Вирок № 95297313, 03.03.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№ 938/37/21

Судове провадження № 1-кп/938/40/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю: секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

прокурора Сілецької С.Ю.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Халуса М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200901300000168 від 18.12.2020 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Довгополе, Верховинського району, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до покарання у вигляді арешту строком 4 місяці, вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2020 за ч.2 ст.289, ч.1 ст.69, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі внаслідок відбуття покарання 23.10.2020; зареєстроване місце проживання: с Довгополе, Верховинського району, Івано-Франківської області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_2 , маючи непогашені судимості згідно з вироками Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 за умисні кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2020 за умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, знову, 18.12.2020, приблизно о 12.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в с Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області, поблизу господарства за місцем проживання потерпілого ОСОБА_1 , розміщеного в АДРЕСА_1, помітивши на території господарства легковий автомобіль марки «Volkswagen Golf 4», сірого кольору, із іноземними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному володінні потерпілого ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на незаконне заволодіння цим транспортним засобом шляхом проникнення у сховище, умисно, повторно, проник на територію господарства огородженого зі всіх боків металевою сіткою через металеві ворота, які зачиняються на навісний замок, де підійшов до зазначеного автомобіля та шляхом відчинення дверей намагався заволодіти автомобілем. Однак, виявивши відсутність ключів від замків автомобіля, з метою відшукання таких ключів, ОСОБА_2 підійшов до вхідних дверей житлового будинку, розташованого на території цього ж господарства, та скориставшись залишеними у замку із зовнішньої сторони дверей ключами, проник в середину приміщення будинку, де відшукав ключ із дистанційним пультом управління замками автомобіля та використовуючи його, заволодів транспортним засобом проникнувши в його салон, запустив двигун та виїхав за межі території господарства за кермом цього автомобіля в напрямку присілку Тікача, с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області. Таким чином скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.289 КК України.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 , маючи непогашені судимості згідно з вироками Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29.07.2019 за умисні кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та Косівського районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2020 за умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, знову, повторно, 18.12.2020, приблизно о 12.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в АДРЕСА_1 на території господарства, в якому проживає ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна поєднаного із проникненням у житло, діючи протиправно, з корисливих мотивів, підійшовши до вхідних дверей житлового будинку, розташованого на території цього ж господарства, та скориставшись залишеними у замку із зовнішньої сторони дверей ключами, проник в середину приміщення будинку, звідки, з однієї із кімнат, таємно викрав викидний ключ у корпусі із дистанційним пультом управління замками до автомобіля «Volkswagen Golf 4», вартістю 250,00 грн., а також чоловічий наручний годинник «Jasques farel» «SWISS MOVEMENT» вартістю 396,00 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 646,00 гривень. Таким чином скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю. Суду показав, що після звільнення із місць позбавлення волі він офіційно ніде не працював, підробляв різноробочим. 18.12.2020 року, близько 12:00 годин він перебував в стані алкогольного сп`яніння та вирішив піти у сільську лікарню отримати медичну довідку. Однак, через стан сп`яніння його відмовилися обслуговувати, а тому коли він вийшов та побачив біля житлового будинку ОСОБА_1 автомобіль Фольксваген, вирішив ним заволодіти та поїхати на ньому до дому. Чому він прийняв таке рішення, пояснити не може, очевидно під дією алкоголю. Підійшовши до автомобіля, він побачив, що ключів в середині немає. Однак, в цей побачив у вхідних дверях в будинок вставлені із зовнішньої сторони ключі, за допомогою яких вирішив зайти в будинок та пошукати ключі від автомобіля. Відчинивши двері шляхом провертання ключів у замку, він зайшовши в середину. Там нікого не було, після чого він на столику в одній із кімнат побачив ключі від автомобіля, а також якийсь годинник. Він вирішив їх викрасти, після чого вийшов на вулицю, сів у салон автомобіля, завів двигун та поїхав з території подвір`я в напрямку до свого дому. Проте, проїхавши близько 300 м, він потрапив в яму та пошкодив колесо. Вийшовши з автомобіля та оглянувши пошкоджене колесо, він хотів поміняти запаску, для чого відкрив багажник автомобіля, звідки дістав ключ, домкрат, однак не міг відкрутити колесо через непридатність до використання ключа. Після цього, він залишив автомобіль та пішов шукати інший ключ для відкручування коліс, але по дорозі загубив ключ від автомобіля. Дійшовши на заправку, був затриманий працівниками поліції, які вже були повідомлені про викрадення автомобіля. На даний час він завдану шкоду не відшкодував, щиро розкаюється у скоєному та просить суворо не карати. З врахуванням молодого віку та пом`якшуючих обставин, просить застосувати до нього ст.69 КК України.

Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначених кримінальних правопорушень, розміру збитків, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів, суд приходить до переконливого висновку про те, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 289 КК України, оскільки він повторно, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у сховище.

Крім цього, суд вважає, що дії обвинуваченого також правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він повторно, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням в житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання є визнання вини та щире каяття у скоєному.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння, а також рецидив кримінальних правопорушень.

Крім цього, суд враховує, що раніше обвинувачений неодноразово судимий за скоєння умисних кримінальних правопорушень проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту, вчинив повторно два нові умисні тяжкі кримінальні правопорушення, на час скоєння ніде не працював, по місцю проживання характеризується посередньо, згідно з досудовою доповіддю органу пробації, ймовірність вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється, як висока, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. В той же час, він являється особою молодого віку, на обліках в наркологічному диспансері та в психіатра не перебуває, попри невідшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди, потерпілий настоює на призначенні обвинуваченому якомога м`якшого покарання.

А тому, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про те, щовиправленню та перевихованню обвинуваченого буде сприяти покарання лише у виді реального позбавлення волі визначеному, як остаточне за правилами складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі, а не інше більш м`яке покарання. Однак, враховуючи пом`якшуючу обставину та позицію самого потерпілого, суд вважає за можливе призначити за кожне із кримінальних правопорушень, за яким засуджується обвинувачений, мінімальний строк покарання у виді позбавлення волі передбачений санкцією статті.

Крім цього, суд враховує, що санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає крім основного покарання додаткове у виді конфіскації майна або без такої, однак незважаючи на тяжкість скоєного кримінального правопорушення, суд зважаючи на характер вчиненого правопорушення та особу обвинуваченого, вважає недоцільним призначати обвинуваченому ОСОБА_2 додаткове покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст.69 КК України та призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено санкціями статей, про що клопотала сторона захисту, оскільки встановлені обставини про наявність лише однієї пом`якшуючої обставини, та декількох обтяжуючих обставин, здобуті відомості про особу обвинуваченого та характер вчиненого, у своїй сукупності жодним чином істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Також слід стягнути з обвинуваченого в користь Державного бюджету України вартість проведених експертиз. Відповідно до положень ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів, а також вирішити питання щодо вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.349 ч.3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна, за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання та подальшого безперервного тримання під вартою, з 17 год. 05 хв. 18 грудня 2020 року.

До набрання вироком законної сили, продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , обраний ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 03.02.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави з утриманням у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати - витрати пов`язані із залученням експерта в розмірі 5557 гривень 22 копійок (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім гривень двадцять дві копійки).

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження вжиті ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.12.2020 у виді арешту наручного чоловічого годинника «Jasques farel» «SWISS MOVEMENT» із металевим браслетом сріблястого кольору.

Речові докази:

- легковий автомобіль марки «Volkswagen Golf 4» сірого кольору із іноземними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 ; ключі із брелком червоного кольору із надписом «Fishka», пультом центрального управління замком, ключі із логотипом «Volkswagen» темного кольору із надписом на їх металевій частині «НАА» від автомобіля марки «Volkswagen Golf 4» сірого кольору із іноземними реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , передані на зберігання володільцю ОСОБА_1 , вважати повернутими за належністю;

- наручний чоловічий годинник «Jasques farel» «SWISS MOVEMENT» із металевим браслетом сріблястого кольору, чохол від керма автомобіля, дзеркало заднього виду яке виявлене в рівчаку, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, повернути законному володільцю ОСОБА_1 ;

- вилучені при огляді місця події сліди пальців рук із лівого крила розмірами 5,6*6,8 см, 10*7 см, 17*28 мм, 23*34 мм, 15*24 мм; один слід із лівого дзеркала 31*49 мм, два сліди пальців рук 17*28 мм, 37*46 мм, з задньої дверки багажника, сліди пальців рук 19*29 мм, 0,8*14 мм, змив із важеля коробки передач, слід пальця руки із вказаного дзеркала розмірами 24*36 мм; вилучені при огляді місця події за місцем проживання ОСОБА_1 , в житловому будинку, що розміщений в АДРЕСА_1 , в спальній кімнаті на поверхні меблевої шухляди сліди пальців рук максимальними розмірами 21*24 мм, та слід на цій же поверхні розмірами 26*25 мм, із поверхні другої шухляди, яка розміщена вищевказаної виявлено слід папілярного візерунку розмірами 23*36 мм, із меблевої шафи слід папілярного візерунку пальців рук максимальними розмірами 18*22 мм, знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Бучинський А.Б.