Рішення № 95287822, 02.03.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/651/21

Справа № 235/645/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі - ДП «Мирноградвугілля») про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 08.08.2017 року по 27.02.2020 року, звільнений на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

17 листопада 2020 року складений акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, яким йому встановлено професійні захворювання: хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) - за класифікацією Остапковича В.Є. та Пономарьової Н.І . Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) ст.

06.01.2021 року він був вперше оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями, де йому було встановлено первинно 65% втрати професійної працездатності з 28.12.2020 року безстроково, встановлено третю групу інвалідності з 28.12.2020 року безстроково, рекомендовані «Д» спостереження пульмонолога, невролога, ЛОР, визначена потреба у медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зав`язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 90 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив в якому зазначив, що сума у 90 000,00 грн моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням ОСОБА_1 , не відповідає обставинам справи. Відповідачу згідно висновку МСЕК від 06.01.2021 року встановлено 65% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. Професійне захворювання встановлено по факту роботи 22 років 3 місяці в шкідливих умовах, з яких тільки 3 роки 6 місяців на ВП "Шахта "Капітальна". Тобто доля шкідливих умов у відповідача, що сприяла професійному захворювання дорівнює трохи більше 10%. Згідно роз`яснення вище зазначеного Пленуму Верховного суду України, при визначені грошового відшкодування моральної шкоди треба ураховувати характер, обсяг та тривалість страждань позивача; час роботи позивача на підприємстві відповідача та загальної тривалості праці останнього у шкідливих умовах та інше. Виходячи з тривалості роботи на підприємстві, не доведеність глибини моральних страждань, вважав, що розмір моральної шкоди не повинен перевищувати 20 000 грн.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював у ДП «Мирноградвугілля» з 08.08.2017 року по 27.02.2020 року, звільнений на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.9-11).

Згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 27 жовтня 2020 року № 36/923 позивачу встановлено професійне захворювання - хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії неповної ремісії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість, з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) - за класифікацією Остапковича В.Є. та Пономарьової Н.І . Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН І-ІІ (один-два) ст. - захворювання професійні, встановлені вперше (а.с.19).

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17 листопада 2020 року, затвердженого 17 листопада 2020 року Т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Г.В.Зуб, професійне захворювання у позивача виникло у зв`язку з тривалим впливом на організм шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, рівні та концентрації яких перевищували допустимі параметри, а саме: важкість праці, статичне навантаження, виробничий шум, пил фіброгенної дії (а.с.15-18).

За висновком МСЕК серія 12ААА № 092110 від 06.01.2021р. позивачу вперше встановлено 65% втрати професійної працездатності з 28.12.2020р. безстроково. У зв`язку із встановленням професійних захворювань рекомендовано медикаментозне, санітарно-курортне лікування (а.с.13).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 851914 від 06.01.2021р. позивачу первинно встановлено 3 група інвалідності за профзахворюванням з 28.12.2020 року безстроково, рекомендовано «Д» пульманолога, невролога, лор (а.с.14).

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ДП «Мирноградвугілля», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), довідок МСЕК, виписками з медичної карти стаціонарного хворого, медичним висновком ЦЛЕК про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже ствердження відповідача про необхідність встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК є безпідставним.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у 40 000 грн.

Суд при ухваленні рішення враховує положення Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до статті 164 ПК України (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466-ІХ, включається відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України).

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні, що розмір присудженої моральної шкоди в сумі 40 000 грн підлягає стягненню з ДП «Мирноградвугілля» з урахуванням утримання обов`язкових податків і зборів, в розмірі, який перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (м. Мирноград Донецької області, вулиця Соборна, будинок 1, ЄДРПОУ 32087941) про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями 40 000 (сорок тисяч) гривень з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятисот восьми) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко