Ухвала суду № 95263841, 02.03.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3759/19

Провадження № 2-п/740/8/21

УХВАЛА

про ноновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення

02 березня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Карпусь І.М.,

при секретарі судового засідання Ісаєнко А.М.,

з участю: прокурора Коворотної С.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Опанасенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, – приватне підприємство «Агропрогрес», про визнання недійсним наказу та договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.02.2021 звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21.12.2020 у зазначеній справі. Вказує, що про існування рішення, повний текст якого було виготовлено 29.12.2020, йому стало відомо тільки 28.01.2021. Отримавши рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, ним було подано апеляційну скаргу на нього. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року йому повернуто апеляційну скаргу на рішення суду і ним подано заяву про перегляд заочного рішення, тому просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, як пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Опанасенко В.В. підтримав заяву відповідача ОСОБА_1 та просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Прокурор Коворотна С.В. в судовому засідання заперечувала проти поновлення строку. Зазначила, що в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують отримання відповідачем копії рішення суду 13.01.2021, а тому твердження відповідача про ознайомлення з рішенням тільки 28.01.2021 спростовуються матеріалами справи, а тому не доведено наявність поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Інші учасники справи в судове засідання не з"явилися.

Заслухавши представника відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи в обсязі, що стосується вирішення заяви, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно із ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2020 року позовні вимоги першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, – приватне підприємство «Агропрогрес», про визнання недійсним наказу та договору оренди землі задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 01 серпня 2016 року №25-11721/14-16-СГ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 01 серпня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 , про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7423355400:13:001:0024, площею 56,9905 га, розташованої на території Лосинівської селищної ради Ніжинського району, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 вересня 2016 року. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн з кожного.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 48) та супровідним листом (т.2 а.с. 46) ОСОБА_1 13.01.2021 отримав копію заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у вказаній справі, чим спростовується твердження, що про рішення він дізнався тільки 28.01.2021. В резолютивній частині рішення роз"яснено порядок і строки його оскарження для позивача та порядок і строки його перегляду за заявою відповідача, яких відповідач не дотримався.

Водночас суд бере до уваги, що відповідачем 29.01.2021 через Ніжинський міськрайонний суд подано апеляційну скаргу на заочне рішення, яка ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08.02.2021 повернута відповідачу, оскільки відповідо до статтей 287, 288 ЦПК України оскарження заочного рішенн відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволенння та у разі ухвалення повторного заочного рішення.

Таким чином, відповідач в межах строків на подання заяви про перегляд заочного рішення звернувся не із такою заявою, а з апеляційною скаргою, що не передбачено ЦПК України, попри роз"яснення порядку перегляду заочного рішення у резолютивній частині самого рішення.

Зазначене свідчить про волевиявлення відповідачем незгоди із рішенням і вжиття заходів до його оскарження, але без дотримання встановленої законом процедури та вжиття в подальшому заходів до перегляду рішення у встановленому порядку, але з пропущенням в силу вищенаведеного строку для звернення.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. У свою чергу право на оскарження судового рішення також обмежене встановленим строком на апеляційне чи касаційне оскарження, перегляд рішення. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу — верховенства права, зокрема одного з його елементів — принципу правової визначеності.

Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності що стосується забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення у контексті пропуску строку на таке оскарження, у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо: 1) пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника, а тим більше, якщо пропуск строку стався з вини судів попередніх інстанцій, зокрема, у зв`язку з несвоєчасним врученням повного тексту судового рішення при одночасній добросовісній поведінці скаржника та вчиненні останнім усіх залежних від нього дій з метою отримання такого рішення; 2) оскарження судового рішення здійснюється не з метою перегляду остаточного рішення, а обумовлене метою виправлення судової помилки, яка має суттєве значення для захисту прав та інтересів особи або становить значний суспільний або у, виняткових випадках, державний інтерес.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності.

Беручи до уваги незначний період, який минув з моменту пропуску строку на подання заяви (три дні, оскільки рішення отримано 13.01.2021, то тридцятиденний строк закінчився 12.02.2021, а заява подана 16.02.2021), а також те, що відповідач у межах строку вжив заходів до оскарження рішення, хоча й недотримався процедури внаслідок своєї юридичної необізнаності, суд приходить до висновку про наявність поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та підстав для задоволення заяви, що з огляду на нетривалий строк пропуску подання заяви не спричинить порушення принципу юридичної визначеності та водночас забезпечить дотримання права на доступ до суду, зокрема щодо оскарження чи перегляду судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, та, оскільки, заява про перегляд заочного рішення відповідає вимогам ст.284, 285, 286 ЦПК України, її слід прийняти до розгляду.

Керуючись ст.285,286 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, – приватне підприємство «Агропрогрес», про визнання недійсним наказу та договору оренди землі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Карусь