Рішення № 9530048, 27.01.2009, Апеляційний суд міста Києва

Справа №22-431/09Головуючий у І інстанції: Борисова О.В.

Доповідач: Лесько А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року січня місяця 27 дняКолегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Лесько А.О.,

суддів: Штелик С.П.,Мороз Л.Л.,

при секретарі: Шаховніній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва на рішення

Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року в справі за заявою

Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва , зацікавлені особи-

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промкабельзбут», Відкрите акціонерне

товариство «Перший інвестиційний банк» про розкриття банком інформації, яка містить

банківську таємницю,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року заяву Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва, зацікавлені особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промкабельзбут», Відкрите акціонерне товариство «Перший Інвестиційний Банк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю задоволено частково.

Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506, розташоване за адресою: м.Київ, проспект Московський, б, розкрити банківську таємницю про рух коштів - обсяг та обіг коштів по рахунку № 26008001016998 за період з 05.04.2006 року по 29.09.2008 року, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Промкабельзбут», код ЄДРПОУ 33883680.

В задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Деснянському районі м. Києва просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити повністю. Вказує на те, що районний суд допустив порушення ст.ст.60,62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.2,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та неповно з'ясував обставини справи.

Заслухавши пояснення представника ВАТ «Перший інвестиційний банк», яка пояснила, що банк не має права розкривати банківську таємницю щодо контрагентів клієнта, однак рішення суду про розкриття контрагентів виконає; дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково відмовляючи в задоволенні заяви ДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про зазначення контрагентів та призначення платежів заявлені без правових підстав. З таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Статтею 62 Закону від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до ч.1 якої інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема: на письмову вимогу суду або за рішенням суду ( п.2 ч.1 ст.62 Закону ); органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи-підприємця за конкретний проміжок часу (п.4 ч.1 ст.62 Закону).

За змістом зазначених норм закону рішення суду про розкриття банківської таємниці та письмова вимога органу Державної податкової служби України є окремими і самостійними підставами для розкриття банком банківської таємниці.

Суд першої інстанції на відповідні положення закону уваги не звернув, не врахував, що ДПІ у Деснянському районі міста Києва звернулася саме до суду із заявою про розкриття банківської таємниці , а не до банку з письмовою вимогою щодо конкретної юридичної особи, і безпідставно відмовив у задоволенні частини вимог заяви з посиланням на ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Також ч.5 ст.60 Закону визначено, що Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення щодо застосування таких актів.

Відповідно до ч.4 ст. 62 Закону банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені в документах, угодах та операціях клієнта.

Разом з тим, пунктом 3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2006 року за № 935/12809, передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку , навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або вимозі, рішенні (постанові) суду.

Враховуючи наведене, інформація про клієнтів іншого банку може бути надана в разі вказівки про це у рішенні суду.

Звертаючись до суду із заявою Державна податкова інспекція у Деснянському районі відповідно вимог ст.. 288 ЦПК України зазначила особу, щодо якої вимагається розкриття інформації та підстави, з яких вимагає розкрити інформацію, а також зазначила обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю та мету її використання. Зокрема, заявником було зазначено про необхідність отримання інформації щодо контрагентів ТОВ «Промкабельзбут» з метою виявлення осіб, які могли незаконно включити до податкового кредиту податок на додану вартість та незаконно відшкодувати його за рахунок коштів бюджету.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про зазначення контрагентів та інформації про призначення платежів не відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене, заява ДПІ у Деснянському районі м. Києва підлягає задоволенню повністю, а рішення суду першої інстанції слід змінити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

«Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506, розташоване за адресою: м.Київ, просп. Московський, 6, розкрити банківську таємницю про рух коштів - обсяг та обіг коштів по рахунку № 26008001016998 за період з 05.04.2006 року по 29.09.2008 року, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Промкабельзбут», код ЄДРПОУ 33883680 із зазначенням контрагентів та інформації про призначення платежів».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.