Рішення № 95290900, 26.02.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20225/20

Провадження № 2/522/3034/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Домусчі Л.В

за участю секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 23.09.2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 уклали Договір відновлювальної кредитної лінії №027064248INSURANCE2, відповідно до якого банк надав позичальнику кредиту окремими траншами: 22.09.2015 року на суму 21 597, 78 грн., 02.10.2015 року на суму 48 355, 97 грн., 22.09.2016 року на суму 44 764, 65 грн.. У подальшому, 23.09.2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем було укладено Договір про внесення змін до Договору відновлювальної кредитної лінії №027064248INSURANCE2, відповідно до якого було встановлено, що транші кредиту надаватимуться у межах максимального ліміту заборгованості у сумі 48 355, 97 грн., зі сплатою процентів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених договором кредиту, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 22 вересня 2019 року включно.

Посилались на те, що у порушення умов Договору, Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у результаті чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 21.10.2020 року становить 15 656, 50 грн., із яких : заборгованість за кредитом – 7072,82 грн., заборгованість за відсотками – 8 583, 68 грн..

До суду 27.11.2020 року надійшла відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

З 23.11.2020 року по 04.12.2020 року суддя перебувала на лікарняному, 10.12.2020 року – у відпустці.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Через неявку сторін розгляд справи 22.01.2021 року відкладено на 26.02.2021 року.

У судове засідання 26.02.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач причину неявки суду не повідомив, жодних клопотань та заяв по суті справи не подав.

Згідно до п.п.6,7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення. У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення 03.03.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 23.09.2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 уклали Договір відновлювальної кредитної лінії №027064248INSURANCE2, відповідно до якого банк надав позичальнику кредиту окремими траншами: 22.09.2015 року на суму 21 597, 78 грн., 02.10.2015 року на суму 48 355, 97 грн., 22.09.2016 року на суму 44 764, 65 грн..

У відповідності до п.1.1.1 Договору, надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами зі сплатою у розмірі 22, 78 процентів річних на перший річний період користування кредитом, тобто терміном до 31 серпня 2015 року. На кожний наступний річний період процентна ставка за кредитом встановлюватиметься у порядку, визначеному п.2.11 Договору з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 22.09.2019 року (включно) на умовах, визначених цим договором.

23 вересня 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем було укладено Договір про внесення змін до Договору відновлювальної кредитної лінії №027064248INSURANCE2 від 23.09.2014 року, відповідно до якого було встановлено, що транші кредиту надаватимуться у межах максимального ліміту заборгованості у сумі 48 355, 97 грн., зі сплатою процентів у розмірі, в порядку та на умовах, визначених договором кредиту, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 22 вересня 2019 року включно.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується розгорнутим розрахунком заборгованості (а.с.18-19), проте відповідач не належним чином виконує умови договору, який як позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти на користування кредитом, дотримуватися графіку повернення кредитних коштів, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно кредитного договору, й погасити всю суму кредиту у визначений договором строк.

Відповідно до рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019, визначено правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» у АТ «Альфа-Банк».

Внесено до протоколу судового засідання ухвалою суду від 02.03.2020 проведено заміну АТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк».

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду справи відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, передбачені кредитним договором, тобто не сплачує відсотки за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту, не погашає всю суму кредиту згідно вимогами Кредитного договору.

Позивачем на виконання умов кредитного договору надсилалися боржнику рекомендовані листи з повідомленням про вручення щодо існуючої заборгованості й необхідністю погасити вказаний борг, проте дані повідомлення відповідачем залишено без уваги та виконання, сума боргу залишилась незмінною.

Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом кредитного договору, що засвідчується його особистим підписом; його умови ним не спростовуються.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідач порушив свої зобов`язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

У разі порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до ч.2 ст. 1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України, позивач має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов`язань за кредитним договором відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Станом на 21.10.2020 року загальна заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 15 656, 50 грн., із яких:

- заборгованість за кредитом – 7072,82 грн.;

- заборгованість за відсотками – 8 583, 68 грн..

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи позивача, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2102, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 6, 526, 527, 530, 627, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором відновлювальної кредитної лінії №027064248INSURANCE2 від 23.09.2014 року у розмірі 15 656, 50 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 50 копійок), із яких:

- заборгованість за кредитом – 7072,82 грн.;

- заборгованість за відсотками – 8 583, 68 грн..

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» ( МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 03.03.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі