Рішення № 95273179, 03.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/421/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому проваджені матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання дії неправомірними та зобов`язання виплатити недоотриману пенсію,

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати дії відповідача щодо не виплати недоотриманої пенсії померлої матері ОСОБА_2 неправомірними;

- зобов`язати відповідача виплатити недоотриману пенсію матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 22 травня 2002 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була нарахована і невиплачена станом на 13 червня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВУМВС України в Луганській області 22 травня 2002 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , про що Ленінським відділом актів громадянського стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки видано свідоцтво про смерть від 25 червня 2020 року, актовий запис № 531.

На підставі вищевказаного свідоцтва про смерть рішенням Марківського районного суду Луганської області від 01 жовтня 2020 року по справі № 417/1034/20 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганську.

Факт родинних відносин з ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , виданого 14 лютого 1959 року Алмаликським бюро РАГС Ташкентської області УзРСР, актовий запис №194.

Факт зміни прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » підтверджується Свідоцтвом про шлюб з ОСОБА_7 , виданим Ворошиловоградським Палацем Щастя м. Ворошиловграда УРСР 09 грудня 1978 року, актовий запис № 1977.

Факт сумісного проживання з ОСОБА_2 підтверджується «Актом о фактическом проживании с умершим лицом на день его смерти № 056», видним та посвідченим 28 листопада 2020 року РКП «Центржилком» м. Луганська.

02 грудня 2020 року позивач з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну поштову скриньку відповідача gu.lg@pfu.gov.ua надіслала письмову заяву про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

23 грудня 2020 року на електронну пошту 2154514360@mail.gov.ua від відповідача надійшов електронний лист відповідь на її звернення, в якому відповідач небгрунтовано відмовляється сплачувати недоотриману пенсію.

18 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив на позовну заяву (арк. спр. 57-58), в якому зазначено, що 04 грудня 2020 року на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшла заява ОСОБА_1 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

До заяви були додані копії наступних документів: паспорта позивача (сторінки 1-7), свідоцтва про народження позивача, свідоцтва про шлюб позивача, паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2 , пенсійного посвідчення на ім`я ОСОБА_2 , акта про фактичне місце проживання з померлою особою на день її смерті № 056 та рішення Марківського районного суду Луганської області від 01 жовтня 2020 року у справі № 417/1034/20.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 23 грудня 2020 року №2813-3233/П~01/8-1200/2.0 повідомило ОСОБА_1 про порядок звернення за недоотриманою пенсією у разі смерті пенсіонера.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058- IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

Згідно центральної бази даних отримувачів пенсії, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Таким чином за загальним правилом обов`язок щодо нарахування та виплати пенсії покладається саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області є самостійною юридичною особою.

Відповідач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта (Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області), а тому вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є неналежним відповідачем у справі № 360/421/21.

Ухвалами суду від 26 січня 2021 року позовну заяву та заяву про забезпечення доказів у справі залишено без руху (арк. спр. 25-26, 27-28).

Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 50-51).

Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року заяву про забезпечення доказів у справі повернуто позивачу (арк. спр. 52).

Ухвалою суду від 03 березня 2021 року у задоволенні клопотання про заміну первісного відповідача відмовлено (арк. спр. 63).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 01 жовтня 2020 року у справі № 417/1034/20 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Іркутськ, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місті Луганськ, причина смерті - хронічна недостатність кровообігу (арк. спр. 35-38).

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 14 лютого 1959 року, свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_3 від 09 грудня 1978 року (арк. спр. 47, 48).

Відповідно до копії пенсійного посвідчення ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком (арк. спр. 39).

Згідно з актом про фактичне проживання з померлою особою на день його смерті №056 від 28 листопада 2020 року виданого міським комунальним підприємством «Центрожилком» ЛНР, позивач мешкала з ОСОБА_2 (арк. спр. 45).

Позивач за допомогою електронної пошти звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії від 02 грудня 2020 року (арк. спр. 59).

Листом від 23 грудня 2020 року №2813-3233/П~01/8-1200/2.0 відповідач повідомив позивача про порядок звернення за недоотриманою пенсією у разі смерті пенсіонера (арк. спр. 46, 60).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Питання виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина друга статті 52 Закону № 1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім`ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину (абзац четвертий пункту 2.26 Порядку № 22-1).

За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).

Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім`ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримувала пенсію за віком, нарахування якої здійснювалась за Законом № 1058 (арк. спр. 15).

Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, головне управління здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Структура територіальних органів Пенсійного фонду України складають головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління.

Повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду України в областях щодо призначення та перерахунку пенсії іншим категоріям осіб Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не передбачені.

Позивачем не надано доказів віднесення ОСОБА_2 до категорії осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідач зазначає, що згідно центральної бази даних отримувачів пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Натомість позивач із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера звернулась до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області, а не до управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26486), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання судцям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Таким чином за загальним правилом обов`язок щодо нарахування та виплати пенсії, а також облік сум нарахованої, але не виплаченої пенсії покладається саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління.

Виходячи з системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може перебирати на себе функцій суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта, а саме повноваження Управління Пенсійного фонду України м. Сєвєродонецька Луганської області в частині виплати нарахованої, але неотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 .

У суду також відсутні підстави для покладання обов`язку з виплати позивачу неотриманої за життя пенсії ОСОБА_2 , оскільки позивача з відповідною заявою до управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не зверталась.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не доведено ґрунтовності своїх вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про необхідність відмови у позові.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дії неправомірними та зобов`язання виплатити недоотриману пенсію відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива