Рішення № 95272827, 02.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року м. Київ № 320/11128/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал»

про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал» про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівводоканал» (код ЄДРПОУ 03346383), – 6456678,95 грн. (шість мільйонів чотириста п`ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 95 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у зв`язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженого та визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання із вказаного податку, а також нарахованої пені.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача спірної суми податкового боргу, оскільки законодавством України передбачалась процедура субвенції з державного бюджету для погашення податкового боргу, втім, КП ФМР «Фастівводоканал» не отримано кошти на погашення спірного податкового боргу. Також, відповідачем зазначено про отримання ним від Київської обласної торгово-промислової палати висновку щодо унеможливлення виконання податкового зобов`язання, в зв`язку з чим відповідач звернувся до ГУ ДПС у Київській області із заявою про списання безнадійного податкового боргу, рішення по якій контролюючим органом не прийнято.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала аналогічна справа за позовом контролюючих органів до КП ФМР «Фастівводоканал» про стягнення податкового боргу, в якій відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на аналогічні обставини, що й у даній справі. Втім, вказані обставини визнано судом таким, що не є підставою для відмови у задоволенні позову, відповідно, такі обставини є преюдиційними для даної справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду представником позивача позов підтримано, наголошено на існуванні у відповідача станом на час розгляду справи спірної суми податкового боргу та наявності правових підстав для його стягнення.

Відповідач участі належним чином уповноваженого представника під час судового розгляду справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належними чином.

Зважаючи на відсутність перешкод у розгляді справи, за неявки у судове засідання належним чином повідомлених представників сторін, на підставі письмового клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження та відповідно до частин третьої, дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом вирішено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівводоканал», ідентифікаційний код 03346383, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Калинова, 15-А, зареєстровано як юридична особа 21.11.2001, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 02.09.2004 запис №13611200000000065.

Відповідачем було самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2020 року на суму 462060,00 грн., за липень 2020 року на суму 465648,00 грн., за червень 2020 на суму 422213,00 грн., за травень 2020 року на суму 431863,00 грн., за квітень 2020 року на суму 208800,00 грн., за березень 2020 року на суму 335854,00 грн., за лютий 2020 року на суму 433388,00 грн., за січень 2020 року на суму 224535,00 грн., за грудень 2019 року на суму 146237,00 грн., за жовтень 2019 року на суму 319873,00 грн., за серпень 2019 року на суму 285590,00 грн., за липень 2019 року на суму 395862,00 грн., за червень 2019 року на суму 431618,00 грн., за травень 2019 року на суму 333154,00 грн., за березень 2019 року на суму 215540,00 грн., за лютий 2019 року на суму 289739,00 грн., за січень 2019 року на суму 209274,00 грн., за грудень 2018 року на суму 245107,00 грн., уточнюючого розрахунку за червень 2020 року на суму 1624,00 грн.

Також, Головним управлінням ДФС у Київській області проведено перевірки комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал», про що складено акти перевірки від 29.03.2019 №347/10-36-57-05/3346383, від 04.05.2020 №001166/10-36-57-04/3346383, від 02.03.2020 №314/10-36-57-04/03346383, від 25.06.2020 №1091/10-36-57-04/3346383.

На підставі зазначених актів перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.04.2019 №0010995705 на суму 30105,46 грн.; від 04.05.2020 №0022005704 на суму 58613,47 грн., від 30.03.2020 №0016075704 на суму 3027,99 грн., від 05.08.2020 №0038765704 на суму 122340,91 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з розпискою уповноваженої особи відповідача про отримання.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання, контролюючим органом вручено 02.10.2012 відповідачу податкову вимогу від 02.10.2012 №62, що підтверджується розпискою уповноваженої особи відповідача про отримання на корінці вказаної податкової вимоги.

Згідно даних індивідуальної картки платника – комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівводоканал» з податку на додану вартість, станом на час звернення позивача до суду податковий борг відповідача із вказаного податку складає 14493252,10 грн., враховуючи суму несплаченої пені у розмірі 1169952,68 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за період з грудня 2018 року по серпень 2020 року шляхом подання до контролюючого органу податкових декларацій з податку на додану вартість за вказаний період.

Крім того, частину податкового зобов`язання з податку на додану вартість нараховано контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень від 19.04.2019 №0010995705, від 04.05.2020 №0022005704, від 30.03.2020 №0016075704, від 05.08.2020 №0038765704, які отримано відповідачем.

Відтак, в силу положень статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання з податку на додану вартість, визначене самостійно відповідачем у податкових деклараціях за грудень 2018 року – серпень 2020 року та нараховане контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 19.04.2019 №0010995705, від 04.05.2020 №0022005704, від 30.03.2020 №0016075704, від 05.08.2020 №0038765704, – є узгодженим.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 23 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII встановлено, що у 2017 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).

На виконання вказаного Закону та частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 затверджено Порядок та умови надання у 2017 році зазначеної субвенції, яким визначено детальний механізм виділення коштів субвенції та проведення взаєморозрахунків.

Згідно пункту 1 Порядку №332, субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», згідно з розподілом, наведеним у додатку 1 головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінрегіонрозвитку.

Пунктом 3 Порядку №332 встановлено, що підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (далі – надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору.

За приписами до пунктів 7, 8, 9 Порядку № 332, місцеві фінансові органи на підставі отриманих відповідно до пункту 6 цих Порядку та умов документів формують узагальнені реєстри договорів, які надсилаються разом з копіями договорів про організацію взаєморозрахунків щомісяця до 5 і 20 числа структурним підрозділам з питань фінансів обласних, Київської міської держадміністрацій для їх узагальнення та подання щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, – договорів про організацію взаєморозрахунків.

Казначейство перевіряє договори про організацію взаєморозрахунків та подає щомісяця до 9 і 24 числа Мінфіну та Мінрегіону інформацію про зобов`язання, що підлягають відшкодуванню за рахунок субвенції, в розрізі надавачів послуг.

Мінрегіон узагальнює подані відповідно до пункту 7 цих Порядку та умов документи, формує узагальнений реєстр договорів про організацію взаєморозрахунків та подає його щомісяця до 10 і 25 числа Мінфіну.

Мінфін на підставі поданої Казначейством інформації та поданого Мінрегіоном узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків приймає рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, яке доводиться до відома Казначейства.

Як убачається зі змісту наявного у матеріалах справи висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 11.06.2020 №437 щодо унеможливлення виконання зобов`язань зі сплати податку на додану вартість в порядку та терміни, передбачені чинним законодавством, спричинені обставинами, незалежними від платника податку, між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації , Фінансовим управлінням виконавчого комітету міської ради та комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастівводоканал» було укладено договір про організацію взаєморозрахунків №15/332 від 05.12.2017 на суму 4836670,00 грн., предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету України, передбаченого статтею 31 Закону України №1801-VIII «Про Державний бюджет на 2017 рік».

Таким чином, кошти субвенції з Державного бюджету відповідно до Порядку №332 підлягають спрямуванню на погашення податкового боргу з податку на додану вартість відповідними комунальними підприємствами – надавачами послуг.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Суд зауважує, що чинне податкове законодавство не ставить обов`язок платника податків сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобов`язання в залежність від одержання субвенції з Державного бюджету, а неотримання субвенції не є підставою для звільнення такого платника податків від виконання податкового обов`язку.

Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов`язання, контролюючим органом вручено 02.10.2012 відповідачу податкову вимогу від 02.10.2012 №62.

Відповідно до статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (підпункт 60.1.1 пункту 60.1); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2 пункту 60.1); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3 пункту 60.1); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.4 пункту 60.1); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.5 пункту 60.1). У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (пункт 60.2). У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункт 60.3). У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (пункт 60.4). У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5). Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається) (пункт 60.6).

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем спірної суми податкового боргу. Також, відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження оскарження чи скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2019 №0010995705, від 04.05.2020 №0022005704, від 30.03.2020 №0016075704, від 05.08.2020 №0038765704 та податкової вимоги від 02.10.2012 №62.

Позов про стягнення коштів за податковим боргом подано після спливу 60 календарних днів з дня надіслання відповідачу податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6456678,95 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівводоканал» (код ЄДРПОУ 03346383), – 6456678,95 грн. (шість мільйонів чотириста п`ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 95 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Позивач – Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а).

Відповідач – комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівводоканал» (ідентифікаційний код 03346383, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Калинова, 15-А).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 02 березня 2021 року.