Ухвала суду № 95256460, 01.03.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/1423/21

пр № 2-з/464/16/21

У Х В А Л А

01 березня 2021 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

суддя Тімченко О.В.

справа № 464/1423/21

учасники справи:

позивач (стягувач) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідач (боржник) Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 39508708, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 37-41)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (РНОКПП НОМЕР_2 , м.Київ, вул.Поправки Юрія, 6, офіс 31)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (м.Житомир, вул.Бердичівська, 35)

вимоги: забезпечення позову

Обставини справи

До Сихівського районного суду м.Львова надійшла позовна заява, подана представником позивача - адвокатом Мазан О.І., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 89839, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в загальному розмірі 8290,00 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 63652894 на підставі виконавчого документа – виконавчого напису.

Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Мотиви на висновки суду

Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 6 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Указана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі за № 752/20385/18, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню судом при вирішенні питання забезпечення позову.

Пунктом п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст.90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 зазначено, що «застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову».

Судом встановлено, що 18 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63652894 на підставі виконавчого напису № 89839, вчиненого 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в загальному розмірі 8290,00 грн. У межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанови: від 18 листопада 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди; від 04 грудня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; та розпочато стягнення на підставі вказаних постанов, в той час, як позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягають виконанню.

Забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством і є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред`явив до суду, та приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, в рамках якого вчиняються виконавчі дії, а тому в разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується у судовому порядку, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.257- 260, 353 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву задоволити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 89839, вчиненого 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в загальному розмірі 8290,00 грн, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, виконавче провадження ВП № 63652894.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименку Роману Васильовичу для виконання.

Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4 ст.157 ЦПК України).

Згідно з ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України з урахуванням Перехідних положень цього ж Кодексу.

Ухвала набирає законної сили в порядку згідно з вимогами ст.261 ЦПК України – з моменту підписання 01 березня 2021 року.

Суддя О.В.Тімченко