Ухвала суду № 95263043, 02.03.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/681/21

Провадження № 2-а/362/33/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2021 р.

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення штрафу, стягнення моральної шкоди,

встановив:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов, у якій позивач заявив такі вимоги:

1) скасувати постанови Департаменту патрульної поліції про накладення штрафу на ОСОБА_1 : від 27.07.2020 № 1АВ№00604503, від 24.06.2020 № 1А№00360301, від 31.08.2020 № 1АВ№00803884, від 31.08.2020 № 1АВ№00803998, від 14.09.2020 № 1АВ№00803117, від 18.08.2020 № 1АВ№00929123, від 22.09.2020 № 1АВ№00918880, від 29.06.2020 № 1АВ№00389626, від 29.08.2020 № 1АВ№00796700, від 08.06.2020 № 1АВ№00072090, від 25.08.2020 № 1АВ№00770943, від 29.08.2020 № 1АВ№00797180, від 26.09.2020 № 1АВ№00933394, від 14.07.2020 № 1АВ№00491450, від 18.09.2020 № 1АВ№00900308, від 15.06.2020 № 1АВ№00253925, від 30.08.2020 № 1АВ№00800801, від 19.07.2020 № 1АВ№00530930, від 15.06.2020 № 1АВ№00244958, від 13.07.2020 № 1АВ№00476811, від 13.07.2020 № 1АВ№00472056, від 19.09.2020 № 1АВ№00904857, від 10.07.2020 № 1АВ№00467670, від 25.07.2020 № 1АВ№00594240, від 06.09.2020 № 1АВ№00838855, від 28.09.2020 № 1АВ№00944511, від 26.07.2020 № 1АВ№00597255, від 20.09.2020 № 1АВ№00909657, від 13.09.2020 № 1АВ№00875170, від 30.06.2020 № 1АВ№00401691, від 15.07.2020 № 1АВ№00500781, від 19.07.2020 № 1АВ№00529649, від 20.07.2020 № 1АВ№00541868, від 16.06.2020 № 1АВ№00284903, від 18.08.2020 № 1АВ№00726550, від 26.07.2020 № 1АВ№00598261, від 25.07.2020 № 1АВ№00594240, від 24.09.2020 № 1АВ№00925152, від 27.07.2020 № 1АВ№00606002;

2) стягнути з Департаменту патрульної поліції моральну шкоду в розмірі 1000 гривень на користь ОСОБА_1 .

Підставами позову є невідповідність оскаржуваних постанов вимогам чинного законодавства та порушення з огляду на це прав позивача.

01.03.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення відповідно до оспорюваних у цій справі постанов.

Заява обґрунтована тим, що під час примусового виконання вказаних постанов виконавчою службою накладено арешт на грошові кошти позивача, чим фактично заблоковано його підприємницьку діяльність, ускладнено виплату податків і заробітної плати працівникам, обмежено кредитування, а також оголошено в розшук його автомобіль. За твердженням заявника, виконавчі дії на даний час створюють суттєві та непомірні перешкоди у здійсненні його трудової та підприємницької діяльності. Позивач зауважує, що у разі якщо реальне виконання постанов відбудеться до їх можливого скасування, істотно ускладнить поновлення порушених прав, у тому числі повернення стягнутих коштів. При цьому ОСОБА_1 зауважив, що незаконність оскаржених постанов є очевидною.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.

У відповідності до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 цього Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 151 КАС України, можливі лише за наявності обставин, імперативно обумовлених частиною другою статті 150 указаного Кодексу.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази й аргументи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як уже зазначено, ОСОБА_1 ставить питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення відповідно до оспорюваних у цій справі постанов.

У той же час, на підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль і витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, надано не було, так само як і не надано доказів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Натомість уся аргументація заяви про забезпечення позову зводиться до наявності постанови органу Державної виконавчої служби про накладення арешту на його кошти, яка не є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Крім того, позивач жодним чином не мотивував своє посилання на наявність очевидної протиправності оспорюваних постанов відповідача.

Водночас Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18 зазначив, що вирішуючи заяву, суд повинен був проаналізувати та оцінити ці доводи заявника. Щодо «очевидності» ознак протиправності наказу та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд звертає увагу, що незгода позивача з прийнятими відповідачем і оскаржуваними у цій справі постановами сама по собі не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки обставини щодо правомірності цих постанов повинні бути встановлені під час розгляду справи по суті.

Отже, заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 КАС України, у зв`язку із чим підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд

ухвалив:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 362/681/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення штрафу, стягнення моральної шкоди.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя О.В. Попович