Рішення № 95271669, 01.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Справа № 160/17223/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні вимоги -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) головного управляння ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 26539 грн. 22 коп. та від 09.11.2020 р. № Ф-827-52/04-63 зі спати єдиного соціального внеску у розмірі 32834 грн. 52 коп.;

- зобов`язати головне управляння ДПС у Дніпропетровській області здійснити відображення відомостей за судовим рішенням у картці платника ЄСВ ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 32834 грн. 52 коп. за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 на суму 26539 грн. 22 коп та від 09.11.2020 року № Ф-827-52/04-63 на суму 32 834,52 грн є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач фактично адвокатську діяльність не здійснює, з 30.03.2004 року працює правового інспектора праці Дніпропетровської обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України. Зазначає, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

На думку позивача, оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року на адресу суду від відповідача 03.02.2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою, за який сплачується єдиний внесок. З 2017 року особи, які проводять незалежну професійну діяльність, навіть у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов`язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону №1774). На думку відповідача, твердження позивача про те, що ним не отримується дохід від підприємницької діяльності та взагалі не здійснюється підприємницька діяльність не є підставою для несплати єдиного внеску.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13.03.2003 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1140.

Також згідно з витягу з Єдиного реєстру адвокатів України в графі «інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю» містить інформація щодо зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з 25.12.2014 року на підставі заяви та з 14.03.2019 року на підставі заяви.

З трудової книжки позивача ( НОМЕР_2 ) вбачається, що остання прийнята на роботу за переведенням на посаду головним правовим інспектором праці у Дніпропетровській обласній організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України.

Державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження № ВП 61967113 від 05.05.2020 року.

Довідкою Дніпропетровської обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України від 23.12.2020 року № 239 підтверджено, що позивач працює в Дніпропетровській обласній організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України головним правовим інспектором праці, отримує заробітну плату з якої утримується та сплачується ПДФО та військовий збір, а також сплачується роботодавцем ЄСВ, із зазначенням сум за період 2017 - 2019 роки.

Головним управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 на суму 26539 грн. 22 коп. та від 09.11.2020 року № Ф-827-52/04-63 на суму 32 834,52 грн.

Листом головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2020 року повідомило позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі № 160/204/20 скасовано та відкликано вимогу від 08.11.2019 року. Проте станом на 30.11.2020 року в інтегрованій картці платника обліковується недоїмка зі сплати Єдиного внеску у розмірі 32 834,52 грн, тому відповідачем сформована вимога від 09.11.2020 року № Ф-827-52/04-53.

Не погоджуючись з діями відповідача стосовно прийняття оскаржуваних вимог від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 26539 грн. 22 коп. та від 09.11.2020 р. № Ф-827-52/04-63 зі спати єдиного соціального внеску у розмірі 32834 грн. 52 коп, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 Податкового кодексу України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно з підпунктом 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак, слід зазначити, що Кодексом передбачено, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа, тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, відповідно до положень частини 4 пункту 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою № 5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

Відповідно до положень пункту 178.1, пункту 178.2 статті 178 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно з частиною першої статті 13 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (ч.2 ст.13 Закону України №5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець у поняття «платника єдиного внеску» у контексті пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачив дві одночасні умови: а) провадження незалежної професійної діяльності; б) отримання доходу від цієї діяльності.

Суд вважає, що норма передбачена пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» є спеціальною стосовно осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Інші норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не можуть суперечити нормі, передбаченій пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.1 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Такий розмір єдиного внеску є обов`язковим для всіх платників, в тому числі і передбачених пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту другого частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрати спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Також, у відповідності до частини 5 статті 8 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Так, особи, які провадять в тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.11.2018 року (справа № 820/1538/17).

Так, судом встановлено згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , що остання 31.12.2010 року прийнята на роботу за переведенням головним правовим інспектором праці у Дніпропетровській обласній організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України (розпорядження № 33 від 31.12.2010 року).

Довідкою Дніпропетровської обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України від 08.01.2020 року № 03 підтверджено, що ОСОБА_1 працює в Дніпропетровській обласній організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України головним правовим інспектором праці, отримує заробітну плату з якої утримується та сплачується ПДФО та військовий збір, а також сплачується роботодавцем ЄСВ, із зазначенням сум за період 2017 - 2020 роки.

На підставі вище викладеного суд робить висновок, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності, як адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

В даному випадку, ОСОБА_1 є найманим працівником Дніпропетровської обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, яка, як її роботодавець, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Також, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 року у справі № 160/204/20 визнано протиправною та скасувати вимогу головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2019 р. № Ф-827-52/04-63 на суму 23785,04 грн. Доказів скасування рішення від 06.04.2020 року у справі № 160/204/20 у суду відсутні.

На підставі вище викладеного суд робить висновок, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності, як адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

В даному випадку, позивач є найманим працівником Дніпропетровської обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, яка, як її роботодавець, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищезазначені висновки суду, оскільки головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної вимоги, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 на суму 26539 грн. 22 коп та від 09.11.2020 року № Ф-827-52/04-63 на суму 32 834,52 грн.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання головне управляння ДПС у Дніпропетровській області здійснити відображення відомостей за судовим рішенням у картці платника ЄСВ ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 32834 грн. 52 коп. за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року, суд зазначає наступне.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422.

За змістом зазначеного Наказу, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то на переконання суду матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №813/7097/14 від 28 лютого 2020 року, який є обов`язковим для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, беручи до уваги те, що суд зробив виснвок про протиправність оскаржуваної вимоги, ефективним способом відновлення прав позивача, на думку суду, є зобов`язання контролюючого органу провести коригування даних (показників) його інтегрованої картки, шляхом виключення сум єдиного соціального внеску в розмірі 26539,22 грн. та в розмірі 32834,52 грн., оскільки це забезпечить поновлення майнових прав платника податків, порушених оскаржуваною вимогами від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 на суму 26539 грн. 22 коп та від 09.11.2020 року № Ф-827-52/04-63 на суму 32 834,52 грн та правильно відобразить фактичний стан розрахунків з бюджетом позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає зобов`язати головне управляння ДПС у Дніпропетровській області здійснити відображення відомостей за судовим рішенням у картці платника ЄСВ ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 26539,22 грн. та в розмірі 32834,52 грн. за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1681,60 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Враховуючи задоволення основної позовної вимоги задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з головного управління ДПС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1681, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні вимоги - задоволити.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) головного управляння ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2020 р. № Ф-827-52/04-63 зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 26539 грн. 22 коп.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) головного управляння ДПС у Дніпропетровській області від 09.11.2020 р. № Ф-827-52/04-63 зі спати єдиного соціального внеску у розмірі 32834 грн. 52 коп.

Зобов`язати головне управляння ДПС у Дніпропетровській області здійснити відображення відомостей за судовим рішенням у картці платника ЄСВ ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки - заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 26539,22 грн. та в розмірі 32834,52 грн. за період з січня 2017 року по жовтень 2020 року.

Стягнути на користь заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук