Вирок № 95288493, 23.02.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3971/20

Провадження № 1-кп/496/256/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Буран В.М.

за участю:

секретаря - Мединської К.І., Старостіної Г.Ю

прокурора - Кириліна Є.Ю.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого - Блажиєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, одруженого, працюючого на посаді майстра в АТ «Одесагаз», раніше не судимого, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 07.07.2020 року о 18:43 годині в порушення вимог п. 1.5, п/п «б» п. 2.3. «Правил дорожнього руху» України, якими передбачено:

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»,

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічнім станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» наближаючись до пішохідного переходу, який розташований на відстані +73 м від опори недобудованого шляхопроводу на с. Алтестове, Біляївського району, Одеської області, позначеного дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», був неуважним, обрав швидкість руху керованого автомобіля без урахування дорожньої обстановки, яка не забезпечує безпеку, і не дає можливість йому постійно контролювати рух автомобіля, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував та своєчасно не відреагував на її зміну, та приблизно о 18:43 годині, у світлу пору доби, в умовах необмеженої видимості ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «DODGE JOURNEY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині автодороги «Київ-Одеса», наближаючись до 447 км та зазначеного нерегульованого пішохідного переходу, повинен був виявити вантажний автомобіль «БАЗ T713.11», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зупинився перед пішохідним переходом в крайній праві смузі, та продовжити рух тільки переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, тобто маючи реальну і об`єктивну можливість своєчасно виявити небезпеку для свого подальшого руху - пішохода ОСОБА_3 , яка по нерегульованому пішохідному переходу перетинала проїзну частину вказаної дороги зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, та маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, водій ОСОБА_2 , діючи з необережності, не вжив належних і своєчасних заходів до зменшення швидкості руху автомобіля до безпечної, аж до його зупинки, та не надав дорогу вказаному пішоходу, проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив рух у зазначеному режимі, в результаті чого скоїв наїзд передньою правою частиною кузову керованого ним автомобіля марки «DODGE JOURNEY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_3 , у порушення вимог п.п. 12.3., 18.1., 18.4. «Правил дорожнього руху» України, якими передбачено:

п.12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

п.18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

п.18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Внаслідок своїх дій водій ОСОБА_2 правою передньою частиною керованого ним автомобіля «DODGE JOURNEY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 . Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів під м`якою оболонкою головного мозку, відкритого перелому кісток основи та склепіння черепу, розміжчення правої частки печінки, множинних розривів правої нирки, закритого уламкового перелому лівої стегнової кістки, закритого уламкового перелому правої стегнової кістки, трьох саден лобової ділянки справа, садна лівої виличної ділянки, садна спинки носа, садна лівого крила носа, садна підборіддя справа, садна ділянки правого плечового суглоба по зовнішній та задній поверхням, садна задньої поверхні правого передпліччя та ділянки ліктьового суглоба, садна внутрішньої поверхні правою плеча з переходом у ділянку правого ліктьового суглоба, множинних саден та синців правої кисті та пальців правої кисті, садна ділянки лівого плечового суглоба по задній поверхні, садна задньої поверхні лівого плеча, садна задньої поверхні лівого передпліччя, трьох саден лівої кисті, садна задньо-зовнішньої поверхні лівого стегна з переходом на передньо-зовнішню поверхню лівої гомілки, садна передньої поверхні лівого стегна з переходом в ділянку лівого колінного суглоба, двох саден та синця внутрішньої поверхні лівої гомілки, садна лівої стопи, садна лівої стопи з переходом на другий та третій пальці, двох саден зовнішньої поверхні лівої стопи, садна передньо-зовнішньої поверхні правого стегна, садна передньо-внутрішньої поверхні правого стегна, садна передньо-внутрішньої поверхні правого стегна з переходом на задню поверхню правого стегна, чотирьох саден ділянки правого колінного суглоба, садна передньої поверхні правої гомілки у верхній третині, садна передньої поверхні правої гомілки у середній третині, садна зовнішньої поверхні правої гомілки у середній третині, синець передньої поверхні правої гомілки на межі нижньої та середньої третин, садна передньої поверхні правої гомілки у нижній третині, садна тильної поверхні правої стопи у середній третині, двох саден тильної поверхні правої стопи біля основи першого пальця, садна першого пальця правої стопи, садна другого пальця правої стопи, садна правої лопаткової ділянки, садна спини, садна задньої поверхні правої гомілки, чотирьох саден задньо-внутрішньої поверхні лівого стегна в верхній третині, садна задньо-внутрішньої поверхні лівого стегна у середній третині.Смерть ОСОБА_3 полягає у прямому причинному зв`язку з наявною у неї поєднаною травмою голови, живота та нижніх кінцівок (отриманої в наслідок ДТП) у вигляді відкритого перелому кісток основи та склепіння черепу, крововиливів під м`якою оболонкою головного мозку, розміжчення печінки, розривів правої нирки, закритого перелому лівої стегнової кістки, закритого перелому правої стегнової кістки. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 з`явився шок.Порушення вимог п.п. 1.5., п/п «б» п. 2.З., 12.3., 18.1., 18.4. «Правил дорожнього руху» України з боку водія ОСОБА_2 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений, ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та встановлені при судовому розгляді, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування, зазначив, що жалкує про вчинене та виплатив усю майнову шкоду потерпілій. У вчиненому розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла у судовому засіданні, а саме 24.11.2020 року, зазначила, що вона дійсно отримала від обвинуваченого 20000,00 доларів США в рахунок відшкодування завданої шкоди та зазначила, що завдана шкода відшкодована, але в судовому засіданні 23.02.2021 року потерпіла просила розглянути кримінальне провадження відповідно до Закону.

Також відповідно до розписки потерпілої від 07.10.2020 року вбачається, що потерпіла отримала від обвинуваченого 20000,00 доларів США та не має матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_2 (а.с. 172).

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав все таки доцільним дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого та характеризуючих матеріалів по зазначеному кримінальному провадженню.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, вчинення ОСОБА_2 вищевказаного злочину також підтверджується зазначеними в обвинувальному акті та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.07.2020 року та додатком до нього (а.с. 60-73),

- протоколом огляду трупа від 07.07.2020 року (а.с. 74),

- протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 08.07.2020 року (а.с. 76-77),

- висновком експерта № 1480-2187/2020 від 14.08.2020 року (а.с. 78-82),

- постановою про визнання речовими доказами по кримінальному провадженню від 08.07.2020 року (а.с. 88),

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 2187 від 14.08.2020 року та додатком до нього (а.с. 89-94),

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 3371/2187 від 13.07.2020 року (а.с. 96),

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 307 від 16.07.2020 року з додатками до нього (а.с. 97-101),

- актом судово-медичного-гістологічного дослідження № 1673/2187 від 23.07.2020 року (а.с. 102),

- протоколом огляду місця події від 17.07.2020 року та додатком до нього (а.с. 104-107),

- висновком експертів комп`ютерно-технічної експертизи обставин ДТП наїзду автомобіля Dodge Journey на пішохода № 20-4580/4598 від 12 серпня 2020 року та додатками до нього (а.с. 109-118),

- постановою про визнання речовими доказами від 13 липня 2020 року (а.с. 119-120),

- протоколом огляду відеозапису від 13 липня 2020 року та додатком до нього (а.с. 121-126),

- висновком експерта № 20-4542 автотехнічної експертизи дослідження технічного стану автомобіля Dodge Journey від 03.08.2020 року та додатками до нього (а.с. 128-131),

- висновком експерта № 318 від 21.07.2020 року та додатками до нього (а.с. 139-148),

- протоколом проведення слідчого експерименту від № 07.09.2020 року (а.с. 149).

За наслідками дослідження доказів та розгляду справи, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Оцінуючи категорію справ за ст. 286 КК України, в яких є загиблі, зокрема обставини цієї справи, суд вважає, що суспільна небезпека таких злочинів залежить від поведінки обвинувачених по таким справам, відношення до скоєного, справжність розкаяння, зміст активних дій на усунення наслідків та їх компенсація.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 передбачені ст. 66 КК України, являються: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 передбачена ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження померлої серії НОМЕР_3 від 06 серпня 2009 року (а.с. 169).

Обвинувачений раніше не судимий, вчинив необережний злочин, одружений, добровільно відшкодував потерпілій завданий збиток, що підтверджується розпискою потерпілої від 07.10.2020 року та її поясненнями наданими в судовому засіданні. Так в розписці потерпіла зазначає, що повністю отримала узгоджену суму завданої шкоди, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, в судових дебатах просила призначити покарання у відповідності з законом. За місцем роботи та місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно.

Зважаючи на усю сукупність вказаних вище обставин, з урахуванням особи ОСОБА_2 , того факту, що злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, відноситься до категорії тяжких, але скоєний з необережності, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, він в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій, а також його наслідки, щирого каяття, а також позиції потерпілої, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період іспитового строку, у відповідності із ст. 75 КК України одночасно поклавши на нього обов`язки, які передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_2 , раніше ні до кримінальної відповідальності, ні до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався, потерпіла на позбавленні прав не наполягала, а також те, що наявність водійських прав впливає на ефективність виконання ним службових обов`язків, оскільки останній працює майстром служби експлуатації внутрішньобудинкового газового обладнання, що пов`язано з численними поїздками та приходить до висновку про недоцільність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення експертиз становлять 4739,76 грн., та підлягають стягненню з обвинуваченого.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Цивільний позов - не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 331, 349, 371-373, 374 КПК України, ч. 2 ст. 286 КК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч. 1, 4 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме на проведення судових експертиз у сумі 4739,76 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою Київського районного суду м. Одеса від 10 липня 2020 року по справі № 947/19105/20, провадження № 1-кс/947/10216/20 - скасувати.

Речовий доказ по справі: легковий автомобіль DODGE JOURNEY д.н.з. НОМЕР_1 , відеореєстратор НОМЕР_4 , зарядний пристрій до нього з флеш картою пам`яті HC 4 micro SD 8 GB ідентифікаційний номер 0841 К25649Y - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, крім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Суддя Буран В.М.