Рішення № 95273053, 17.02.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4594/20

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання Таращенко О.В.,

за участю представників:

позивача - не прибув;

відповідача - не прибув,

при розгляді у судовому засіданні адміністративної справи за позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне підприємство" Рубіжанської міської ради (далі - позивач, КП "Шляхово-експлуатаційне підприємство" Рубіжанської міської ради) до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Луганській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ20574/ 1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період часу з 02.10.2020 по 16.10.2020 відповідачем було проведено державний нагляд (контроль) у формі інспекційного відвідування позивача на предмет фактичного допуску до роботи працівників без укладання трудового договору.

За результатами інспекційного відвідування відповідачем було винесено акт інспекційного відвідування № ЛГ20574/1765/АВ від 16.10.2020, припис про усунення виявлених порушень № ЛГ20574/1765/АВ/П від 16.10.2020 та постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020 згідно якої на Позивача було накладено штраф у розмірі 450000,00 гривень.

Вищевказаний акт інспекційного відвідування разом з іншими вказаними документами було отримано позивачем поштовим зв`язком 30.10.2020.

Зазначив, що згідно акту інспекційного відвідування, були виявлені нібито порушення частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України, а саме те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , працюють за відсутності трудового договору та зазначені особи були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Між тим, позивач не погоджується з такими висновками посадових осіб Головного управління Держпраці у Луганській області.

Зазначив, що позивач вказує про безпідставність інкримінованого порушення, оскільки всі працівники були допущені до роботи згідно вимог законодавства, на підтвердження чого Відповідачу були надані індивідуальні відомості про застраховану особу за ф. ОК-7 на кожну особу, яка зазначена в акті інспекційного відвідування як неоформлений працівник.

Як можливо встановити з постанови КМУ № 413, що інформація, яка міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Отже повідомлення про прийняття працівників позивачем були направлені (подані) згідно вимог законодавства, що свідчить про оформлення працівників на роботу згідно вимог трудового законодавства, а тому допуск до роботи законом було дозволено, що в свою чергу виключає порушення ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Зазначив, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, коли складав акт інспекційного відвідування 16.10.2020 року, який він склав поза межами строків проведення державного нагляду (контролю). Як зазначено в акті інспекційного відвідування можливо встановити, що він проводився з 02.10.2020 по 16.10.2020, отже з цього слідує висновок, що і наказ про проведення інспекційного відвідування і направлення на його проведення чітко визначали строки здійснення державного нагляду (контролю). Але, станом на 16.10.2020 направлення на проведення інспекційного відвідування втратило чинність відповідно до положень ч. 4 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Також зазначив, що за результатами інспекційного відвідування було складено припис про усунення виявлених порушень.

За імперативними приписами частини 11 статті 7 Закону України «основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Тому відповідач не мав права застосовувати фінансові санкції (накладати штраф) відносно позивача, принаймні станом на 16.10.2020, тобто за відсутності підтвердження невиконання припису відповідача.

Позивач не був присутній під час винесення постанови про накладення штрафу, оскільки він не повідомлявся про день та час розгляду справи, та не мав змоги заперечити щодо фактів виявлених нібито порушень та надати відповідні докази. Слід звернути увагу суду, що постанова про накладення штрафу була винесена в день складення акту інспекційного відвідування, тобто 16.10.2020, не надавши позивачу реалізувати його право на подання відповідних зауважень з відповідними документами, які б вплинули на результат прийняття рішення щодо застосування відносно нього фінансових санкцій, зокрема це потягло б за собою закриття справи.

Все вищевказане свідчить про те, що відповідач навіть не намагався забезпечити законність та прозорість процедури державного нагляду (контролю) та встановити фактичні обставини, які маються суттєве значення щодо інкримінованого порушення трудового законодавства. На підставі вищезазначеного позивач вважає, що ним не було допущено порушень вимог частини 1 статті 21, частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, як наслідок, просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, заперечував проти його задоволення, з цього приводу 22.12.2020 за Вх.№52383/2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 6 пункту 5 Порядку №823, статті 12 Конвенції №81, частини 5 і 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) та статті 259 КЗпП України на підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.08.2020 №1200-010403-5/15949 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року Головним управлінням винесено наказ від 01.10.2020 №647 "Про проведення інспекційного відвідування КП "Шляхово-експлуатаційне підприємство" Рубіжанської міської ради з 02 жовтня 2020 року по 16 жовтня 2020 року.

Під час інспекційного відвідування посадовими особами відповідача планувалося перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Одночасно відповідачем було видано направлення № 01-17/691 від 01.10.2020 на проведення інспекційного відвідування.

02.10.2020 посадовою особою Головного управління складено вимогу про надання документів № ДГ 20574/765/НД від 02.10.2020, якою позивача зобов`язано надати Головному управлінню відповідні документи у строк до 10 год. 00 хв. 07.10.2020.

За цих обставин посадові особи діяли у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а саме - п.10 Порядку № 823.

Направлення на проведення інспекційного відвідування та вимога про надання документів були отримані керівником КП «Шляхово - експлуатаційне підприємство» на яких міститься підпис про їх отримання. В установлений строк документи які витренувалися вимогою були надані позивачем.

16.10.2020 складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛГ20574/1765/АВ.

16.10.2020 складено Припис про усунення виявлених порушень № ЛГ20574/1765/АВ/П.

Також відповідач зазначив, що у відповідності до п.п. 2 і 3 Порядку № 509 заступник начальника Головного управління після отримання ним 16.10.2020 акту інспекційного відвідування № ЛГ20574/1765/АВ КП «Шляхово - експлуатаційне підприємство» листом від 16.10.2020 № 01-15/2943 повідомив керівника позивача про вказане отримання.

16 жовтня 2020 року згідно із вимогами п.п. 2 і 4 Порядку № 509 заступником начальника Головного управління за відсутності представника позивача була розглянута справа та винесено постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС.

Постанова про накладення штрафу № ЛГ20574/1765/АВ/П/ТД-ФС містить рішення про накладення штрафу на КП «Шляхово - експлуатаційне підприємство» у розмірі 450000,00 грн. Документи зазначені у п. 2.3, 2.4, 2.5, 2.6. були направлені на адресу КП «Шляхово-експлуатаційне підприємство» поштовим відправленням Укрпошти, що підтверджується такими документами: - рекомендованим повідомленням № 9312002294065 від 19.10.2020; - описом вкладення Укрпошти; - фіскальним чеком до відправлення Укрпошти № 9312002294065 від 19.10.2020.

Зауваження на акт інспекційного відвідування від 16.10.2020 надійшли до Головно управління вже після закінчення інспекційного відвідування, а саме 04.11.2020.

06.11.2020 інспектором праці керівнику позивача надано відповідь на вказані зауваження, які направлені листом з рекомендованим повідомленням 06.11.2020.

Під час проведення інспекційного відвідування позивачем був наданий договір цивільно-правового характеру 9 фізичними особами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Зазначив, що у зазначених цивільно-правових договорах виконавці зобов`язуються виконувати роботи. В жодному з них не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат наданих послуг повинні передати підрядники замовникові. Надання послуг, які визначені в цивільно - правових договорах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей КП «Шляхово - експлуатаційне підприємство» проводить розрахунок оплати праці за місяць ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Також у розрахунково-платіжній відомості міститься розрахунок ПДФО, військового збору та ЄСВ стосовно вказаних працівників.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що всі дії та рішення його посадових осіб відповідають вимогам чинного законодавства, а тому просив суд у задоволенні позовні вимог позивача відмовити в повному обсязі (а.с.91-96).

Судом по справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою суду від 30.11.2020 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу в порядку загального позовного провадження (а.с.57-58).

Ухвалою суду від 04.12.2020 задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Луганській до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/4594/20 (а.с.73-75).

Ухвалою суду від 20.01.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 360/4594/20 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.160-161).

Ухвалою суду від 08.02.2020 замінено відповідача у справі № 360/4594/20 - Головне управління Держпраці у Луганській області, на правонаступника - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (а.с.176).

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності (арк. спр. 191).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 181).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом становлено наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне підприємство" Рубіжанської міської ради згідно Витягу з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розташовано за адресою Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд.46-А, код ЄДРПОУ 13395773, основними видами економічної діяльності є:38.11 Збирання безпечних відходів (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 193).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 6 пункту 4 Положення № 96 здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідач - Головне управління Держпраці у Луганській області, код ЄДРПОУ 39801404, зареєстровано як юридична особа - орган державної влади 26.05.2015, № запису 1 381 134 0000 001902, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.02.2020 за № 1006354159; керівник та підписант - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т.в.о. начальника, заступник начальника на час відсторонення начальника) - підписант (арк.спр. 26).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно - правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України; відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

На підставі інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.08.2020 №1200-010403-5/15949 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року відповідачем винесено наказ від 01.10.2020 №647 "Про проведення інспекційного відвідування Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне підприємство" Рубіжанської міської ради головному державному інспектору відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування управління з питань праці Головного управління Держпраці Луганської області Зубенко Ю.С. та Власовій Н.О. у строк з 02 жовтня 2020 року по 16 жовтня 2020 року. Під час інспекційного відвідування перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (а.с.98).

Того ж дня були видані направлення на проведення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача (а.с.99).

На виконання вказаного наказу посадовою особою відповідача 01.10.2020 була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування позивача, але внаслідок недопущення до будівлі та відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, була винесена вимога про надання документів №ЛГ 20574/1765/НД, від 02.10.2020, якою позивача зобов`язано надати Головному управлінню відповідні документи у строк до 10.00 годин 07.10.2020. Один примірник отримав ОСОБА_10 (а.с.105).

За результатами інспекційного відвідування посадовими особами відповідача 16.10.2020 складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛГ20574/1765/АВ, який 19.10.2020 направлений КП "Шляхово-експлуатаційне підприємство" рекомендованим листом Укрпошта та отриманий позивачем за довіреністю 31.10.2020 (а.с.20-21; а.с.100).

16.10.2020 відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень № ЛГ20574/1765/АВ/П, який 19.10.2020 був направлений позивачу поштовим відправленням Укрпошта та отриманий позивачем за довіреністю 31.10.2020 (а.с.20-21;а.с.100).

Повідомленням про дату одержання документів від 16.10.2020 №01-15/2943 відповідач повідомив позивача про отримання Акту інспекційного відвідування 16.10.2020, яке також було направлено поштою (а.с.20-21;а.с.100).

16.10.2020 посадовою особою відповідача була розглянута справа і на позивача постановою № ЛГ20574/1765/АВ/П/ПТ/ТД-ФС накладений штраф у розмірі 450000, 00 грн за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Один примірник постанови 16.10.2020 відправлений поштовим відправленням Укрпошта позивачу (а.с.20-21; а.с.100).

Копія акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 16.10.2020 № ЛГ20574/1765/АВ, припис про усунення виявлених порушень від 16.10.2020 № ЛГ20574/1765/АВ/П, протокол про адміністративне правопорушення від 16.10.2020 № ЛГ20574/1765/АВ, повідомленням про дату одержання документів від 16.10.2020 №01-15/2943 та постановою № ЛГ20574/1765/АВ/П/ПТ/ТД-ФС накладений штраф у розмірі 450000, 00 грн надіслано відповідачем на адресу позивача рекомендованим листом у 16 год.03 хв. 19.10.2020 за № 9312002294065 (а.с.20-21; а.с.100).

Всі вищевказані документи позивач отримав 12 год. 21 хв. 31.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно інформації трекінг Укрпошти (а.с. 192).

04.11.2020 до відповідача були подані зауваження на акт інспекційного відвідування та адвокатський запит з метою отримання відповідних документів та інформації щодо проведеного державного нагляду (а.с.31-32;а.с.33).

09.11.2020 від відповідача поштовим зв`язком було отримано лист-відповідь від 06.11.2020 № 01-15/3150 на адвокатський запит та лист-відповідь від 06.11.2020 за вих. № 02-13/1287 щодо розгляду зауважень, згідно якого повідомляється, що зауваження на акт інспекційного відвідування не спростовують виявлені порушення під час проведення інспекційного відвідування (а.с.37).

Щодо результатів розгляду адвокатського запиту, відповідач зазначив, що відносно позивача під час здійснення інспекційного відвідування була сформована єдина справа розпорядчих документів за № 672, а щодо надання копій з цієї справи, то їх витребування здійснюється лише на підставі судового рішення (а.с.38).

Оскільки відповідачем була надана не повна відповідь на вищевказаний адвокатський запит, зокрема відсутня запитувана інформація та копії документів за пунктами 1, 4, 5, 6, то 12.11.2020 до відповідача було подано повторний адвокатський запит (а.с39).

17.11.2020 № 01-15/3255 від відповідача року було отримано лист-відповідь, згідно якого повідомляється, що всі документи, які знаходяться у єдиний справі розпорядчих документів, можливо витребувати виключно за рішенням суду. Щодо інших питань було зазначено, що відповідно Позивача було проведено інспекційне відвідування згідно підпунктами 3 та 6 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, та відомості про вказаний державний нагляд було внесено до Інтегрованої системи державного нагляду (контролю) (а.с.42).

Підставою для винесення постанови про накладення штрафу стало те, що під час інспекційного відвідування позивача було встановлено, що згідно наданих договорів цивільно-правового характеру із 9 фізичними особами має ознаки фактичних трудових відносин між сторонами договору, адже на відміну від найманого працівника, залучена за цивільним договором особа не повинна підкорятись правилам внутрішнього розпорядку роботодавця, дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки при виконанні робіт, не має власного робочого місця, а самостійно організовує процес виконання предмету договору на власний ризик та власними засобами, за що отримує винагороду, визначену в договорі.

Не погоджуючись із постановою відповідача від 16 жовтня 2020 року № ЛГ20574/1765/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.

Згідно з часиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 (далі - Порядок №823), з відповідними змінами на час спірних правовідносин, встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пункт 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі також - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлює, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пунктів 1,2,3 , підпункту 5 пункту 4 Положення про Головне управління, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положениям (пункт 2 Положення).

Згідно із підпунктом 5 пункту 4 Положення Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у том у числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 № 1985-IV та "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.

Зазначені конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 823).

Даний порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про, фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Пунктом 8 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності).

Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку № 823, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (пункт 15 Порядку № 823).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Пунктом 10 Порядку № 509 визначено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Таким чином, аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування, копія якого надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Cпірним питанням у даній справі є наявність чи відсутність підстав для накладення на позивача штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови слугував акт інспекційного відвідування № ЛГ20574/1765/АВ від 16 жовтня 2020 року (а.с.9-15).

При цьому, в даному акті зазначено, що його складено відповідно до статті 259 КЗпП України, частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295.

Позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови посилається на визнання нечинною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні» від 26.04.2017 №295 з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто з 14.05.2019.

Разом з тим суд зауважує, що Наказ Міністерства соціальної політики № 1338 від 18.08.2017, яким затверджені вказані позивачем форми документів (в тому числі форма акта про неможливість проведення інспекційного відвідування), є чинним на теперішній час і був таким на час проведення інспекційного відвідування КП "Шляхово-експлуатаційне підприємство" Рубіжанської міської ради посадовими особами Головного управління.

Суд зазначає, що уніфіковані форми актів, що стосуються інспекційного відвідування, на час проведення інспекційного відвідування були затверджені наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за № 1500/31368 та оприлюднений на офіційному веб-сайті Держпраці.

На час проведення інспекційного відвідування цей нормативно-правовий акт був чинним, тому підлягав до застосування при здійсненні державного нагляду за додержанням законодавства про працю відповідним контролюючим органом.

Зміни до форми акта інспекційного відвідування не вносилися, тому в ній міститься лише посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, який скасований постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 по справі № 826/8917/17.

Оглядом акта інспекційного відвідування позивача від 16 жовтня 2020 року № ЛГ20574/1765/АВ встановлено, що інспектором праці використано форму акта, затверджену наказом Міністерства соціальної політики України № 1338 від 18.08.2017, тому в цьому акті вказано, що інспекційне відвідування здійснено відповідно, у тому числі пунктів Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295.

Однак за змістом наказу про проведення інспекційного відвідування від 01 жовтня 2020 року № 647, описової частини акта, а також направлень на проведення інспекційного відвідування судом встановлено, що цей захід проведений відповідачем відповідно до Порядку № 823.

При цьому, використання відповідачем уніфікованої форми акта інспекційного відвідування, не приведеної у відповідність з вимогами Порядку № 823, на думку суду, не свідчить про відсутність уніфікованої форми такого документа, про що вказує представник позивача.

В той же час, суд зауважує, що акт інспекційного відвідування юридичної особи , яка використовує найману працю від 16 жовтня 2020 року № ЛГ20574/1765/НД відносно комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради було отримано заступником начальника Головного управління 16.10.2020. Листом від 16.10.2020 № 01-15/2943 повідомив керівника Позивача про вказане отримання (про що зазначено відповідачем у відзиві) та як, вже зазначалося вище позивач отримав відповідні документи 12 год. 21 хв. 31.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно інформації трекінг Укрпошти.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Крім того, суд зазначає, що про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу КП «Шляхово-експлуатаційне підприємство» направлено лише лист, яким повідомлено про те, що Управління Держпраці у Луганській області 16.10.2020 отримало акт інспекційного відвідування.

Отже, відповідачем в порушення пункту 3 Порядку № 509 передчасно було винесено постанову про накладення штрафу на позивача 16 жовтня 2020 року, при отриманні акта в цей же день.

Посилання відповідача при цьому на норми частини 2 статті 265 КЗпП України, якою передбачено, що заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно і складанням повідомленням про дату одержання документів, постанови про накладення штрафу та винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень, суд вважає неприйнятними, оскільки в спірних правовідносинах механізм накладення штрафу за порушення законодавства про працю визначено саме Порядком № 509.

Відповідач, в свою чергу зазначає, що Порядком №509 не передбачено повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи.

Між тим, суд звертає увагу на те, що приписами пункту 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Тому, суд наголошує, що особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності (штраф у розмірі 450000,00 грн.), повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Зміст обов`язку визначений абз.2 п.3 Порядку №509 не вичерпується надсиланням тексту про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, оскільки саме лише надсилання не забороняє одночасно повідомляти про дату розгляду справи. Отримання суб`єктом господарювання повідомлення про одержання документів без зазначення дати, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Суд вважає, що таке тлумачення пункту 3 Порядку №509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Відповідачем не дотримано принцип належного повідомлення особи про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, чим позбавлено позивача права надавати відповідні пояснення та докази щодо виявленого правопорушення.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

При цьому, особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справах №482/9/17 та №308/12552/16-а.

Щодо доводів представника позивача про дію мораторію на проведення перевірок згідно із статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669 - VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України «Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 08.09.2004 № 1985-IV та «;Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві» від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.

Зазначені Конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).

Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки Конвенцію № 81, яка має вищу юридичну силу та пріоритет у правозастосуванні порівняно з національним законодавством, зокрема з Законом № 877-V та Законом № 1669-VII, наділено відповідача (інспекторів праці) вільним розсудом у визначенні періоду, коли має проводитися інспекція, суд відхиляє як необґрунтовані твердження позивача щодо законодавчо встановленої заборони (мораторію) на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання на території проведення антитерористичної операції.

Щодо посилання представника позивача, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, а саме зазначив що інспекційне відвідування повинно було бути завершено 15.10.2020, на десятий день перевірки є хибними з наступних підстав.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 823 встановлено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Наказом від 01.10.2020 № 647 визначено, що інспекційне відвідування КП «Шляхово - експлуатаційне підприємство» провести у період з 02 жовтня 2020 по 16 жовтня 2020. Згідно до ст. 73 КЗпП України 14 жовтня 2020 року вважається святковим днем, на підставі чого цей день не враховано відповідачем у строк проведення інспекційного відвідування.

Таким чином останній день інспекційного відвідування позивача спливав 16.10.2020. Тобто, інспекційного відвідування позивача відбулось з дотримання строку передбаченим вказаним Порядком № 823.

Що стосується інших обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що постанова Управління Держпраці у Луганській області від 16.10.2020 року ЛГ20574/1765/АВ про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 450000,00 грн. є протиправною та належить до скасування.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6750,00 грн (а.с.6), які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 13395773, 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 46-А) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 43866127, 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ20574/ 1765/АВ/П/ТД-ФС від 16.10.2020.

Стягнути на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне підприємство» Рубіжанської міської ради судовий збір в сумі 6750 (шість тисяч сімсот п"ятдесят) грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01 березня 2021 року.

Суддя І.В. Тихонов