Рішення № 95288831, 01.03.2021, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/590/19

Провадження № 2-а/946/7/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Ткач

за участю адвоката Петрова В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

про

визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судове засідання не з?явився, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Представник позивача пояснив, що за договором оренди земельної ділянки від 01 січня 2004 року позивачеві у статусі голови селянського фермерського господарства "Гудзовське" на підставі розпорядження Ізмаїльської райдержадміністрації за № 138/А-2004 від 23 лютого 2004 року передана в строкове платне користування земельна ділянка на території Лощинівської сільської ради загальною площею 24,64 гектарів ріллі. Земельна ділянка надана на умовах короткострокової оренди строком на 5 років з 01 січня 2004 року. Після закінчення строку договору оренди йому не надходило повідомлення щодо звільнення земельної ділянки, у зв?язку із чим позивач вважає договір продовженим. Між тим постановою відповідача ОСОБА_2 у статусі заступника Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області за № 348-ДК/0133По/08/01/-18 від 07 серпня 2018 року на позивача за ст. 53, 53-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення за використання земельної ділянки під сільськогосподарську культуру соняшник та визначено, що через самовільне зайняття земельної ділянки площею 25,00 гектарів заподіяно матеріальну шкоду 34216,00 грн. та через нецільове використання земельної ділянки заподіяно матеріальну шкоду 11291,28 грн. Також пояснив, що вказана земельна ділянка знаходилась у суміжності з іншими земельними ділянками, щодо користувачів яких також складені протоколи та накладено адміністративне стягнення. разом із тим вказані протоколи були скасовані рішеннями судів, які набрали законної сили, з урахуванням чого просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення і провадження у справі закрити. Разом із тим, з урахуванням часу розгляду аналогічної справи, розгляд якої закінчено касаційним судом, просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити строк для звернення до суду із вказаним позовом. З урахуванням вказаного просить постанову про накладення адміністративної відповідальності скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилась, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, відзив не надала.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в судове засідання не з?явився, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, надав відзив про відмову у задоволенні позовних вимог наступного змісту.

По-перше, позивачем пропущено строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративне правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в соматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску значеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

В даному випадку, постанову про накладення адміністративного стягнення з 348-ДК/0133По/08/01/-18 прийнято 07 серпня 2018 року. У встановлений законодавством строк вказана постанова оскаржена не була та набрала законної сили 20.08.2018.

06 грудня 2018 року позивачем в повному обсязі сплачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що підтверджується квитанцією № 6 (копія наявна в матеріалах справи). Вказаний факт підтверджує обізнаність позивача про наявність оскаржуваної постанови. Таким чином, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та відсутністю поважних причин на поновлення такого строку, Головним правлінням заявлено клопотання про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління по справі про визнання дій протиправними із скасуванням останови без розгляду.

По-друге, постанова про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2018 року № 348-ДК/0133По/08/01/-18 прийнята з додержанням вимог чинного законодавства України та підстав для визнання її протиправною та касування не вбачається. Державний контроль за використанням та охороною земель у частині, окрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю входить до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (підпункт 3 пункту а частини 1 статті 6 Закону /країни «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Відповідно до змісту пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Згідно пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, яке затверджено наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Згідно положень підпункту 30 пункту 4 Положення, Головне управління здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

В межах наданих законодавством повноважень, Головним управлінням на підставі наказу від 26.04.2018 № 348-ДК проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності (земель запасу, резервного фонду), які не надані у власність, користування (оренду) на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Перевіркою з виїздом на місце за актом обстеження земельної ділянки від 16.05.2018 № 348-ДКУ199/АО/Ю/01/-18 встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 25,0 га знаходиться за межами населеного пункту. На момент обстеження встановлено, що зазначена земельна ділянка засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником. Ознаки засмічення відсутні.

За результатами актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 30.05.2018 № 348- ДК/324/АП/09/01/-18 встановлено, що на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) розташована земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 га державної форми власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

За даними державної статистичної звітності форми 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності», земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 га рахується як пасовище.

Згідно даних Державного земельного кадастру, правовстановлюючі документи та документація із землеустрою в Державному фонді документації із землеустрою на вищезазначену земельну ділянку відсутні, дана земельна ділянка не передана у власність та не надана у користування.

Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що вказана земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 та вищевказаних пасовищ, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником.

Згідно положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» відносини оренди регулюється відповідним договором оренди землі.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про оренду землі», при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Крім того, статтею 17 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Також, згідно наявних у міськрайонному управлінні в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Книг реєстрації державних актів та договорів оренди дана земельна ділянка не передана у власність та не надана у користування.

Згідно листа Лощинівської сільської ради за вих. № 140 від 11.05.2018, земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) не надана у власність, користування (оренду) та використовується СФГ «Гудзовське» (код ЄДРПОУ 31935595).

Також, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Селянського (фермерського) господарства «Гуздовське» з 25.02.2002 є ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, відомості щодо наявних прав власності на земельну ділянку орієнтовною площею 25,00 га у СФГ «Гудзовське» в особі керівника - ОСОБА_1 наразі відсутні.

У відповідності зі статтею 4 ЗУ «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до п. «є» ч. 1 ст. 15-1, ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2017 № 308, Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України на території Одеської області.

Так, статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Також, ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 Кодексу.

Враховуючи те, що фактично земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 га, яка згідно даних державної статистичної звітності форми 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» рахується як пасовища, використовується СФГ «Гудзовське» в особі керівника - ОСОБА_1 для вирощування сільськогосподарських культур, дії останнього свідчать про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст. ст. 18-20, 96 Земельного кодексу України.

Крім того, враховуючи відсутність рішення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування щодо передачі вказаної земельної ділянки у власність чи користування СФГ «Гудзовське» в особі керівника - ОСОБА_1, а також відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку орієнтовною площею 25,00 га дії останнього свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки, що є порушенням п. «б» ст. 211 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, факт самовільного зайняття земельної ділянки та використання такої земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) встановлено управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, як уповноваженим на те органом, шляхом проведення перевірки.

Керуючись статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон), державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Болградському, Ізмаїльському, Кілійському, Ренійському районах та м. Ізмаїлі ОСОБА_3. 29.05.2018 та 20.06.2018 голові С(Ф)Г «Гудзовське» ОСОБА_1 відправлено поштою повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства, про що свідчить відмітка у спеціально відведеному для цього місці. Проте, викликана особа жодного разу не з`явилася.

Порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення визначено Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом: Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6 (далі - Інструкція).

Вимоги Інструкції є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення (частина 2 розділу 1 Інструкції).

Так, відповідно до частини 1 розділу 2 Інструкції у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з виявленими правопорушеннями, а саме: самовільним зайняттям земельної ділянки площею 25,00 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) за яке передбачена адміністративна відповідальність на підставі статті 53і КУпАП та використання такої земельної ділянки не за цільовим призначенням за яке передбачена адміністративна відповідальність на підставі статті 53 КУпАП, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Болградському, Ізмаїльському, Кілійському, Ренійському районах та м. Ізмаїлі ОСОБА_3 з дотриманням вимог Інструкції складено протоколи про адміністративні правопорушення від 26 липня 2018 року № 348- ДК/0120П/07/01/-18 та № 348-ДК/0121П/07/01/-18.

Під час вручення проколів про адміністративні правопорушення від 26 липня 2018 року № 348-ДК/0120П/07/01/-18 та № 348-ДК/0121П/07/01 /-18, ОСОБА_1 від підписання протоколів та надання пояснень чи зауважень щодо їх змісту відмовився, про що свідчать відповідні записи в протоколах. На підтвердження даного факту долучено відеозапис про вручення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 30.05.2018 № 348-ДК/324/АПУ09/01/-18 та протоколів про адміністративні правопорушення від 26 липня 2018 року № 348-ДК/0120П/07/01/-18 та № 348-ДК/0121П/07/01/-18.

Разом з тим позивач, отримавши вказані протоколи, в яких зазначено про час, дату та місце розгляду справи про адміністративні правопорушення був повідомленим, що розгляд справи про адміністративні правопорушення відбудеться об 11 год. 10 хв. 07 серпня 2018 року у приміщенні Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за адресою: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, каб. 522.

Крім того, протоколи були відправлені ОСОБА_1 27.07.2018 поштою, що підтверджено копіями фіскальних чеків.

Таким чином, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Белградському, Ізмаїльському, Кілійському, Ренійському районах та м. Ізмаїлі ОСОБА_3 вжито всіх необхідних заходів для вручення протоколів та сповіщення ОСОБА_1 про час, дату та місце розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Згодом, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Белградському, Ізмаїльському, Кілійському, Ренійському районах та м. Ізмаїлі ОСОБА_3 здійснено розрахунки розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та який становить 34 216,00 грн та внаслідок нецільового використання земельної ділянки, який становить 11 291,28 грн та заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та який становить 34 216,00 грн.

На визначену та зазначену в протоколах дату розгляду справи про адміністративні правопорушення, а саме - 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 , який був сповіщений належним чином не з`явився та клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.

Керуючись статтею 268 КУпАП, з урахуванням вивчених матеріалів справи про адміністративні правопорушення заступником Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2018 року № 348-ДК/0133По/08/01/-18, якою керівника СФГ «Гудзовське» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена статтями 53, 53і КУпАП та відповідно до статті 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Постанову про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2018 року № 348-ДК/0133По/08/01/-18 складено відповідно до вимог статті 283 КУпАП та Інструкції.

У зв`язку з неявкою позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення та відсутністю можливості вручити постанову останньому, копію постанови завірену належним чином відправлено ОСОБА_1 поштою, що підтверджено копією фіскального чеку.

Відповідно до статей 287 - 289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КУпАП, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративні правопорушення, який протягом трьох діб надсилає її разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

Згідно із статтею 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після

закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком випадків, передбачених цією статтею Кодексу.

Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2018 року № 348-ДК/0133По/08/01/-18 у встановлений законодавством строк оскаржена не була та набрала законної сили 20.08.2018.

Окрім вказаного, доводи позивача про те, що СФГ «Гудзовське» на теперішній час користується земельною ділянкою площею 25 га на підставі договору оренди землі, який неодноразово продовжувався, не відповідають дійсності та підлягають спростування виходячи з наступного.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 30.05.2018 № 348-ДК/324/АП/09/01/-18 встановлено, що згідно наявних у міськрайонному управлінні в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Книг реєстрації державних актів та договорів оренди дана земельна ділянка не передана у власність та не надана у користування.

Згідно листа Лощинівської сільської ради за вих. № 140 від 11.05.2018, земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) не надана у власність, користування (оренду) та використовується СФГ «Гудзовське» (код ЄДРПОУ 31935595).

Крім того, договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2004 року (далі - Договір), укладено 01 січня 2004 року, строком на 5 років з 01.01.04 (підпункт 2.1 пункту 2 Договору). Тобто, виходячи з умов Договору, його укладено у термін до 01 січня 2009 року.

Датою реєстрації Договору є 09.03.2004.

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок визначає Порядок державної реєстрації договорів оренди (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (який діяв на той час та втратив чинність від 05.08.2011).

Згідно якого, а саме частини 4 Порядку датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації.

Перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації (частина 17 Порядку).

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2004 року, який нібито неодноразово продовжувався, що в розумінні частини 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 01.01.2004), підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте, умови частини 17 Порядку щодо державної реєстрації поновлення вказаного Договору дотримано не було.

А отже, в силу статті 125 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2004), право оренди після нібито поновлення договору оренди землі від 01 січня 2004 року не виникло.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (частина 3 статті 125 Земельного кодексу України).

У зв`язку з вищевикладеним, вважаємо, що такі доводи Позивача взагалі не слід приймати до уваги, оскільки вказаний договір не стосується предмету спору.

Міркування позивача про те, що земельна ділянка площею 24,64 га. не є державною власністю, так як цю землю державі ніхто не надавав та вона не зареєстрована за державою» є лише міркуваннями, які підлягають спростуванню.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-УІ (далі - Закон) внесено зміни до статей 83, 84 ЗК України.

Згідно положень пунктів 3, 4 розділу II Перехідних та Прикінцевих положень Закону, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах а і б пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті а пункту 3 цього розділу.

За нормою пункту 7 розділу II Перехідних та Прикінцевих положень Закону з дня набрання чинності цим Законом, а саме 01.01.2013 землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Таким чином, факт належності земельної ділянки площею 24,64 та, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту) до державної власності встановлений Законом.

Твердження позивача про те, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 проведено з порушенням процесуальних норм КУпАП не доведено та не підтверджується жодними доказами.

Окрім того факт вручення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 30.05.2018 № 348-ДК/324/АП/09/01/-18 та протоколів про адміністративні правопорушення від 26 липня 2018 року № 348-ДК/0120П/07/01/-18 та № 348-ДК/0121П/07/01/-18 підтверджується відеозаписом про таке вручення.

Крім того, нібито не знаючи про проведену перевірку, позивач 06.12.2018 сплатив штраф у повному обсязі (копія квитанції від 06.12.2018 № 6 додається).

Оскільки позивач був сповіщений належним чином про час, дату та місце розгляду справи про адміністративні правопорушення, проте на такий розгляд не з`явився та клопотання про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи за відсутності такої особи (стаття 268 КУпАП).

Окрім того, обставини правопорушень передбачених статтями 53, 53-1 КУпАП визнано керівником, шляхом сплати останнім адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Оскільки, розмір та реквізити сплату вказаного штрафу вказані лише в постанові про накладення адміністративного стягнення від 07 серпня 2018 року.

А отже, позивач отримавши постанову від 07.08.2018 не використав своє право на її оскарження у визначений законодавством строк, а здійснив оплату.

Вислухавши пояснення, думку захисту, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими.

Постановою про накладення адміністративного стягнення за № 348-ДК/0133По/08/01/-18 від 07 серпня 2018 року на позивача за ст. 53, 53-1 КУпАП накладено адміністративне стягнення за використання земельної ділянки під сільськогосподарську культуру соняшник та визначено, що через самовільне зайняття земельної ділянки площею 25,00 гектарів заподіяно матеріальну шкоду 34216,00 грн. та через нецільове використання земельної ділянки заподіяно матеріальну шкоду 11291,28 грн.

Диспозицією ст. 53 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень.

Диспозицією ст. 53-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Долученими до матеріалів справи документами доведено, що за договором оренди земельної ділянки від 01 січня 2004 року позивачеві у статусі голови селянського фермерського господарства "Гудзовське" на підставі розпорядження Ізмаїльської райдержадміністрації за № 138/А-2004 від 23 лютого 2004 року передана в строкове платне користування земельна ділянка на території Лощинівської сільської ради загальною площею 24,64 гектарів ріллі.

Земельна ділянка надана на умовах короткострокової оренди строком на 5 років з 01 січня 2004 року.

Перевіркою з виїздом на місце за актом обстеження земельної ділянки від 16.05.2018 № 348-ДКУ199/АО/Ю/01/-18 встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 25,0 га знаходиться за межами населеного пункту. На момент обстеження встановлено, що зазначена земельна ділянка засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником. Ознаки засмічення відсутні.

Вказана земельна ділянка на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області знаходиться за межами населеного пункту орієнтовною площею 25,00 га державної форми власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

За даними державної статистичної звітності форми 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності», земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 га рахується як пасовище.

Згідно даних Державного земельного кадастру, правовстановлюючі документи та документація із землеустрою в Державному фонді документації із землеустрою на вищезазначену земельну ділянку відсутні, дана земельна ділянка не передана у власність та не надана у користування.

Перевіркою з виїздом на місце встановлено, що вказана земельна ділянка орієнтовною площею 25,00 та вищевказаних пасовищ, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), засіяна сільськогосподарською культурою - соняшником.

Договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2004 року за підпунктом 2.1 пункту 2 договору року укладено 01 січня 2004 року, строком на 5 років з 01 січня 2004 року до 01 січня 2009 року.

Датою реєстрації договору є 09 березня 2004 року.

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок визначає Порядок державної реєстрації договорів оренди затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (який діяв на той час та втратив чинність від 05 серпня 2011 року).

Згідно частини 4 вказаного Порядку державної реєстрації договорів оренди датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації.

У разі внесення змін до договору оренди він підлягає перереєстрації.

Перереєстрація у відповідності до вимог ст. 17 вказаного Порядку державної реєстрації договорів оренди, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

Якщо орендодавець не пізніше ніж у 30-денний строк до закінчення строку дії договору з орендарем, який є інвестором із значними інвестиціями, з яким укладено спеціальний інвестиційний договір відповідно до Закону України "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями", не повідомив відповідним листом-повідомленням про непродовження дії договору та за умови, що орендар має намір продовжити користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк на умовах, передбачених договором оренди землі, крім розміру орендної плати. Зміна розміру орендної плати оформлюється додатковим договором (угодою) до договору оренди землі.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються.

Використання позивачем земельної ділянки за цільовим призначенням підтверджено вищевказаним актом, згідно якого земельна ділянка засіяна сільськогосподарською культурою соняшником.

Разом із тим в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують сповіщення з боку Ізмаїльської райдержадміністрації про припинення дії договору оренди, яке у формі листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки позивачеві в якості орендаря не надсилалась.

З урахуванням вказаного у відповідності до вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі" вказаний договір оренди земельної ділянки вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, що у свою чергу спростовує твердження відповідача про закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2004 року, який з урахуванням відкритого використання позивачем земельної ділянки, що підтверджено актами перевірки та не оскаржується сторонами, у відповідності до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Довідкою за № 10227/10/15-32-52-02-12 від 14 травня 2019 року визначено про наявність акту звірок по сплаті селянським фермерським господарством "Гудзовське", головою якого є позивач по справі, орендної плати щ 28 лютого 2017 року по 21 січня 2019 року.

Окрім вказаного, листом Державного комітету України із земельних ресурсів визначено, що не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень вказаних органів, дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин, тобто укладена відповідно законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки.

З урахуванням вказаного в діях позивача відсутні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки, що у свою чергу зумовлює відсутність об?єктивної сторони правопорушення, за вчинення якого на позивача накладено стягнення.

Вказані обставини у справі за № 916/143/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до селянського фермерського господарства "Гудзовське" про відшкодування шкоди постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року, яка набрала законної сили, визнані підставою для відмови у задоволенні позову.

У свою чергу вказані обставини визначені такими, що спростовують пояснення відповідача про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки та використання не за цільовим призначенням з урахуванням того, що п.4.1 договору визначена мета використання земельної ділянки в якості орендованої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином позивачем земельна ділянка використана за цільовим призначенням, яке передбачено у договорі оренди земельної ділянки, а вирощування соняшника відповідає умова цільового призначення відповідної земельної ділянки.

Окрім вказаного, питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача причин унеможливлювали або істотно утруднювали подання позову, вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

З урахуванням наявності вказаної постанови у справі за № 916/143/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до селянського фермерського господарства "Гудзовське" про відшкодування шкоди, яка ухвалена Південно-західним апеляційним господарським судом від 24 липня 2019 року, разом із тим звернення позивача до суду 30 січня 2019 року, суд вважає відсутньою підставу для застосування строку позовної давності, яка передбачена ст. 256-261 ЦК України.

Керуючись ст. 241-246 КАС України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову заступника Головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель в Одеській області за № 348-ДК/0133По/08/01/-18 від 07 серпня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 53, 53-1 КУпАП за використання земельної ділянки під сільськогосподарську культуру соняшник та заподіяння матеріальної шкоди скасувати.

Провадження у справі про адміністративне провадження закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.М. Жигулін

Ізмаїльського міськрайонного

суду Одеської області