Ухвала суду № 95299707, 03.03.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/3210/21

Провадження № 2-з/756/89/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про застосування наслідків нікчемних правочинів

УСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора щодо погашення обтяження іпотеки; скасування рішення державного реєстратора щодо погашення обтяження заборони відчуження; скасування рішення Приватного нотаріуса Михайленка С.А. про припинення права власності за ОСОБА_1 та визнання права власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ; скасування рішення Приватного нотаріуса Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та припинити права власності ОСОБА_3 на майно за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення Приватного нотаріуса Соколова О.Є. про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та припинити права власності ОСОБА_2 на майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 839525680380).

Заява мотивована тим, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 839525680380), належало на праві власності боржнику ОСОБА_1 та перебуває в іпотеці відповідно до договору іпотеки від 16.04.2008.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору виникла прострочена заборгованість та банк у липні 2015 року звернувся із позовом до ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_4 до Оболонського районного суду м. Києва про стягнення заборгованості.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05.09.2018 по справі №2/756/65/18 позов було задоволено та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 93 850,94 дол. США та 225 341,87 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2019 рішення Оболонського районного суду м. Києва залишено без змін. Після набрання рішенням суду законної сили були отримані виконавчі листи та направлені на виконання до органу ДВС. Однак, рішення суду залишається не виконаним, заборгованість за кредитним договором не погашена, зобов`язання, що виникли з договору іпотеки, не припинялися. У АТ «Укрсиббанк», як кредитора, існували легітимні очікування на примусове виконання рішення суду , в т.ч. за рахунок іпотечного майна квартири , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час примусового виконання рішення суду банку стало відомо, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, була відчужена боржником та невідомою особою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені записи про погашення обтяження іпотекою та заборони відчуження. При цьому, АТ «Укрсиббанк» не надавав відповідних заяв про зняття обтяжень з вказаної квартири та згоди на її відчуження.

З інформаційної довідки від 22.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відчужено ОСОБА_1 03.02.2016 на користь ОСОБА_3 , а останній 27.04.2016 здійснив відчуження квартири на користь ОСОБА_2 .

Відтак указаний об`єкт нерухомості вибув з володіння позивача поза його волею, позивач пред`явив позов про скасування рішення державного реєстратора щодо погашення обтяження іпотеки; скасування рішення державного реєстратора щодо погашення обтяження заборони відчуження; скасування рішення Приватного нотаріуса Михайленка С.А. про припинення права власності за ОСОБА_1 та визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_1 ; скасування рішення Приватного нотаріуса Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та припинити права власності ОСОБА_3 на спірне майно; скасувати рішення Приватного нотаріуса Соколова О.Є. про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та припинити права власності ОСОБА_2 на спірне майно, спрямований на поновлення його прав як іпотекодержателя.

На думку заявника, невжиття заходу забезпечення позову надасть можливість у подальшому ОСОБА_2 або іншим особам вчинити дії, спрямовані на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав АТ «Укрсиббанк» за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якого позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Обсяг позовних вимог має відповідати виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається зі змісту позовних вимог АТ «Укрсиббанк» просить скасувати рішення державного реєстратора щодо погашення обтяження іпотеки; скасувати рішення державного реєстратора щодо погашення обтяження заборони відчуження; скасувати рішення Приватного нотаріуса Михайленка С.А. про припинення права власності за ОСОБА_1 та визнати право власності на спірне майно за ОСОБА_1 ; скасувати рішення Приватного нотаріуса Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та припинити право власності ОСОБА_3 на спірне майно; скасувати рішення Приватного нотаріуса Соколова О.Є. про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та припинити право власності ОСОБА_2 на спірне майно.

Виходячи з фактичних обставин спору, позов АТ «Укрсиббанк» направлений на захист свого суб`єктивного права на поновлення прав банку як іпотекодержателя.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.02.2021 вбачається, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було відчужено ОСОБА_1 03.02.2016 на користь ОСОБА_3 , а останній 27.04.2016 здійснив відчуження квартири на користь ОСОБА_2 . Таким чином, право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

Оскільки на сьогодні право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , останній може вчинити дії щодо відчуження зазначеного майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача АТ «Укрсиббанк» за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, невжиття заходу забезпечення позову може призвести до відчуження спірного об`єкта нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/5745/18.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 20 березня 2019 року у справі № 759/3390/18 вказав, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, ураховуючи, предмет позову, а також можливий негативний вплив і наслідки на відновлення порушеного права позивача у разі встановлення неправомірних дій відповідачів, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню оскільки, позивачем доведено наявність ризиків відчуження вказаного нерухомого майна до вирішення справи по суті, що призведе, у разі задоволення позовних вимог, до неможливості виконання рішення суду.

Крім того, слід зазначити, що ураховуючи вищевикладене, суть позовних вимог та, беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому унеможливити виконання рішення у даній справі, суд приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна, яке є предметом спору у даній справі, є співмірними заходами забезпечення з огляду на зміст заявлених вимог.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 839525680380, задовольнивши заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про забезпечення позову.

Підстав для зустрічного забезпечення позову, судом не встановлено.

Керуючись ст. 149-153, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про забезпечення позову Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про застосування наслідків нікчемних правочинів - задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 839525680380.

Стягувач: Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.2/12, ідентифікаційний код 09807750);

Боржник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Боржник: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );

Боржника: ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Копію ухвали для виконання направити на адресу органу з питань реєстрації Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04205, м.Київ, вул.Маршала Тимошенка,16).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя М.М. Ткач