Рішення № 95272716, 29.01.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2021 р. справа № 300/1520/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Івано-Франківській області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, -

ВСТАНОВИВ:

Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції в Івано-Франківській області (надалі, також – позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (надалі, також – відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській на підставі наказу від 11.06.2020 за №29 розпочато проведення моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, який проводився Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції в Івано-Франківській області згідно коду за ДК 021:2015:71310000-4 «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва за кодом CPVза ДК 021:2015 - 71310000-4 для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)». За результатами проведеного моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, 16.06.2020 Управлінням Держаудитслужби опубліковано індивідуальний акт (висновок), у якому визначені порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї, а також в частині укладання договору про закупівлю та зобов`язано Міжрегіональне управління здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів по лотах №1-4 від 26.05.2020 відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

При цьому, позивач не погоджується із оскарженим висновком відповідача, вказуючи також на те, що приписи Управління Держаудитслужби щодо розірвання договорів, укладених із ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП», перешкоджають реалізації завдань і функцій у сфері організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів, покладених на Міжрегіональне управління відповідно до Положення та чинного законодавства.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

30.07.2020 на адресу суду надійшов відзив від відповідача від 28.07.2020 за №13-09-13-14/2293-2020, згідно якого представник вказує, що Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на підставі наказу від 11.06.2020 за №29 з 11.06.2020 по 16.06.2020 проведено моніторинг закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, яка проводилась Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, предмет «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва». В ході проведення моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку від 16.06.2020 за №29/8, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 за №922-VІІІ (далі – Закон №922-VІІІ). Зокрема, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення норм пунктів 9 та 10 частини 2 статті 22 Закону №922-VІІІ. Також, за результатами аналізу питання своєчасності укладання договорів по лотах №2-4 встановлено порушення частини 2 статті 32 Закону №922-VІІІ. Враховуючи те, що відповідно до частини 1 статті 37 Закону №922-VІІІ договори, укладені з порушенням строків, передбачених частиною 2 статті 32 Закону №922-VІІІ є нікчемними, зобов`язання щодо усунення порушень за результатами моніторингу закупівлі встановлене Замовнику передбачає розірвання договорів. Відповідач також вказує, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення Державного фінансового контролю в Україні», у висновку моніторингу закупівлі встановлено зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень (т. 2 а.с. 1-7).

06.08.2020 від позивача на адресу суду надійшло заперечення на відзив, згідно якого відмічено, що у висновку про результати моніторингу відповідачем не вказано посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої було дано зобов`язання щодо розірвання договорів, при цьому, факт недотримання норм Порядку при заповненні форми висновку про результати моніторингу закупівлі Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області дозволяє дає підстави для висновку про нікчемність висновку про результати моніторингу закупівлі (т. 2 а.с. 78-82).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

16.03.2020 Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції в Івано-Франківській області оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2020-03-16-002529-a з предметом закупівлі «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва за кодом CPV за ДК 021:2015 - 71310000-4 (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ))» за кодом ДК 021:2015: 71310000-4 та кінцевим строком подання пропозицій: по 08.04.2020, 10:00 год. (т. 1 а.с. 11-17).

09.04.2020 відбулись відкриті торги із предметом закупівлі за чотирма лотами - консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для структурних підрозділів Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)) в Закарпатській області (лот 1), в Івано-Франківській області (лот 2), в Тернопільській області (лот 3), в Чернівецькій області (лот 4).

Протоколом засідання тендерного комітету Міжрегіонального управління від 15.04.2020 за №46 переможцем відкритих торгів за чотирма лотами, визнано ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» та прийнято рішення про намір укласти договори за відповідними лотами (т. 1 а.с. 105-118).

24.04.2020 іншим учасником процедури закупівлі – Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» подано скаргу до Антимонопольного комітету України на дії Міжрегіонального управління (т. 1 а.с. 131-137).

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8110-р/пк-пз від 28.04.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» від 24.04.2020 за №UA-2020-03-16-002529-a.al прийнято до розгляду за лотами №№ 1, 3, 4 (т. 1 а.с. 155-156).

18.05.2020 постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення №9650-р/пк-пз від 18.05.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» у задоволенні його скарги від 24.04.2020 за №UA-2020-03-16-002529-a.al (т. 1 а.с. 223-228).

При цьому, процедуру закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a було заблоковано автоматично системою електронних закупівель в період з 28.04.2020 по 18.05.2020.

Отже, оприлюднення укладених договорів стало технічно можливим тільки після розміщення в системі електронних закупівель рішення постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.05.2020.

26.05.2020 Міжрегіональним управлінням укладено договори з ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» від 26.05.2020 №346 по лоту №1 (т. 1 а.с. 157-160), №344 по лоту №2 (т. 1 а.с. 170-173), №343 по лоту №3 (т. 1 а.с. 183-186), №345 по лоту №4 (т. 1 а.с. 196-199), додатки до них (т. 1 а.с. 161-164, 174-178, 187-191, 200-204), а також додаткові угоди (т. 1 а.с. 166, 179, 192, 205).

З 11.06.2020 по 16.06.2020 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на підставі наказу від 11.06.2020 за №29 проведено моніторинг закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, предмет «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва».

В ході проведення моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку від 16.06.2020 за №29/8, який оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro» (т. 1 а.с. 221-222).

В ході проведення моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення позивачем норм пунктів 9 та 10 частини 2 статті 22 Закону №922-VІІІ. За результатами аналізу питання своєчасності укладання договорів по лотах №2-4 встановлено порушення частини 2 статті 32 Закону №922-VІІІ.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення Державного фінансового контролю в Україні», відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів по лотах №1-4 від 26.05.2020 відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення (т. 2 а.с. 1-7).

Позивач надав відповідачу свої заперечення щодо оскарженого висновку, згідно яких просив переглянути правильність висновку, а також повідомив про неможливість виконання вимог оскарженого висновку щодо розірвання укладених договорів із ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» від 26.05.2020 (т. 1 а.с. 230-234).

Вважаючи оскаржений висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі – орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 за №922-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 за №114-ІХ внесено зміни до Закону №922, які згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію 19.04.2020.

При цьому, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.

Відповідно до ч. 1. ст. 7-1 Закону №922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі – органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання. Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 7-1 Закону №922, рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону №922, рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частинами 5 і 6 ст. 7-1 Закону №922 встановлено, що протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з ч. 7 ст. 7-1 Закону №922, у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини 8 ст. 7-1 Закону №922, замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Суд встановив, що відповідачем 16.06.2020 за результатами проведеного моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок, згідно якого встановлено порушення позивачем норм пунктів 9 та 10 частини 2 статті 22 Закону №922-VІІІ, а також порушення частини 2 статті 32 Закону №922-VІІІ. При цьому, відповідач зобов`язав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку або надати аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

На виконання частини 8 ст. 7-1 Закону №922 позивач надав відповідачу свої заперечення щодо оскарженого висновку.

Відповідно до ч. 10 ст. 7-1 Закону №922, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону №922 тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону №922, оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

У відповідності до ч. 2 ст. 21 Закону №922, в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково зазначаються: найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

Вимоги до тендерної документації встановлені статтею 22 Закону №922.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону №922, тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Частиною 2 ст. 22 Закону №922 визначено, що має містити тендерна документація, тобто її зміст. Так, пункти 9 і 10 ч. 2 вказаної статті Закону України «Про публічні закупівлі», чинні на момент проведення позивачем закупівлі, встановлює, що тендерна документація, серед іншого, повинна містити перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ) (пункт 9); строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій (пункт 10).

Згідно частини 1 статті 28 Закону №922, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є:

- у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;

- у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.

Частинами 2, 3 ст. 28 Закону №922 передбачено, що до початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни. У разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель (частина 4 статті 28 Закону №922).

Так, суд встановив, що у пункті 1 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації по предмету закупівлі «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва» (оцінка арештованого майна, експертні послуги) зазначено, зокрема: «Критерії та методика оцінки визначаються відповідно до частини першої статті 28 Закону; оцінка тендерних пропозицій проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації та шляхом застосування електронного аукціону;

Єдиним критерієм оцінки є «Ціна».

Питома вага критерію «Ціна» складає 100%.

Тендерна пропозиція, подана учасником, оцінюється замовником за приведеною ціною, яка розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою:

РР = Р/(1/РV), де:

РР - приведена ціна;

Р - ціна;

РV - питома вага критерію «ціна».

Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмете закупівлі (лота) окремо (т. 1 а.с. 25).

При цьому, в додатку 1 до тендерної документації «ФОРМА «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ», що є невід`ємно її частиною, у комерційній частині цієї пропозиції (таблиці) передбачено колонки щодо зазначення учасником ціни послуг з ПДВ (т. 1 а.с. 29).

Також судом досліджено та встановлено, що договори по закупівлі консультаційних послуг у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015:71310000-4 (4 лоти) на 2020 рік з ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» укладено на суми з урахуванням ПДВ.

Щодо порушення позивачем законодавства в частині складання тендерної документації, а саме не зазначення у тендерній документації строку дії тендерних пропозицій, суд зазначає наступне.

Так, у пункті 4 «Строк, протягом якого тендерні пропозиції є дійсними» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації зазначено, зокрема, що тендерні пропозиції вважаються дійсними протягом 90 днів (т. 1 а.с. 23).

При цьому, в додатку 1 до тендерної документації «ФОРМА «ТЕНДЕРНА ПРОПОЗИЦІЯ»», що, як уже зазначено вище, є невід`ємно її частиною, вказано (для потенційних Учасників): «…2. Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції протягом 90 календарних днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, встановленого Вами. Наша пропозиція буде обов`язковою для нас і може бути акцептована Вами у будь-який час до закінчення зазначеного терміну».

Так, переможцем процедури по чотирьох лотах – ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» у складі тендерної пропозиції було надано форму тендерної пропозиції, належним чином заповнену, підписану власноручно уповноваженою особою та засвідчено нею із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Більше того, договори стосовно закупівлі консультаційних послуг у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015:71310000-4 (4 лоти) на 2020 рік з ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» укладено в період, в якому тендерні пропозиції були дійсні.

Разом з цим, суд погоджується із позивачем стосовно малозначності зазначених відповідачем зауважень, виявлених за результатами моніторингу, та наголошує на відсутності імовірності виникнення будь-яких ризиків та вказані невідповідності жодним чином не вплинули та не могли вплинути на результати торгів і закупівлі в цілому.

Крім цього, суд звертає увагу, що згідно частин1-2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі». рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів. Учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Пр цьому, згідно положень частини7 статті 18 Закону «Про публічні закупівлі», у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. У будь-якому разі укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється.

Так, суд встановив, що 09.04.2020 відбулись відкриті торги із предметом закупівлі за чотирма лотами - консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для структурних підрозділів Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)) в Закарпатській області (лот 1), в Івано-Франківській області (лот 2), в Тернопільській області (лот 3), в Чернівецькій області (лот 4).

Протоколом засідання тендерного комітету Міжрегіонального управління від 15.04.2020 за №46 переможцем відкритих торгів за чотирма лотами, визнано ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» та прийнято рішення про намір укласти договори за відповідними лотами (т. 1 а.с. 105-118).

24.04.2020 іншим учасником процедури закупівлі – Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» подано скаргу до Антимонопольного комітету України на дії Міжрегіонального управління та рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8110-р/пк-пз від 28.04.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» прийнято до розгляду за лотами №№ 1, 3, 4.

18.05.2020 постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення №9650-р/пк-пз від 18.05.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» у задоволенні його скарги від 24.04.2020 за №UA-2020-03-16-002529-a.al (т. 1 а.с. 223-228).

Таким чином, згідно вимог частини 7 статті 18 Закону №922, процедуру закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a було заблоковано автоматично системою електронних закупівель в період з 28.04.2020 по 18.05.2020, а тому оприлюднення укладених договорів стало технічно можливим тільки після розміщення в системі електронних закупівель рішення постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.05.2020.

Надалі 26.05.2020, тобто на 16-й (шістнадцятий) день після оприлюднення рішення про намір укласти договір (або ж на 17-й день – з дня прийняття рішення), Міжрегіональним управлінням укладено договори з ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» від 26.05.2020 №346 по лоту №1 (т. 1 а.с. 157-160), №344 по лоту №2 (т. 1 а.с. 170-173), №343 по лоту №3 (т. 1 а.с. 183-186), №345 по лоту №4 (т. 1 а.с. 196-199), додатки до них (т. 1 а.с. 161-164, 174-178, 187-191, 200-204), а також додаткові угоди (т. 1 а.с. 166, 179, 192, 205).

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд погоджується із позивачем, що зауваження Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області щодо порушення Південно-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції в Івано-Франківській області частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно укладення договорів по лотах № 2, 3, 4 від 26.05.2020 № 343, 344, 345 з ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» у термін, що перевищує 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір є безпідставними та необгрунтованими.

Крім того, частиною 1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», чинного на момент проведення позивачем публічної закупівлі, передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так, частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані погодити предмет, ціну та строк такого договору.

Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналогічно, згідно приписів статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також суд констатує, що договори, укладені позивачем із ТОВ «РЕНОМЕ ГРУП» від 26.05.2020 №346 по лоту №1, №344 по лоту №2, №343 по лоту №3, №345 по лоту №4 відповідають проекту договору, викладеному у тендерній документації додатком 4 (т. 1 а.с. 55-58).

Як вже встановлено судом, у оскарженому висновку відповідач зобов`язує позивача вжити заходів щодо розірвання договорів по лотах №1-4 від 26.05.2020 відповідно до законодавства та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

У висновку про результати моніторингу закупівлі відповідач посилається, серед іншого, на приписи статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», за змістом якої головними завданнями органу державного фінансового контролю є серед іншого, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 за №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пп. 3 п. 3 вказаного Положення, основними завданнями Держаудитслужби є: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Відповідно до п. 7 Порядку №43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Суд зазначає, що в оскарженому висновку про результати моніторингу закупівлі відповідач не зазначає, в чому полягає неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів. В той же час, суд зазначає, що всі встановлені моніторингом порушення носять суто формальний характер, та жодне з них не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель.

При цьому судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Таким чином, суд вваж є слушними доводи позивача про те, що вимога стосовно розірвання договорів не має правової та обґрунтованої підстави. Так, розірвання договорів по закупівлі консультаційних послуг у галузях інженерії та будівництва (оцінка арештованого майна, експертні послуги) для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей матиме негативні наслідки, оскільки державні виконавці в процесі примусового виконання рішень судових рішень та рішень інших органів відповідно до статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки майна залучають суб`єктів оціночної діяльності. А у випадку розірвання вищезгаданих договорів позбавить можливості державних виконавців територіальних відділів державної виконавчої служби Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей організації експертної оцінки майна, що знизить ефективність примусового виконання судових рішень, а в деяких випадках – унеможливить належне виконання.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В той же час, за результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що оскаржений висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані. Отже, оскаржений висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про протиправність висновку Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 16.06.2020 про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a, яка проводилась позивачем за предметом «Консультаційні послуги у галузях інженерії та будівництва за кодом CPVза ДК 021:2015 - 71310000-4 для Управлінь забезпечення примусового виконання рішень Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)».

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3711 від 24.06.2020.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 40913619) від 16.06.2020 про результати моніторингу закупівлі №UA-2020-03-16-002529-a.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 40913619) на користь Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43316386) сплачений судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.