Рішення № 9531961, 13.05.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2010 р. Справа № 17/30

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком ЛТД", вул. Місячна, 28, с. Вовчинець м. Івано-Франківськ,

про стягнення 66333 грн. 76 коп.

Представники:

від позивача: Сапіжак Т.В. - представник, (довіреність №05-16/2042 від 29.12.09)

від відповідача: Даниловський В.Л. - керівник

встановив: заявлено позов про стягнення 66333 грн. 76 коп., в тому числі 48118 грн. 90 коп. боргу за постачання газу, 4746 грн. 08 коп. пені, 690 грн. 23 коп. - 3% річних, 3196 грн. - інфляційних втрат, 3368 грн. 32 коп. - штрафу, 6213 грн. 90 коп. - борг за технічне обслуговування.

Позивач позовні вимоги підтримує і просить суд позов задовольнити.

          Відповідач в судовому засіданні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу визнав частково в розмірі 47000 грн., в частині стягнення боргу по технічному обслуговуванню заперечує, обґрунтовуючи тим, договір №45 було розірвано позивачем в односторонньому порядку, а після припинення дії договору послуги по газопостачанню не надавалися і позивачем відповідно не могли бути проведені технічний огляд та профілактичне обслуговування. Крім того, звернувся до суду із клопотанням про виключення з суми боргу за спожитий газ пені, штрафу та інфляційних втрат.

                    В судовому засіданні 25.03.10 р. представив суду докази сплати основного боргу в сумі 1118 грн. 90 коп. Сплата в зазначеній сумі відбулася після звернення позивачем з позовом - 17.02.10 р., про що свідчить виписка банку за 17.02.10 р.                    

                    Розглянувши матеріали справи, вислухавши предстапвників сторін, суд встановив наступне.

                    01.01.09 між Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерком ЛТД" було укладено договір № 45 на постачання і транспортування природного газу, яким визначено порядок, умови постачання та облік природного газу.

          Відповідно до зазначеного договору Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" через Івано-Франківське управління по експлуатації газового господарства здійснювало поставку та транспортування природного газу для потреб Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком ЛТД".

          Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов"язувався продати природний газ, а відповідач прийняти та оплати спожитий газ. Позивач зобов"язання по передачі природного газу виконав, відповідно до умов договору, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 06.04.09, 28.02.09 та 31.01.09.

          Згідно п. 6.2, 6.3 Договору оплата за спожитий газ проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 10 банківських днів до початку місяця поставки газу, послідуючі оплати проводиться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів, до 5 числа поточного місяця; остаточний рахунок за використаний газ здійснюється покупцем на підставі акту прийому-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

          Так, відповідачу за період з лютого 2009 по січень 2010 року реалізовано природного газу на суму 48118 грн. 90 коп., згідно довідки розрахунку заборгованості та актів прийому-передачі природного газу, яка і заявлялася до стягнення.

                    Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 48118 грн. 90 коп. Часткова сплата відповідачем боргу за отриманий та реалізований природний газ в розмірі 1118 грн., відбулася після звернення позивачем з позовом (17.02.10 р.).

                    На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що з моменту укладення договору між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

          Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

          Отже, сума боргу за газопостачання заявлена до стягнення в розмірі 48118 грн. 90 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 47000 грн., в частині стягнення 1118 грн. 90 коп. слід припинити провадження з урахуванням приписів п.1-1 ст. 80 ГПК.

          Крім того, в січні 2005 р. між сторонами була укладена угода №960/14тр. на здійснення технічного огляду та профілактичного обслуговування газового обладнання.

          Відповідно до розділу ІІІ угоди відповідач зобов'язаний поквартально оплачувати вартість робіт по технічному обслуговуванню. Види робіт та їх вартість передбачені розділом ІІ Угоди. Внаслідок невиконання умов укладеної угоди та нездійснення оплат, згідно поданого позивачем розрахунку борг відповідача по технічному обслуговуванню газових приладів тановить 6213 грн. 90 коп.

          У відзиві на позов відповідач заперечує проти нарахування боргу по технічному обслуговуванню, обґрунтовуючи тим, договір №45 було розірвано позивачем в односторонньому порядку. Після припинення дії договору послуги по газопостачанню не надавалися і позивачем відповідно не могли бути проведені технічний огляд та профілактичне обслуговування. Крім того відповідач заперечує проти збільшення вартості технічного обслуговування газових приладів в 4 кварталі 2008 р. з 916 грн. 50 коп. до 1248 грн. 78 коп.

          Ухвалою від 27.04.10 р. суду зобов"язав позивача представити в суд документальні докази в обгрунтування збільшення вартості технічного обслуговування газових приладів в 4 кварталі 2008 р. з 916 грн. 50 коп. до 1248 грн. 78 коп.           В судове засідання 13.05.10 р. представником позивача подано наказ №324 від 17.10.08, яким змінено ціну на роботи по технічному обслуговуванню та ремонт ГРП. ГРУ, ШРП та Акт звірки по технічному обслуговуванню газових приладів за період з 01.01.07 р. по 30.03.10 р., згідно якого борг відповідача станом на 01.01.10 р. становить 2311 грн. 84 коп.

          Зважаючи на викладене сума боргу по технічному обслуговуванню газових приладів, яка підлягає стягненню становить 2311 грн. 84 коп. В решті заявленого боргу по технічному обслуговуванню газових приладів слід відмовити.

          Відповідно до ст. 178 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством. Крім того, неустойка водночас є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання.

          Згідно з п.6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 258, 549-551 ЦК України та п.7.6. договору № 45 від 01.01.09 року за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідача зобов"язано сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п.7.5. вищезазначеного договору - у випадку несвоєчасної або неповної оплати вартості послуг відповідач повинен виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка згідно розрахунку позивача становить 4746 грн.08 коп. Поданий позивачем розрахунок пені є обгрунтованим, отже пеня в розмірі 4746 грн. 08 коп. підлягає задоволенню.

Пунктом 7.5 договору передбачена відповідальність відповідача перед позивачем за порушення виконання зобов"язання, а саме прострочення понад тридцять днів у вигляді штрафу у розмірі 7 % від суми боргу. Поданий позивачем розрахунок штрафу є обгрунтованим, отже штраф в розмірі 3368 грн. 32 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

          Подані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в розмірах 690 грн. 23 коп. - 3 % річних та 3196 грн. 33 коп. - інфляційні втрати.

          Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в частково, стягнути з відповідача 47000 грн. - борг за поставлений природний газ, 4746 грн. 08 коп. пені, 3196 грн. 33 коп. - інфляційних нарахувань, 690 грн. 23 коп. - 3 % річних, 3368 грн. 32 коп. - штраф, 2311 грн. 84 коп. - борг по технічному обслуговуванню газових приладів.

В частині стягнення боргу за поставлений природний газ в розмірі 1118 грн. 90 коп. - припинити провадження у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК. В решті позову відмовити.

          Згідно з частиною першою статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Підпунктом «а»п. 2 ст. 3 Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито»зі змінами та доповненнями, а також Інструкцією про порядок обчислення i справляння державного мита, затвердженою наказом ГДПІ України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованою у Мін’юсті України 19.05.93 р. за № 50, зі змінами та доповненнями i Господарським процесуальним кодексом України для майнових позовів визначено такі ставки: з позовних заяв майнового характеру —один відсоток ціни позову, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян i не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Беручи до уваги те, що позивачем сплачено державного мита 601 грн. 20 коп., тобто в розмірі меншому ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито», в той час як сплаті підлягало державне мито в розмірі 666 грн. 34 коп., слід достягнути з позивача 62 грн. 13 коп. недоплаченого державного мита.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11, 202, 509, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,175,178,193,231 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 4-7, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 80, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком ЛТД", вул. Місячна, 28 с. Вовчинець м. Івано-Франківськ, (ідентифікаційний код 20539282) на користь Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 20551297) 47000 грн. - борг за поставлений природний газ, 4746 грн. 08 коп. пені, 3196 грн. 33 коп. - інфляційних нарахувань, 690 грн. 23 коп. - 3 % річних, 3368 грн. 32 коп. - штраф, 2311 грн. 84 коп. - борг по технічному обслуговуванню газових приладів, 624 грн. 32 коп. - витрат по сплаті державного мита, 222 грн. 12 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення боргу в розмірі 1118 грн. 90 коп. - припинити провадження у справі.

В решті позову відмовити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 20551297) в дохід державного бюджету Отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, Банк тримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200, - 62 грн. 13 коп. державного мита, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 18.05.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 18.05.10