Постанова № 9526840, 03.02.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року Справа №2-а-3639/08/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

при секретарі Пятковській М.В

за участю:

представників позивача Федорців С.І., Добрянський І.В.;

представника відповідача Урядко Р.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ «Уніплит»

до відповідача: Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Уніплит» звернулося в суд із адміністративним позовом до Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснили, що відповідачем проведено позапланову перевірку ТзОВ «Уніплит» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 31 грудня 2007 року. За результатами перевірки складений акт в якому встановлені порушення, а саме, ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року, яким нараховано пеню за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам на загальну суму 447683, 09 грн. Фактичною підставою для визначення позивачу сум штрафних санкцій, слугував висновок відповідача про порушення встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку відстрочення поставки за імпортними операціями, здійсненими з проплатою н ерезидентами авансових платежів по зовнішньоекономічним контрактам. Зазначили, що відповідачем при перевірці не було враховано відмітки митниці на CMR (інвойс який є товаросупровідним документом) «Під митним контролем», що призвело до помилкового завищення кількості днів прострочення по отриманню імпортних товарів. Згідно ст.2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту являється момент перетену товарів митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар від продавця до покупця. Тобто, перебування під митним контролем товарів не можливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем» (імпорту) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України. Зважаючи на викладене, зазначили, що поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, але таким, які є взаємоповязаними і обовязковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон означає дозвіл використовувати товари у визначеному митному режимі, в тому числі і в режимі імпорту. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експортного/імпортного контракту є момент, на який здійснено усі обовязки за зазначеним контрактом. Момент здійснення експорту/імпорту це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця. Переміщення через митний кордон (момент перетину кордону) у відповідності до п.23 ст.1 Митного кодексу визначається як ввезення на митну територію України, вивезення або транзит через митну територію України, фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Відповідно до класифікатора процедур переміщення товарів через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997 року є такі митні режими, зокрема: «митний склад» - 74 та «імпорт» - 40. При митному режимі ІМ 74 «митний склад» товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень, та в розумінні ст.189 Митного Кодексу України не вважаються ввезеними на територію України в режимі імпорту та до ст.188 Митного Кодексу України не вважаються вільними до обігу без обмежень строку їх перебування на митній території України та не можуть використовуватись без будь-яких митних обмежень. Зазначив, що в ст.215 Митного кодексу з товарами, які перебувають у режимі митного складу, можуть проводитися такі операції: операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів; підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції. Таким чином, ввезення товарів із-за меж митної території України та знаходження їх в режимі «митного складу» з урахуванням вищенаведеного, не може вважатися завершенням імпортованої операції (поставки товарів) в розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства ТзОВ «Уніплит» при здійснення зовнішньоекономічних операцій з нерезидентами в період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року За результатами даної перевірки складений акт №361/231-220/30905968 від 13.03.2008 року (т.1 а. с. 142-150). На підставі даного акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 447683 грн. (т.1 а. с. 141).

В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94 ВР від 23.09.1994 року та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 року зі змінами та доповненнями щодо порушення термінів декларування валютних цінностей та достовірності проведеного декларування.

Також, з вищенаведеного акта вбачається, що фактичною підставою для визначення позивачу сум штрафних фінансових санкцій, слугував висновок відповідача про порушення встановленого в ст.2 Закону Україні «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строку відстрочення поставки за імпортними операціями, здійсненими позивачем з проплатою нерезидентам авансових платежів по зовнішньоекономічним контрактам.

Судом встановлено, що згідно рішення №0000042200/0 від 20.03.2008 року до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 447683 грн., а саме:

- «MAIER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GmbH» - контракт №18012007 від 18.01.2007 року - нараховано 1083, 06 грн. пені;

- «METSO PANELBOARD AB» - контракт №10/04/07 від 10.04.2007 року та №120307 від 12.03.2007 року нараховано 245128, 89 грн. пені;

- «DOTEC ENERGO INTERNATIONAL s.r.o.» - контракт №23-02-07 від 23.02.2007 року нараховано 53024, 36 грн. пені;

- «SIGMA SERVICE AB» - контракт №01 від 11.04.2007 року нараховано 76050, 01 грн. пені;

- «Lesonit» lesno kemicna industrija d.o.o. контракт №30052007 від 30.05.2007 року нараховано 17652, 69 грн. пені;

- «Nozi Ravne» - контракт №1 від 02.04.2007 року нараховано 602, 52 грн. пені;

- «Contoni motor» - контракт №090507 від 09.05.2007 року нараховано 22029, 63 грн. пені;

- «KOZIELSKA FABRYKA VASZYN “KOFAMA” SPOLKA Z O.O.» - контракт №PL/531029024/07/0026 від 22.05.2007 року нараховано 9025, 00 грн пені;

- «KUPPLUNGSWERK DRESDEN GmbH» - контракт №1 від 29.03.2007 року нараховано 626, 84 грн. пені;

- «SIGMA METALLEXTRAKTION AB» - контракт №0509 від 05.09.2007 року нараховано 14014, 19 грн. пені;

- ЗАТ «ПОДЙОМНИК» - контракт №20 від 06.08.2007 року нараховано 6775,18 грн. пені;

- ОАО «БОРИСОВСКИЙ ДОК» - контракт №2/40 від 19.01.2007 року нараховано 38, 28 грн. пені;

- «ANGELO CREMONA S.p.A» - контракт №0910 від 10.10.2006 року та 06-CON-032 від 22.11.2006 року нараховано 1632, 42 грн. пені.

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що штрафні фінансові санкції в сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 139075, 70 грн. застосовані правомірно, а саме:

- згідно поставок «MAIER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GmbH» - контракт №18012007 від 18.01.2007 року, пеня становить 924, 54 грн.;

- згідно поставок «METSO PANELBOARD AB» - контракт №10/04/07 від 10.04.2007 року та №120307 від 12.03.2007 року, пеня становить 25149, 67 грн.;

- згідно поставок «DOTEC ENERGO INTERNATIONAL s.r.o.» - контракт №23-02-07 від 23.02.2007 року, пеня становить 53024, 36 грн.;

- згідно поставок «SIGMA SERVICE AB» - контракт №01 від 11.04.2007 року, пеня становить 36710, 21 грн.;

- згідно поставок «Lesonit» lesno kemicna industrija d.o.o. контракт №30052007 від 30.05.2007 року, пеня становить 4648, 11 грн.;

- згідно поставок «Nozi Ravne» - контракт №1 від 02.04.2007 року, пеня становить 215, 19 грн.;

- згідно поставок «Contoni motor» - контракт №090507 від 09.05.2007 року, пеня становить 1223, 87 грн.;

- згідно поставок «KOZIELSKA FABRYKA VASZYN “KOFAMA” SPOLKA Z O.O.» - контракт №PL/531029024/07/0026 від 22.05.2007 року, пеня становить 8733, 87 грн.;

- згідно поставок «KUPPLUNGSWERK DRESDEN GmbH» - контракт №1 від 29.03.2007 року, пеня становить 00, 00 грн.;

- згідно поставок «SIGMA METALLEXTRAKTION AB» - контракт №0509 від 05.09.2007 року, пеня становить 00, 00 грн.;

- згідно поставок ЗАТ «ПОДЙОМНИК» - контракт №20 від 06.08.2007 року, пеня становить 6775, 18 грн.;

- згідно поставок ОАО «БОРИСОВСКИЙ ДОК» - контракт №2/40 від 19.01.2007 року, пеня становить 38, 28 грн.;

- згідно поставок «ANGELO CREMONA S.p.A» - контракт №0910 від 10.10.2006 року та 06-CON-032 від 22.11.2006 року, пеня становить 1632, 42 грн.

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 308607, 39 грн. за діяльність в зовнішньоекономічній сфері, яка здійснювалася позивачем з контрагентами по деяким операціям на підставі контрактів, а саме, «MAIER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GmbH» - контракт №18012007 від 18.01.2007 року, «METSO PANELBOARD AB» - контракт №10/04/07 від 10.04.2007 року та №120307 від 12.03.2007 року, «SIGMA SERVICE AB» - контракт №01 від 11.04.2007 року, «Lesonit» lesno kemicna industrija d.o.o. контракт №30052007 від 30.05.2007 року, поставок «Nozi Ravne» - контракт №1 від 02.04.2007 року, «Contoni motor» - контракт №090507 від 09.05.2007 року, «KOZIELSKA FABRYKA VASZYN “KOFAMA” SPOLKA Z O.O.» - контракт №PL/531029024/07/0026 від 22.05.2007 року, «KUPPLUNGSWERK DRESDEN GmbH» - контракт №1 від 29.03.2007 року та «SIGMA METALLEXTRAKTION AB» - контракт №0509 від 05.09.2007 року, то суд вважає, що такі штрафні (фінансові) санкції застосовані неправомірно, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що суми штрафних (фінансових) санкцій нарахованих позивачу по зовнішньоекономічним операціям здійсненим на виконання вищенаведених контрактів розраховувалися відповідачем з дня оформлення вантажно митної декларації, хоча такі штрафні (фінансові) санкції мали розраховуватися з моменту перетину товаром митного кордону України, про що митним органом ставиться штемпель «під митним контролем».

Факт нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій позивачу виходячи з дати оформлення вантажно митної декларації, а не з дня коли митним органом проставлений штемпель «під митним контролем» підтверджується дослідженими в судовому засіданні вантажно митними деклараціями №4994 від 26.12.2007 року, №3210 від 31.08.2007 року, №3323 від 07.09.2007 року, №3464 від 18.09.2007 року, №3491 від 19.09.2007 року, №4984 від 25.12.2007 року, №4642 від 29.11.2007 року, №5008 від 27.12.2007 року, 3434 від 14.09.2007 року, №3449 від 17.09.2007 року, №3460 від 18.09.2007 року, №3485 від 19.09.2007 року, №3487 від 19.09.2007 року, №3364 від 11.09.2007 року, №3686 від 28.09.2007 року, №3832 від 11.10.2007 року, №3144 від 28.08.2007 року, №5007 від 27.12.2007 року, інвойсами №80208 від 17.12.2007 року, №20038-2 від 24.07.2007 року, №3605252 від 02.08.2007 року, №20038-2 від 31.08.2007 року, №3605252 від 19.09.2007 року, №3605443 від 26.11.2007 року, №71017 від 24.11.2007 року, №71123 від 07/04.12.2007 року, № б/з від 12.09.2007 року, №80172 від 17.09.2007 року, №80175 від 17.09.2007 року, №80170 від 19.09.2007 року, №100 від 01.09.2007 року, №702526 від 03.09.2007 року, №27-2317/0001 від 11.09.2007 року, №531029024/07/0026/0002 від 09.10.2007 року, №792974 від 25.07.2007 року, №71108 від 16.11.2007 року, а також актом №361/231-220/30905968 від 13.03.2008 року (т.1 а. с. 94-140,142-150).

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт товарів це купівля (у тому числі з оплатою у не грошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекомічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначено Митним кодексом України

Зокрема, пунктом 2 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Пунктом 23 ст.1 Митного кодексу України «переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях» визначається як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, повязаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом.

Відповідно до ст.43 Митного кодексу України товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Моментом перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття «пропуск товарів через митний кордон України», яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (п.35 ст.1 Митного кодексу України).

Статтею 70 Митного кодексу України встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пункт 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997 року, визначає вантажну митну декларацію як письмову заяву встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Аналогічні положення містяться в п.1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за №443/2247, та в наказі Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Міністерства транспорту України «Про затвердження Типової технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна» від 05.03.2001 року №152/165/130, затвердженого Міністерством юстиції України 19.02.2001 року за №248/5439.

З огляду на зазначене, суд вважає, що оформлена вантажна митна декларація є не єдиним документом, який підтверджує факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем» з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Тобто, ввезення на територію України імпортованого товару підтверджується як датою розмитнення товару, так і штампом прикордонної митниці.

Згідно з положенням Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року №307, «тип декларації», а саме літерний код ІМ означає ввезення в Україну, при цьому згідно класифікатору процедур переміщення товарів через митний кордон України такі коди як «74» означає митний склад, а «40» - імпорт.

Територія складів є зоною митного контролю і становить невідємну частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, а також нормативні акти інших відомств.

Тобто, тип митної декларації (ІМ-74 чи ІМ-40) лише підтверджує в який митний режим розміщено товар після того як власник його отримав, при цьому, у разі розміщення товару у режим ліцензійного складу оформляється вантажна митна декларація типу ІМ-74, яка разом з вантажними документами подається до банку для підтвердження факту поставки товару.

Тому дані, які містяться у митних деклараціях із календарними штемпелями митниці, які підтверджують перебування товару під митним контролем, спростовують висновок відповідача, викладений в акті перевірки щодо ненадходження у встановлені законодавством терміни товару по контрактам з іноземними контрагентами та свідчать про відсутність порушень позивачем приписів ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», отже, відсутні і підстави для застосування санкцій за порушення норм цього Закону.

Крім того, суд зазначає, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення субєкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Суд не може підмінити державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого субєкта владних повноважень.

Оскільки, при виокремленні частини рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року воно втратить свою цілісність, суд вважає, що дане рішення слід скасувати повністю.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обгрунтованим, а тому його слід задовольнити.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Долинської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/0 від 20.03.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Уніплит», вул. Заводська, 4, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552, код ЄДРПОУ 30905968 судовий збір в сумі 3, 40 грн.

Відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом дванадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не було подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Басай

Постанова в повному обсязі буде складена 08.02.2010 року