Рішення № 95304959, 03.03.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2021 р. Справа № 924/1382/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький в особі Кам`янець-Подільського РЕМ АТ “Хмельницькобленерго”, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

до комунального підприємства “Міськтепловоденергія”, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про стягнення 47011,92 грн

за участю представників:

позивача: Воєвідко О.М. - згідно з довіреністю від 30.12.2020

відповідача: Семенов С.В. - згідно з довіреністю від 08.01.2020

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький в особі Кам`янець-Подільського РЕМ АТ “Хмельницькобленерго”, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області звернулось до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства “Міськтепловоденергія”, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області 1017847,93 грн, з яких 969672,89 грн заборгованості за розподіл електричної енергії, 43574,76 грн пені, 4600,28 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 20.01.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 09.02.2021.

Ухвалою суду від 09.02.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 18.02.2021 та у подальшому на 24.02.2021.

У засіданні 18.02.2021 з огляду на відповідність положенням ст. ст. 14, 42, 46 ГПК України судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (від 08.02.2021), в якій просить стягнути з відповідача 47011,92 грн, з яких 43112,77 грн пені та 3899,15 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 24.02.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 03.03.2021.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку зі своєчасної оплати послуг з розподілу електричної енергії, наданих на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяв-приєднань від 26.12.2018, 03.02.2020. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 216, 218, 230, 231 ГК України.

Відповідач відзиву на позов не надав. На адресу суду подав докази на підтвердження того, що на момент звернення з позовом у відповідача була відсутня заборгованість за розподіл електричної енергії в розмірі 969672,89 гривень, а також заяву (від 22.02.2021) про застосування спеціальної позовної давності до вимоги про стягнення пені в розмірі 43112,77 грн за період 01.07.2019 по 28.11.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію щодо застосування позовної давності.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.02.2020 між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго" (постачальник) в особі начальника Кам`янець-Подільського міського РЕМ та комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" (споживач) укладено договір №20 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб`єкта підприємницької діяльності, відповідно до якого постачальник продає електричну енергія для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами (п. 1 договору від 16.02.2020).

У матеріали справи надано додатки до вищезазначеного договору: акти розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, розрахунки втрат в мережі споживача, "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" від 30.03.2011, "Порядок розрахунків" від 01.08.2012, величини приєднаної та дозволеної до використання потужності, переліки місць установки розрахункових засобів обліку, додаткову угоду від 20.10.2015, обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2018 рік, на 2019 рік, "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії в 2018 році", "Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2020 рік".

Також надано копії актів прийому-передачі електричної енергії, складених сторонами: від 01.02.2019 за січень 2019 року, від 01.04.2019 за березень 2019 року, від 01.05.2019 за квітень 2019 року, від 03.06.2019 за травень 2019 року, від 01.07.2019 за червень 2019 року, від 01.08.2019 за липень 2019 року, від 01.09.2019 за серпень 2019 року, від 01.10.2019 за вересень 2019 року, від 02.01.2019 за грудень 2019 року, від 02.03.2020 за лютий 2020 року, від 01.06.2020 за травень 2020 року.

26.12.2018 комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей 633, 634, 641 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення за об`єктами споживача (94 об`єкта). У заяві-приєднанні зазначено, що договір вважається укладеним з дати підписання заяви-приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу учасника роздрібного ринку, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно із заявою-приєднанням, та/або з дати, указаної в заяві-приєднанні. Також у заяві-приєднанні визначено номер особового рахунку: 21900020.

Відповідно до наданого у матеріали справи договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (далі - Додаток №1 «Заява-приєднання») (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього Договору (далі - Додаток № 2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії"), та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.

За умовами п. 2.3 договору Споживач оплачує за розподіл, електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з додатком 4 до цього Договору (далі - Додаток № 4 "Порядок розрахунків").

Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі – Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи розподілу) звіт згідно додатку 10 до цього Договору (далі — Додаток №10 "Звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (за електропостачальниками)"). При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його Постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу (п. 3.5 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) Споживача зазначені у в Паспорті точки (точок) розподілу (площадок вимірювання) за об`єктом споживача згідно Додатку №2 "Паспорт точки розподілу електричної енергії".

Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи розподілу (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 5.3 договору тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 до цього Договору (Додаток № 4 "Порядок розрахунків"), Споживач оплачує послугу з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії") Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу електричної енергії, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу якщо згідно з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу оплату послуги з розподілу електричної енергії забезпечує Постачальник (п. 5.4 договору).

У п. 5.6 договору зазначено, що отримання Споживачем рахунку на оплату послуги з розподілу електричної енергії, за вибором Споживача може здійснюватись в один із таких способів: через особистий кабінет Споживача на офіційному веб-сайті Оператора системи розподілу; на електронну адресу (е-таіі) вказану Споживачем; за особистим (безпосереднім) зверненням Споживача (його представника) до центру обслуговування споживачів Оператора системи розподілу. У разі відсутності здійснення Споживачем вибору щодо способу отримання рахунку на оплату послуги з-розподілу електричної енергії, рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії вважається отриманим Споживачем, якщо Оператором системи" розподілу запроваджено можливість створення-особистого кабінету споживача на його офіційному веб-сайті, через який надано доступ до інформації про рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії у доступному для перегляду та завантаженні форматі. У будь-якому разі рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії Споживач може отримати в роздрукованій формі на першу вимогу при зверненні до центру обслуговування споживачів.

Оператор системи розподілу зобов`язується, зокрема: виконувати умови цього Договору; здійснювати розподіл електричної енергії Споживачу, із дотриманням показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; надавати Споживачу інформацію про послуги, пов`язані з розподілом електричної енергії, та про терміни обмежень і відключень; надавати Споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема: виконувати умови цього Договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо Оператору системи розподілу здійснювати таку оплату у терміни передбачені додатком 4 до цього Договору (Додаток № 4 «Порядок розрахунків»).

Відповідно до п. 7.1 договору Оператор системи розподілу має право, з-поміж іншого: на отримання від Споживача своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу електричної енергії Споживач здійснює безпосередньо Оператору системи розподілу та на отримання своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії від Постачальника у разі, якщо умовами глави 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу здійснює Постачальник.

Споживач має право, зокрема: отримувати якісні послуги з розподілу електричної енергії; отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами Договору та стандартами якості електричної енергії; подавати Оператору системи розподілу звернення, скарги та претензії, зокрема щодо якості електропостачання та якості електричної енергії, та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення Оператором системи розподілу причин скарги (п. 7.2 договору).

Згідно з п. 8.5 договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору (Додаток №4 "Порядок розрахунків"), у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу електричної енергії здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

За умовами п. 11.1 договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, але не раніше ніж з 01 січня 2019 року і діє до кінця календарного року, в якому набрав чинність, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Усі додатки, зміни та доповнення до цього Договору оформлюються Сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох Сторін. Цей Договір може бути змінений у разі внесення змін або скасування нормативно-правових актів, що регулюють відносини між Оператором системи та Споживачем. У зв`язку з цим сторони погоджуються з тим, що Оператор системи вносить відповідні зміни та доповнення до цього Договору та оприлюднює їх на власному веб-сайті. Якщо Споживач не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з моменту оприлюднення змін та доповнень до цього Договору, вважається, що Споживач погодився зі змінами до Договору з дати його оприлюднення на веб-сайті Оператора системи (п. 12.2 договору).

Додатком №4 до договору "Порядок розрахунків" передбачено, що сторони у цьому Договорі вважають розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) - період часу, що дорівнює календарному місяцю, в якому Споживачу надаються послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, за який визначається обсяг розподіленої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки (п. 1 додатку №4).

Згідно з п. 2 додатку 4 споживач, в разі вибору самостійного здійснення оплати за послуги з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу, до 1 числа розрахункового періоду здійснює 100% оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії за обсяги очікуваного споживання електричної енергії в розрахунковому періоді, вказані в додатку 11 до цього Договору. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Ціна на послуги з розподілу електричної енергії затверджується Регулятором та розміщується на офіційному веб-сайті Оператора системи розподілу, в засобах масової інформації, у сервісних центрах Оператора системи розподілу.

Відповідно до п. 3 додатку №4 не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, Оператор системи розподілу надає Споживачу рахунок на оплату фактично наданих послуг з розподілу електричної енергії у розрахунковому періоді та, в разі виникнення у Споживача обов`язку здійснювати оплату послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, рахунок за надані послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії згідно договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що є додатком № 12 до цього Договору.

Якщо фактичний обсяг розподіленої електричної енергії виявиться більшим ніж очікуваний, різниця між сумою попередньої оплати та вартістю фактично розподіленої електричної енергії має бути сплачена Споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку за фактично надані послуги з розподілу електричної енергії у розрахунковому періоді.

Якщо обсяг оплачених у відповідності до п. 2 цього додатку коштів, перевищив вартість фактично наданих послуг з розподілу електричної енергії в розрахунковому періоді, та у разі відсутності заборгованості у Споживача перед Оператором системи розподілу, надлишково оплачені кошти зараховуються в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплачені Споживачем кошти за надання послуг з розподілу електричної енергії Оператором системи розподілу зараховуються за відповідний розрахунковий період, вказаний у платіжному документі, а при відсутності такої вказівки, або переплаті в поточному місяці, Оператор системи розподілу має право зарахувати такі кошти в рахунок погашення заборгованості Споживача з найдавнішим терміном (строком) її виникнення.

У разі зміни ціни (тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії, оплата заборгованості проводиться за цінами, що діяли у період, за який сплачується борг.

При порушенні встановленого п. 2 цього додатку строку оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії, Споживач сплачує пеню відповідно до п. 8.5 Договору та заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3% річних у встановленому законодавством України порядку.

У подальшому комунальним підприємством "Міськтепловоденергія" підписано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 03.02.2020 (93 об`єкта).

За умовами п. 11.1 договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, але не раніше ніж з 01 січня 2020 року і діє до кінця календарного року, в якому набрав чинність, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Решта умов договору викладені в редакції, яка відповідає редакції договору, умови якого додані до заяви-приєднання відповідача від 26.12.2018.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг з розподілу електричної енергії: від 14.08.2019 на суму 159510,85 грн за липень 2019 року, від 31.08.2019 на суму 330405,36 грн за серпень 2019 року, від 30.09.2019 на суму 342280,16 грн за вересень 2019 року, від 31.10.2019 на суму 238473,92 грн за жовтень 2019 року, від 30.11.2019 на суму 259568,68 грн за листопад 2019 року, від 28.12.2019 на суму 283324,84 грн за грудень 2019 року, від 31.01.2020 на суму 113221,39 грн за січень 2020 року, від 29.02.2020 на суму 95487,46 грн за лютий 2020 року, від 31.03.2020 на суму 85840,76 грн за березень 2020 року, від 30.04.2020 на суму 348838,14 грн за квітень 2020 року, від 31.05.2020 на суму 236221,39 грн за травень 2020 року, від 30.06.2020 на суму 305587,24 грн за червень 2020 року, від 30.06.2020 на суму 606856,74 грн за липень 2020 року (попередня оплата), від 31.07.2020 на суму 359284,06 грн за липень 2020 року, від 31.07.2020 на суму 706053,72 грн за серпень 2020 року (попередня оплата), від 31.08.2020 на суму 647388,85 грн за серпень 2020 року, від 31.08.2020 на суму 706053,72 грн за вересень 2020 року (попередня оплата), від 30.09.2020 на суму 323299,12 грн за вересень 2020 року, від 30.09.2020 на суму 937835,75 грн за жовтень 2020 року (попередня оплата), від 31.10.2020 на суму 348984,92 грн за жовтень 2020 року, від 11.11.2020 на суму 244255,46 грн за листопад 2020 року (попередня оплата).

Також надано адресовані відповідачу повідомлення про стан розрахунків, в тому числі за розподіл електричної енергії, які містять відмітки про відмову отримувача від підпису, та попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу із зазначенням про наявність заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії.

У наявних у матеріалах справи листах відповідача з приводу попереджень позивача про припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу зазначається про вжиття заходів з погашення заборгованості (листи від 16.09.2019, 20.08.2020), відсутність заборгованості з розподілу електричної енергії станом на 24.10.2019 (лист від 24.10.2019), станом на 01.07.2020 (лист від 03.07.2020).

При цьому відповідачем здійснювалась оплата за розподіл електричної енергії відповідно до платіжних доручень: від 21.08.2019 №8628 на суму 100000,00 грн (оплата рахунку від 14.08.2019), від 29.08.2019 №8704 на суму 120000,00 грн (оплата рахунку від 14.08.2019), від 05.09.2019 №8784 на суму 50000,00 грн (оплата рахунку від 31.08.2019), від 06.09.2019 №8797 на суму 50000,00 грн (оплата рахунку від 31.08.2019), від 20.09.2019 №8987 на суму 169916,21 грн (оплата рахунку від 31.08.2019), від 27.09.2019 №9069 на суму 50000,00 грн, від 01.10.2019 №9110 на суму 50000,00 грн, від 03.10.2019 №9135 на суму 50000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 07.10.2019 №9204 на суму 90000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 11.10.2019 №9262 на суму 100000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 23.10.2019 №9374 на суму 50000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 23.10.2019 №9379 на суму 20000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 30.10.2019 №9469 на суму 100000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 31.10.2019 №9479 на суму 40000,00 грн (оплата рахунку від 30.09.2019), від 06.11.2019 №9516 на суму 30000,00 грн (оплата рахунку від 31.10.2019), від 08.11.2019 №9537 на суму 1000,00 грн (оплата рахунку від 31.10.2019), від 26.11.2019 №9660 на суму 50000,00 грн, від 29.11.2019 №9710 на суму 250000,00 грн, від 26.12.2019 №10124 на суму 347619,69 грн (оплата рахунку №4136 від 20.12.2019), від 17.01.2020 №10314 на суму 30000,00 грн (оплата рахунка від 28.12.2019), від 19.02.202 №10804 на суму 100000,00 грн (оплата рахунка від 19.02.2020), від 23.03.2020 №11213 на суму 75052,82 грн (оплата рахунка від 17.03.2020), від 24.04.2020 №11477 на суму 611047,33 грн (оплата рахунка від 31.03.2020), від 22.05.2020 №11732 на суму 100000,00 грн (оплата рахунка від 30.04.2020), від 27.05.2020 №11781 на суму 233362,84 грн (оплата рахунка від 30.04.2020), від 02.06.2020 №11833 на суму 100000,00 грн (оплата рахунка від 30.04.2020), від 24.06.2020 №12031 на суму 129577,49 грн (оплата рахунка від 31.05.2020), від 28.07.2020 №12328 на суму 305587,24 грн (оплата рахунка від 30.06.2020), від 28.08.2020 №12634 на суму 150000,00 грн (оплата рахунка від 31.07.2020), від 31.08.2020 №12646 на суму 209284,06 грн (оплата рахунка від 31.07.2020), від 30.09.2020 №13006 на суму 300000,00 грн (оплата рахунка від 31.08.2020), від 28.10.2020 №13217 на суму 50000,00 грн (оплата рахунка від 31.08.2020).

Відповідачем також у матеріали справи надано копії платіжних доручень про сплату послуг з розподілу електричної енергії: від 09.12.2020 №88 на суму 349672,89 грн (оплата рахунків від 30.09.2020 30.10.2020), від 09.12.2020 №72 на суму 100000,00 грн (оплата рахунка від 30.09.2020), від 07.12.2020 №18 на суму 100000,00 грн (оплата рахунка від 30.09.2020), від 24.11.2020 №13287 на суму 14000,00 грн (оплата рахунка від 31.10.2020), від 24.11.2020 №13286 на суму 106000,00 грн (оплата рахунка від 31.10.2020), від 26.11.2020 №13290 на суму 300000,00 грн (оплата рахунка від 31.10.2020).

З огляду на невчасну сплату відповідачем вартості послуг з розподілу електричної енергії відповідно до договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладених шляхом підписання відповідачем заяв-приєднань від 26.12.2018 та 03.02.2020, позивач заявив до стягнення з відповідача (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог) 43112,77 грн пені та 3899,15 грн 3% річних.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Взаємовідносини учасників ринку електричної енергії регулюються, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.

За визначенням Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. ст. 45, 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 179 ГК України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Пунктом 11.1.7 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП 14.03.2018 №310, визначено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії має бути укладений по усіх точках приєднання електроустановок Користувача на території відповідного ОСР, а також по точках приєднання споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж інших власників, які не є ОСР або ОМСР.

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії укладається між, в тому числі, ОСР та споживачем (п. 11.2.1 Кодексу систем розподілу).

За змістом п. 11.2.2 Кодексу систем розподілу договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та споживачем та Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між ОСР та електропостачальником укладаються відповідно до умов Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанов

Згідно з п. 1.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - Правила), для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі (п. 2.1.5 Правил).

Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії викладений у додатку 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

З матеріалів справи слідує про приєднання відповідача до умов публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно заяв-приєднання від 26.12.2018 та 03.02.2020.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу, зокрема забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу; надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг. При цьому має право, з-поміж іншого, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії та інші послуги, надані на ринку електричної енергії .

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Умовами укладеного сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачено, що споживач зобов`язується у разі здійснення оплати за послугу з розподілу електричної енергії безпосередньо Оператору системи розподілу здійснювати таку оплату у терміни, передбачені додатком 4 до цього Договору (Додаток №4 «Порядок розрахунків»).

Так, у додатку №4 до договору передбачено, що сторони у цьому Договорі вважають розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) - період часу, що споживач, в разі вибору самостійного здійснення оплати за послуги з розподілу електричної енергії Оператору системи розподілу, до 1 числа розрахункового періоду здійснює 100% оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії за обсяги очікуваного споживання електричної енергії в розрахунковому періоді, вказані в додатку 11 до цього Договору. Оплачені Споживачем кошти за надання послуг з розподілу електричної енергії Оператором системи розподілу зараховуються за відповідний розрахунковий період, вказаний у платіжному документі, а при відсутності такої вказівки, або переплаті в поточному місяці, Оператор системи розподілу має право зарахувати такі кошти в рахунок погашення заборгованості Споживача з найдавнішим терміном (строком) її виникнення.

З матеріалів справи убачається, що відповідач користувався послугами з розподілу електричної енергії на підставі виставлених відповідачу рахунків та проводив оплату останніх згідно з наданими у матеріали справи платіжними дорученнями.

Разом з тим, відповідачем послуги з розподілу електричної енергії, спожиті протягом липня 2019 року - жовтня 2020 року частково сплачувались із порушенням строку, встановленого додатком №4 до договору. З огляду на зазначене позивачем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 3899,15 гривень.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, вважає такі розрахунки правомірними та здійсненими в можливих межах, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3899,15 грн підлягають задоволенню. Доказів, які би спростовували зазначене, суду не подано.

Також позивач просить стягнути з відповідача 43112,77 грн пені за період з 01.07.2019 по 28.11.2019.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.5 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 до цього Договору (Додаток №4 «Порядок розрахунків»), у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу електричної енергії здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу, Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За умовами додатку №4 до договору при порушенні встановленого п. 2 цього додатку строку оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії, Споживач сплачує пеню відповідно до п. 8.5 Договору та заборгованість з врахуванням індексу інфляції і 3% річних у встановленому законодавством України порядку.

Беручи до уваги те, що відповідачем оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснювалась з порушенням передбаченого договором строку, суд доходить висновку про наявність порушеного права позивача на отримання своєчасної оплати вартості послуг з розподілу та наявність у останнього визначеного договором права на нарахування у зв`язку з таким порушенням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу (п. 8.5 договору) та, відповідно, права вимагати її стягнення з відповідача.

Разом з тим відповідачем заявлено про застосування спеціальної позовної давності до вимоги про стягнення пені в розмірі 43112,77 грн за період з 01.07.2019 по 28.11.2019 (заява від 22.02.2021).

Судом враховується, що строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК України визначено як позовна давність (стаття 256 ЦК).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (зазначена позиція міститься у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" та відображена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).

Матеріалами справи підтверджуються доводи відповідача про те, що позивачем пропущена позовна давність тривалістю один рік щодо пені, нарахованої за період до 23.12.2019.

Так, з поданого розрахунку пені убачається, що позивачем нараховано пеню за зобов`язаннями липня-листопада 2019 року, зокрема, в межах періоду з 11.07.2019 по 28.11.2019. При цьому згідно з відміткою відділення поштового зв`язку на листі з направленням позовної заяви до суду позивач звернувся з позовом до суду 23.12.2020.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Беручи до уваги вищенаведене, пропуск позивачем встановленого ст. 258 ЦК України строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 07.01.2019 по 28.11.2019, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у позові в частині стягнення пені в сумі 43112,77 гривень. Поважності причин пропуску строку позовної давності щодо наведених позовних вимог позивачем не обґрунтовано.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Положеннями ст. ст. 76, 77, 79 ГПК України визначено поняття належності, допустимості та вірогідності доказів.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 3899,15 грн 3% річних. У позові в частині стягнення 43112,77 грн пені належить відмовити з підстав, зазначених вище.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем подано клопотання (від 01.03.2021), в якому, посилаючись на понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн та положення ст. ст. 126, 129 ГПК України, просить врахувати вищезазначені витрати при винесенні остаточного рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання підтримав та просить стягнути понесені витрати з позивача.

У підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано:

- копію витягу з договору про надання правової допомоги від 06.04.2018 №1/03-18, укладеного між відповідачем (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Адвокатська група "Ліга захисту" (виконавець), згідно з яким виконавець бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на достроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього договору (п. 1.1 договору);

- копію додаткової угоди від 28.12.2020 до договору від 06.04.2018 №1/03-18, якою визначено, що виконавець зобов`язується надати правову допомогу клієнту в Господарському суду Хмельницької області у справі №924/1382/20 за позовом АТ "Хмельницькобленерго" до КП "Міськтепловоденергія" про стягнення 1017847,93 гривень. Виконавець також зобов`язується також здійснити збір документів, підготовку відзиву на позовну заяву, а також інших процесуальних документів, необхідних для захисту інтересів клієнта в суді (п. 1 додаткової угоди). У п. 2 додаткової угоди сторони домовилися, що вартість послуг, зазначених в статті 1 цієї угоди, становитиме 8000,00 грн;

- копію наказу адвокатського об`єднання "Адвокатська група "Ліга захисту" від 02.09.2029 №1-З/19 "Про затвердження ставок адвокатського гонорару адвокатів АО "Адвокатська група "Ліга захисту";

- копію розрахунку від 25.02.2021 надання правничої допомоги у справі №924/1382/20, згідно з яким правовий аналіз наданих клієнтом документів тривалістю 1 год. складає 1000,00 грн; збір та підготовка доказів по справі тривалістю 2 год. становить - 2000,00 грн; підготовка клопотань, заяв та інших процесуальних документів по справі тривалістю 2 год. - 2000,00 грн; участь у підготовчих засіданнях (2 засідання) тривалістю 2 год. - 2000,00 грн; участь у судових засіданнях з розгляду справи по суті (1 засідання) тривалістю 1 год. - 1000,00 грн;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.08.2011 №535, виданого на ім`я Семенова С.В.;

- копію довіреності від 08.01.2020 №01-10/20, виданої відповідачем адвокату Семенову С.В. на представництво інтересів відповідача;

- копії відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо адвокатського об`єднання "Адвокатська група "Ліга захисту";

- копію відомостей із сайту Національної асоціації адвокатів України щодо адвоката Семенова С.В.

При розгляді клопотання відповідача щодо судових витрат на надання професійної правничої допомоги судом враховується, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Представник позивача проти стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу заперечила, посилаючись на малозначність справи та, як наслідок, відсутність необхідності використання послуг адвоката, оскільки у штаті працівників відповідача наявні юристи.

Однак судом критично оцінюються зазначені обставини як підстава для зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу, оскільки законодавством використання професійної правничої допомоги адвоката не ставиться в залежність від категорії та складності справи, в якій здійснюється представництво інтересів та захист сторони. Крім того, зважається на те, що справа набула ознак малозначної після надання відповідачем доказів сплати заборгованості та зменшення позивачем позовних вимог, натомість, надання правничої допомоги, як убачається з наданих відповідачем доказів, здійснювалось адвокатом й до відповідного зменшення. Також враховується відсутність доказів у підтвердження доводів позивача щодо наявності у штаті відповідача кваліфікованих юристів.

Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Так, досліджуючи надані відповідачем докази щодо витрат на надання професійної правничої допомоги, зокрема, обсягу наданих послуг, судом встановлено, що у вартість послуг включено вартість 2 годин участі адвоката у підготовчих засіданнях суду. Разом з тим, з протоколів підготовчих засідань від 18.02.2021 та 24.02.2021 слідує, що загальна тривалість участі адвоката в цих засіданнях становила 41 хв. З наведеного суд доходить висновку про необґрунтованість витрат відповідача на професійну правничу допомогу в частині, пропорційній часу за вирахуванням тривалості підготовчих засідань (1000 грн / 60 хв. = 16,67 грн * 41 хв. = 683,47 грн).

Таким чином, з урахуванням зазначеного та беручи до уваги фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, доведеність відповідачем відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України надання йому послуг професійної правничої допомоги у відповідній частині та результат вирішення спору у справі (часткове задоволення позову), суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на позивача обґрунтованих витрат відповідача на професійну правничу допомогу пропорційно до суми задоволених позовних вимог та стягнення з позивача на користь відповідача 6068,30 грн таких витрат.

При цьому суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Вказаного правового висновку додержується Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький в особі Кам`янець-Подільського РЕМ АТ “Хмельницькобленерго”, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області до комунального підприємства “Міськтепловоденергія”, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення 47011,92 грн, з яких 43112,77 грн пені та 3899,15 грн 3% річних, задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства “Міськтепловоденергія”, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва, буд. 123 (код 36588183) на користь акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А (код 22767506) в особі Кам`янець-Подільського району електричних мереж акціонерного товариства “Хмельницькобленерго”, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Будівельників, буд. 3 (код 22764666) 3899,15 грн (три тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 15 коп.) 3% річних, 174,34 грн (сто сімдесят чотири гривні 34 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А (код 22767506) в особі Кам`янець-Подільського району електричних мереж акціонерного товариства “Хмельницькобленерго”, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Будівельників, буд. 3 (код 22764666) на користь комунального підприємства “Міськтепловоденергія”, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва, буд. 123 (код 36588183) 6068,30 грн (шість тисяч шістдесят вісім гривень 30 коп.) витрат на оплату правничої (правової) допомоги.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 04.03.2021.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 – до справи, 2 – АТ “Хмельницькобленерго” (29018, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А), 3 – Кам`янець-Подільському РЕМ АТ “Хмельницькобленерго” (32306, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, пров. Будівельників, 3), 4 – КП “Міськтепловоденергія” (32306, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123). Всім рек. з пов. про вруч.