Ухвала суду № 95256471, 26.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4881/21

2-з/760/184/21

У Х В А Л А

26 лютого 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», третя особа - Приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», треті особи - Приватний виконавець Табінський О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 25 лютого 2021 року подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в рамках виконавчого провадження № 63349981 відкритого 03.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В.

В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову зазначає, що ним оскаржується виконавчий документ, а саме виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. 03.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63349981, у зв`язку з чим просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документу.

Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1ст. 149 ЦПК, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст.150 ЦПК.

Згідно п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність між сторонами спору, на характер спірних правовідносин, суть заявлених позовних вимог та беручи до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, суд приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а тому заява підлягає задоволенню.

При цьому, такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 149, 151, 153, 293, 294 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчому провадженні №63349981 від 03 листопада 2020 року щодо примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною.

Ухвалу для виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Табінському Олегу Володимировичу.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Солом`янський районний суд міста Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова