Ухвала суду № 95264340, 02.03.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6285/19

Провадження по справі № 2/635/1486/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

представника позивача – Миронова О.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання Дзюба А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ОТП Банк», Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи – ОСОБА_3 , Товариство з обмеженої відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, визнання правочину недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_2 пред`явила до суду позов шляхом звернення з позовною заявою до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ОТП Банк», Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи – ОСОБА_3 , Товариство з обмеженої відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в якій просила:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 27 червня 2009 року та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій під №427 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Жанною Олександрівною про звернення стягнення на нежитлову будівлю їдальні літ «А-1» загальною площею 243,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 08 листопада 2012 року державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження №35112064;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі їдальні літ «А-1» загальною площею 243,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлений Державним підприємством «СЕТАМ» шляхом складення протоколу від 25 січня 2019 року №384560 про проведення електронних торгів, переможцем яких став ОСОБА_1 ;

- витребувати в натурі із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 у власність ОСОБА_2 нерухоме майно - їдальню літ «А-1» загальною площею 243,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи; клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено частково, з Харківського обласного нотаріального архіву управління юстиції у Харківській області витребувано належним чином завірену копію виконавчого напису №427 від 27 червня 2006 року, вчиненого приватним нотаріусом ХМНО Сульженко Ж.О., та належним чином завірені копії документів, на підставі яких був вчинений вказаний виконавчий напис.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, однією з вимог, з якою ОСОБА_2 звертається у даній справі є визнання протиправною та скасування постанови від 08 листопада 2012 року державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відкриття виконавчого провадження №35112064.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й рішення інших органів.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 КАС України передбачено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За змістом ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем оскаржується в судовому порядку рішення державного виконавця – постанова про відкриття провадження державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Харківського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 08 грудня 2012 року, винесена останнім в рамках виконання виконавчого напису нотаріуса, суд приходить до висновку, що вказана вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки її розгляд віднесено до юрисдикції адміністративного суду. При цьому, суд враховує ту обставину, що позивачем в обґрунтування вказаної позовної вимоги зазначено у тому числі про порушення положень Закону України «Про виконавче провадження» та передбаченої законом процедури виконавчого провадження, що не є похідними вимогами щодо вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі№ 14-437цс18 та в постанові від 15 травня 2019 року по справі №678/301/12..

Беручи до уваги те, що правовідносини, які виникли між сторонами з приводу оскарження рішення державного виконавця є адміністративно-правовими, суд приходить до висновку, що справа в цій частині підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним закрити провадження у справі в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 08 грудня 2012 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та роз`яснити позивачу, що розгляд зазначеного питання віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 19, 255, 287 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «ОТП Банк», Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), треті особи – ОСОБА_3 , Товариство з обмеженої відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, визнання правочину недійсним та витребування майна із чужого незаконного володіння в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що розгляд питання щодо оскарження рішень державного виконавця віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В.Бобко