’ятдесят чотири гривні вісімдесят п’ять копійок), пені у розмірі 1 894,33 грн (одна тисяча вісімсот дев’яносто чотири гривні тридцять три копійки), інфляційних збитків у розмірі 8 558,62 грн (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім гривень шістдесят дві копійки), витрати по сплаті державного мита у розмірі 317,07 грн (триста сімнадцять гривень сім копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

3. Видати наказ у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 27.01.2010р.