Ухвала суду № 95261441, 25.02.2021, Новозаводський районний суд м. Чернігова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року місто Чернігів

Справа №2515/5319/2012

Провадження №6/751/12/21

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

секретаря судового засідання Чвірова О. О.

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1

представник заявника – адвокат Бровко Олександр Михайлович

стягувач – АТ «Альфа-Банк»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Бровка Олександра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

встановив :

Адвокат Бровко О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.04.2012 року у справі № 2515/5319/2012 на підставі рішення Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13.05.2010 року, винесеному третейським суддею Зоценко В.А. одноособово у третейській справі № 636-10/75/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом – 991254,60 грн., по процентах – 97826,81 грн., по пені – 155998,68 грн. та судових витрат – третейського збору у сумі 99,35 грн., таким що не підлягає виконанню.

Вимоги обґрунтовано тим, що 13.05.2010 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» ухвалено рішення у справі № 636-1-/75/10, відповідно до якого з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом – 991254,60 грн., проценти – 97826,81 грн., пеня – 155998,68 грн. та судові витрати – третейський збір у сумі 99,35 гривень.

26.12.2012 року, на виконання вказаного рішення, ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.04.2012 року у справі № 2515/5319/2012 видано виконавчий лист.

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників, виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Заявник вважає, що виконавчий лист виданий ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.04.2012 року у справі № 2515/5319/2012 має бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю, оскільки зобов`язання боржника за кредитним договором припинені, внаслідок його повного виконання.

21.05.2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 800003919, відповідно до якого стягувач надав боржнику кредит у розмірі 135500,00 доларів США, з річною процентною ставкою 13,8%. У забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором, ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору № 800003919-И від 21.05.2008 року передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Із інформаційної довідки № 235587003 від 04.12.2020 року, право власності на нерухоме майно – предмет іпотеки перейшло у приватну власність АТ «Альфа-Банк» на підставі рішення державного реєстратора Гуцуляк Тетяни Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48422154 від 28.08.2019 року.

Підставою виникнення права власності зазначено повідомлення про звернення стягнення, серія та номер: б/н, видавник: АТ «Альфа-Банк»; іпотечний договір № 800003919-И, серія та номер: 12816, виданий 21.05.2008 року, видавник: Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Морозова С.В. Зазначене свідчить про те, що АТ «Альфа-Банк» було реалізоване право позасудового врегулювання, і відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» набуто ним як іпотекодержателем право власності на предмет іпотеки, на підставі іпотечного застереження.

У даному випадку, рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не ухвалювалося, виконавчий напис не вчинявся, отже було застосовано позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді переходу права власності на предмет іпотеки, на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в іпотечному договорі.

Передача права власності іпотекодержателю на предмет іпотеки є одним із шляхів позасудового врегулювання на підставі договору, який вважається застосованим незалежно від оскарження факту його застосування. АТ «Альфа-Банк» 23.08.2019 року набуло право власності на іпотечне майно, а підставі іпотечного застереження, а тому позасудове врегулювання є завершеним, а будь-які подальші вимоги щодо виконання основного (кредитного) зобов`язання з цього моменту є недійсними.

Зазначає, що в силу імперативного припису ч.4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» зобов`язання боржника перед стягувачем АТ «Альфа-Банк», які випливають із кредитного договору № 800003919 від 21.05.2008 року, договору іпотеки № 800003919-И від 21.05.2008 року є припиненими, на підставі частини 1 ст. 598, ст.. 599 ЦК України, починаючи з 23.08.2019 року.

Заявник у судове засідання не з`явився.

Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.04.2012 року Публічному акціонерному товариству «Альфа-Банк» видано виконавчий лист на підставі рішення Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13.05.2010 року, у третейській справі № 636-10/75/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом – 991254,60 грн., по процентах – 97826,81 грн., по пені – 155998,68 грн. та судових витрат – третейського збору у сумі 99,35 грн.(а.с.1).

21.05.2008 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 800003919 (а.с.9-12), відповідно до якого стягувач надав боржнику кредит у розмірі 135500,00 доларів США з річною процентною ставкою 13,8%. У забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору № 800003919-И від 21.05.2008 року передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки № 235587003 від 04.12.2020 року право власності на нерухоме майно – предмет іпотеки перейшло у приватну власність АТ «Альфа-Банк» на підставі рішення державного реєстратора Гуцуляк Тетяни Віталіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48422154 від 28.08.2019 року (а.с.13-20).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Таким чином, 23.08.2019 року стягувач фактично задовольнив свої грошові вимоги за кредитним договором, застосувавши позасудовий порядок звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, шляхом його передачі у власність АТ «Альфа-Банк» (Іпотекодержателя) в порядку, що передбаченому статтями 33, 35 та 37 Закону України « Про іпотеку», який належав ОСОБА_1 .

Отже, з 23.08.2019 року АТ «Альфа-Банк» втратило право вимагати від ОСОБА_1 повернення будь-яких коштів на погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним останнім із ПАТ «Кредобанк», на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку».

Виключні підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного реєстру боржників , виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні.

Отже, за відсутності у ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для закінчення виконавчого провадження як, у зв`язку із застосуванням АТ «Альфа-Банк» позасудового шляху звернення стягнення на майно боржника у відповідності до вимог статей 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», існує порушення прав та інтересів ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний суд у своїй Постанові від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц зазначив що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 247, 258, 260, 354-355, 432 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Заяву адвоката Бровко Олександра Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий згідно ухвали Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.04.2012 року у справі № 2515/5319/2012 на підставі рішення Постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 13.05.2010 року, винесеного третейським суддею Зоценко В.А. одноособово у третейській справі № 636-10/75/10 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом – 991254,60 грн., по процентах – 97826,81 грн., по пені – 155998,68 грн. та судових витрат - третейського збору у сумі 99,35 грн.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 01 березня 2021 року.

Заявник: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Представник заявника: адвокат Бровко Олександр Михайлович ( АДРЕСА_3 )

Стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714)

Суддя С. М. Ченцова