Вирок № 95278382, 03.03.2021, Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/106/21

п/с 1-кп/164/66/2021

Категорія: 411100000

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 березня 2021 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

з участю секретаря судового засідання Шумік О.І.,

прокурора Холейко К.І.,

обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_1 ,

захисника Дениса О.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020030160000454 від 17 грудня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліда 3-ї групи, відповідно до ст. 89 КК України судимості не має, запобіжний захід у вигляді особистого зобов?язання щодо обвинуваченого застосовувався ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 12 січня 2021 року на строк до 24 лютого 2021 року включно,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 13 грудня 2020 року, біля 20 години, в с. Прилісне Маневицького району Волинської області, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, що по АДРЕСА_1 , на грунті особистої неприязні, умисно спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження за наступних обставин.

Так, 13 грудня 2020 року, біля 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1 прийшов до господарства ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 , де у веранді будинку виявив свою співмешканку ОСОБА_2 , з якою проживав та вів спільне господарство протягом останніх 10 років. Так як остання перебувала у стані алкогольного сп`яніння і не могла самостійно пересуватись, ОСОБА_1 , вивівши її на вулицю, обмотав її тіло електродротом, після чого, шляхом волочіння по асфальтовій поверхні, намагався пересунути ОСОБА_2 до місця їх спільного проживання, що по АДРЕСА_3 , внаслідок чого умисно спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді поширеної поверхневої осадненої рани шкіри задньої поверхні ділянки тазу, поширених поверхневих осаднених ран шкіри обох бокових поверхонь тазу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 79 від 21 грудня 2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після того, як ОСОБА_2 була доставлена до місця проживання, що по АДРЕСА_1 , біля 20 години, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, ОСОБА_1 , будучи розгніваним поведінкою своєї співмешканки, з метою умисного спричинення їй тілесних ушкоджень, щоб таким чином помститися за асоціальну поведінку останньої, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно наніс ОСОБА_2 один сильний удар правою ногою в область передньої частини живота, а також чотири удари кулаками рук в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: підшкірних гематом передньої черевної стінки, внутрішньочеревинного повного розриву стінки сечового міхура з розвитком дифузного перитоніту, садна лівої лобно-скроневої ділянки, підшкірних крововиливів лівої параорбітальної ділянки обличчя і лівої половини підборіддя, субкон`юктивальних крововиливів обох очних яблук, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 79 від 21 грудня 2020 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що 13 грудня 2020 року, біля 19 години 30 хвилин, йому стало відомо, що його співмешканка ОСОБА_2 знаходиться в будинку ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 . Тоді він вирішив зайти до ОСОБА_3 , щоб забрати її додому. ОСОБА_2 він виявив у веранді будинку. Вона перебувала в стані сильного алкогольного сп?яніння, не могла сама йти. ОСОБА_1 вивів її за огорожу на вулицю, де спробував вести її додому, притримуючи руками. На дорозі було дуже слизько. Тому він, залишивши ОСОБА_2 на узбіччі, пішов додому, звідки приніс електродріт. В подальшому, обмотавши її тіло електродротом, шляхом волочіння по асфальтовій поверхні дороги, ОСОБА_1 потягнув ОСОБА_2 до місця їх спільного проживання, що по АДРЕСА_1 . Він затягнув її в приміщенні літньої кухні, де поклав на ліжко. Поки ОСОБА_1 розпалював грубку, ОСОБА_2 впала з ліжка на підлогу. ОСОБА_1 , будучи розгніваним поведінкою своєї співмешканки, біля 20 години, з метою умисного спричинення їй тілесних ушкоджень, щоб таким чином помститися за поведінку останньої, наніс ОСОБА_2 один сильний удар правою ногою в область передньої частини живота, а також чотири удари кулаками рук в область обличчя, спричинивши їй тілесні ушкодження. Після цього, він знову її поклав на ліжко. ОСОБА_2 ночувала в літній кухні. Так як стан її здоров?я після отриманих тілесних ушкоджень погіршився, 16 грудня 2020 року до ОСОБА_2 викликали автомобіль „швидкої меддопомоги”, яким її доставили на лікування в КП „Маневицька ЦРЛ”. Підтвердив, що на час вчинення злочину він перебував в стані алкогольного сп?яніння. У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати. Цивільний позов Маневицької місцевої прокуратури про стягнення 19697 гривень 10 копійок коштів, затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_2 , він визнає у повному обсязі та проти його задоволення не заперечує.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому злочині, його винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що 13 грудня 2020 року після обіду вона з подругами вживала спиртні напої, внаслідок чого сильно сп?яніла. Їй, коли вона поверталася додому, вдалося дійти до будинку ОСОБА_3 , що по АДРЕСА_3 , де вона залишилась у веранді. Далі додому вона через стан сп?яніння сама йти не могла. Біля 19 год. 30 хвилин до будинку ОСОБА_3 зайшов її співмешканець ОСОБА_1 , щоб забрати її додому. Він вивів її за огорожу на вулицю, де спробував вести її додому, притримуючи руками. На дорозі було дуже слизько. Тоді ОСОБА_1 , залишивши ОСОБА_2 на узбіччі, пішов додому, звідки приніс електродріт. В подальшому, обмотавши її тіло електродротом, шляхом волочіння по асфальтовій поверхні дороги, ОСОБА_1 потягнув ОСОБА_2 до місця їх спільного проживання, що по АДРЕСА_1 . Він затягнув її в приміщенні літньої кухні, де поклав на ліжко. Підтвердила, що ОСОБА_1 , будучи розгніваним її поведінкою, наніс ОСОБА_2 один сильний удар правою ногою в область передньої частини живота, а також чотири удари кулаками рук в область обличчя, спричинивши їй тілесні ушкодження. ОСОБА_2 ночувала в літній кухні. Так як стан її здоров?я після отриманих тілесних ушкоджень погіршився, 16 грудня 2020 року до ОСОБА_2 викликали автомобіль „швидкої меддопомоги”, яким її доставили на лікування в КП „Маневицька ЦРЛ”. Будь-яких претензій до обвинуваченого з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не має, вона йому все пробачила. Вони прожили разом більше 10 років. Вважає, що в тому, що сталося, є і її вина. Просила ОСОБА_1 суворо не карати та не призначати йому покарання у виді реального позбавлення волі.

Об`єктивність показань обвинуваченого та потерпілої підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколом огляду місця події від 16 грудня 2020 року, схемою та фототаблицею до нього (а.с. 9-12), з якого встановлено, що в ході проведення слідчої дії було зафіксовано обстановку в приміщенні літньої кухні по АДРЕСА_1 , після вчинення злочину, а також виявлено та вилучено електродріт, довжиною 8.25 м, наволочку зі слідами речовини бурого кольору; протоколом проведення слідчого експерименту від 24 грудня 2020 року та фототаблицею до нього (а.с. 50-53), яким підтверджується, що під час проведення цієї слідчої дії ОСОБА_1 на місці показав, як він 13 грудня 2020 року спричинив співмешканці ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а також розповів про обставини вчиненого злочину; висновком судово-медичної експертизи № 79 від 21 грудня 2020 року, висновком додаткової судово-медичної експертизи № 81 від 31 грудня 2020 року (а.с. 37-39, 41-43), з яких встановлено, що ОСОБА_2 13 грудня 2020 року були спричинені ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення; повідомленням КП „Маневицька ЦРЛ” від 16 грудня 2020 року (а.с. 7), з якого встановлено, що 16 грудня 2020 року о 19 годині на стаціонарне лікування поступила ОСОБА_2 з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій черевної порожнини, забій поперекової ділянки хребта. Тілесні ушкодження отримала 13 грудня 2020 року вдома в с. Прилісне Маневицького району Волинської області.

Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутогоОСОБА_1 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки спричинив ОСОБА_2 умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він ніде не працює, в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, однак судимість погашена у встановленому законом порядку, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом ІІІ групи.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, а також особи, яка перебуває в безпорадному стані.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, а також те, що потерпіла ОСОБА_2 будь-яких претензій до обвинуваченого з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень не має, йому все пробачила, просила ОСОБА_1 суворо не карати та не призначати йому покарання у виді реального позбавлення волі, суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбування даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Згідно ч. 1, 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов?язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров?я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров?я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Суд вважає, що цивільний позов Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління фінансів Маневицької райдержадміністрації, заявлений до обвинуваченого ОСОБА_1 , про відшкодування вартості лікування потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 19697 гривень 10 копійок, сума якого не оспорюється обвинуваченим ОСОБА_1 в судовому засіданні, підлягає до повного задоволення.

Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілої ОСОБА_2 та матеріалами кримінального провадження доведено, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в реанімаційному та хірургічному відділеннях КП „Маневицька ЦРЛ” в період з 16 грудня 2020 року по 30 грудня 2020 року. На лікування потерпілої лікарнею були затрачено кошти на загальну суму 19697 гривень 10 копійок.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_1 , як винної особи, на користь бюджету Маневицької ОТГ, з якого фінансується комунальне підприємство „Маневицька центральна районна лікарня”, підлягає стягненню 19697 гривень 10 копійок у відшкодування витрат, затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_2 у КП „Маневицька центральна районна лікарня”.

Речові докази: електродріт, довжиною 8.25 м, наволочку зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення поліції № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, слід знищити.

Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 127-129, 369-371, 373-374, 395 КПК України, ст. 1206 ЦК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов Маневицької місцевої прокуратури задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету Маневицької ОТГ (р/р 568999980314030544000003560 в ГУК у Волинській області, МФО 803014, код 24060300) 19697 (дев?ятнадцять тисяч шістсот дев?яносто сім) гривень 10 копійок у відшкодування витрат, затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_2 у комунальному підприємстві „Маневицька центральна районна лікарня”.

Речові докази: електродріт, довжиною 8.25 м, наволочку зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів відділення поліції № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду О.В. Невар