Ухвала суду № 95253677, 25.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29069/20

Провадження № 1-кс/947/2430/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Карачебана А.О., захисника підозрюваного – адвоката Робулець А.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебаном А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160000000818 від 07.07.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарата Одеської області, громадянина України, болгарина, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, на даний час обвинувальний акт перебуває в Овідіопольському районному суді Одеської області за ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 369 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

Встановлено, що у червні 2020 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, у ОСОБА_1 , виник корисливий мотив, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом вимагання поєднаного з погрозою насильства.

Так, при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, ОСОБА_1 стало відомо від ОСОБА_2 про начебто існування «боргу» у потерпілого ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 у сумі 180 000 гривень та 3 тисяч доларів США.

Визначивши об`єктом свого злочинного посягання майно - грошові кошти, які належать потерпілому ОСОБА_3 та його дружині - ОСОБА_4 , про що він дізнався від ОСОБА_2 . З цією метою, ОСОБА_1 вступив у попередню змову з раніше знайомим йому ОСОБА_5 .

У подальшому встановлено, що починаючи з квітня 2020 року, більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_2 будучі знайомим з ОСОБА_3 , з яким раніше підтримував робочі відносини, запропонував ОСОБА_3 виконати будівельні роботи на його особистому дачному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_3 погодився та на підставі усної домовленості приступив до виконання будівельних робіт.

Далі, 09.06.2020 закінчивши будівельні роботи за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 рахунок за виконані роботи, у відповідності до якого, ОСОБА_2 попередньо перерахував на картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 у сумі 170 000 гривень та повинен був сплатити після закінчення будівельних робіт решту грошових коштів у сумі 74 000 гривень, на що ОСОБА_2 погодився та призначив ОСОБА_3 зустріч на 15.06.2020 за адресою розташування свого особистого дачного будинку, а саме: АДРЕСА_3 начебто з метою передачі грошових коштів ОСОБА_3 за виконані будівельні роботи.

У подальшому, 15 червня 2020 року у денний час, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3 прибув за вищевказаною адресою з метою отримання грошових коштів за виконані будівельні роботи. Натомість, ОСОБА_2 не віддав грошові кошти у сумі 74 000 гривень ОСОБА_3 та повідомив останнього про те, що він винен ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 185 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США у зв`язку з тим, що будівельні роботи на думку ОСОБА_2 виконані неякісно. При цьому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він нічого не винен ОСОБА_2 , намагався пояснити це останньому, та у зв`язку з чим просив здійснити детальний підрахунок витрачених грошових коштів на будівельні роботи. На що, ОСОБА_2 , поводячи себе зухвало пояснив знову ОСОБА_3 , про те, що не бажає робити перерахунок будівельних робіт та витрачених матеріалів та не поверне йому зазначену суму грошових коштів, про які вони домовились спочатку.

Далі, у невстановлений під час досудового розслідування точну дату та час, ОСОБА_1 , будучі знайомим з ОСОБА_2 , в ході спілкування, дізнався від останнього, про начебто існуючий борг ОСОБА_3 на суму 180 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США.

У подальшому, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на протиправне вимагання передачі чужого майна, а саме грошових коштів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та начебто в інтересах ОСОБА_2 , щодо виконання нібито наявних боргових зобов`язань, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 розподілили між собою ролі та в подальшому діяли згідно погодженого між собою плану.

В подальшому, згідно відведеної ролі, ОСОБА_6 , на підтвердження своїх злочинних намірів та реальності погроз щодо застосування до потерпілого протиправних заходів впливу, маючи на меті залякування, вчинення морального та психологічного тиску відносно потерпілого систематично телефонував на мобільний телефон ОСОБА_3 та у ході особистих зустрічей з погрозами застосування насильства над ним та його близькими родичами, вимагав передачі грошових коштів.

У подальшому, ОСОБА_1 , маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та начебто в інтересах ОСОБА_2 , який фактично не був обізнаним щодо протиправної діяльності зазначених осіб, 01.07.2020, здійснив телефонний дзвінок на мобільний телефон ОСОБА_3 та під час телефонної розмови ввівши в оману останнього, представився головою ОСББ, запропонувавши ОСОБА_3 укласти угоду про проведення будівельних робіт на певному об`єкті, на що потерпілий погодився. При цьому, ОСОБА_1 домовився про зустріч потерпілим ОСОБА_3 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 20/3.

Того ж дня, 01.07.2020 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 прибув на зустріч до кафе «Апшерон» та став очікувати зустрічі з ОСОБА_1 біля зазначеного кафе. В цей час до кафе «Апшерон» прибув автомобіль марки «БМВ», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_2 , яким керував раніше незнайомий потерпілому ОСОБА_3 . ОСОБА_1 .

Під час зустрічі, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , запропонував ОСОБА_3 присісти на переднє пасажирське сидіння автомобіля марки «БМВ», на якому він прибув на зустріч, де продовжити розмову, на що ОСОБА_3 , не відчуваючи небезпеки погодився, та присів на зазначене переднє пасажирське сидіння вказаного автомобіля. Під час розмови, ОСОБА_1 у грубій формі пояснив ОСОБА_3 , що він діє в інтересах ОСОБА_2 та повідомив, що потерпілий повинен віддати на користь ОСОБА_2 грошові кошти, які він начебто «заборгував» останньому під час виконання будівельних робіт, на що ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що нікому не винен грошові кошти, намагався пояснити ОСОБА_1 , що не має ніякого «боргу» перед ОСОБА_2 .

На це, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та начебто від імені ОСОБА_2 почав погрожувати ОСОБА_3 , спричиненням тілесних ушкоджень, зазначивши, що він поїде разом з ним до «серйозних людей» для обговорення суми «боргу», та при цьому зрушив з місця автомобіль марки «БМВ», р.н.з. НОМЕР_2 , яким він керував та в якому знаходився ОСОБА_3 . При цьому, ОСОБА_3 , будучи наляканим та побоюючись за своє життя, вибіг з автомобіля, який рухався, однак не встиг набрати велику швидкість.

В цей час, ОСОБА_1 , розуміючи, що може не довести спільний з ОСОБА_5 злочинний план до кінця, вибіг з автомобіля та рушив за ОСОБА_3 , при цьому запропонував потерпілому продовжити розмову у більш спокійній обстановці у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на що ОСОБА_3 будучи наляканим та побоюючись за своє життя та життя своєї родини погодився та прослідував разом з ОСОБА_1 до приміщення вказаного кафе.

У подальшому, перебуваючи за одним із столиків у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за вищевказаною адресою, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, знову почав погрожувати ОСОБА_3 застосуванням фізичного насильством та висувати усні вимоги щодо передачі нібито на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 185 000 гривень та 3 000 доларів США, на що ОСОБА_3 будучи наляканим та побоюючись за своє життя та життя своєї родини, намагався пояснити, що він не винен нікому ніякі грошові кошти, на що ОСОБА_1 , погрожував, що потерпілий у будь-якому разі передасть зазначену суму грошових коштів на користь ОСОБА_2 .

Наступного дня, 02.07.2020, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , 02.07.2020 об 11:53, здійснив телефонний дзвінок потерпілому ОСОБА_3 . Під час розмови ОСОБА_1 пояснив потерпілому, що необхідно знову зустрітися з ним та начебто ОСОБА_2 , щоб розібратися з його «боргом» та при цьому неодноразово пояснив, що ОСОБА_3 повинен передати грошові кошти на користь ОСОБА_2 у будь-якому разі, на що потерпілий будучи упевненим що не винен нікому ніякі грошові кошти, погодився на зустріч.

У подальшому, 02.07.2020 приблизно о 20:00 годині, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, прибув разом з невстановленою під час досудового розслідування особою до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за вищевказаною адресою та стали очікувати потерпілого ОСОБА_3 .

В цей час, ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_1 з метою досягнення спільної мети в телефонному режимі надавав поради ОСОБА_1 як правильно себе поводити у спілкуванні з потерпілим задля доведення злочинного плану до кінця.

Так, о 20 годині 30 хвилин того ж дня, ОСОБА_3 прибув до кафе «Апшерон», де за одним із столиків його вже чекали раніше знайомий йому ОСОБА_1 та невстановлена особа ( матеріли щодо якої виділені в окреме провадження). Під час розмови, ОСОБА_1 , у присутності невстановленої особи почав висувати ОСОБА_3 усні вимоги щодо передачі на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 185 000 гривень та 3 000 доларів США, із погрозою застосування насильства відносно останнього та його родини, на що потерпілий намагався пояснити присутнім ОСОБА_1 та невстановленій особі, що він нікому нічого не винен.

Далі, ОСОБА_1 , з метою доведення виконання злочинного плану до кінця, продовжуючи реалізовувати злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння майном потерпілого, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 систематично телефонував потерпілому ОСОБА_3 та його дружині ОСОБА_4 , з метою залякування та як досягнення результату у подальшому незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 , на що потерпілий кожного разу під час розмов намагався пояснити ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що він нікому не винен ніякі грошові кошти.

У подальшому, ОСОБА_1 , продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_5 який йому давав поради по телефону, та виконуючи обумовлений спільний злочинний план щодо залякування потерпілого ОСОБА_3 та його родини, вчинення психологічного тиску на останніх та вжиття заходів задля досягнення злочинної мети спільно з невстановленою під час досудового слідства особою, продовжив реалізовувати злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння майном потерпілого. Так, 08.07.2020 приблизно о 00 годин 45 хвилин, ОСОБА_1 з метою залякування та як результат отримання від потерпілих грошових коштів у сумі 185 тисяч гривень та 3 тисяч доларів США за попередньою змовою з невстановленою під час досудового слідства особою прибув за місцем проживання потерпілого ОСОБА_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_5 , де на вхідних дверях квартири залишив поховальний вінок з написом: «Александр Горличенко прораб, прораб, прораб».

Далі, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 і переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном, зокрема грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , із погрозою застосування насильства відносно потерпілого та його родини, 17.07.2020 о 12:53 знову зателефонував на мобільний телефон потерпілого. Під час телефонної розмови, ОСОБА_1 передав слухавку ОСОБА_5 , який, представляючись « ОСОБА_7 » та діючи начебто від імені ОСОБА_2 почав висувати усні вимоги потерпілому про передачу грошових коштів у сумі 180 тисяч гривень та 3 тисяч доларів США на користь ОСОБА_2 .

При цьому, ОСОБА_5 з метою доведення злочинного плану до кінця, почав наполягати на зустрічі потерпілого та ОСОБА_2 для з`ясування питань з «боргом», на що потерпілий ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він не винен зазначену суму грошових коштів ОСОБА_2 , а навпаки, ОСОБА_2 не віддав решту грошових коштів потерпілому за виконані будівельні роботи, намагався це пояснити ОСОБА_5 .

Через деякий час, 22.07.2020 о 13:06 ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, зателефонував потерпілому ОСОБА_3 .. В ході телефонної розмови ОСОБА_1 почав висувати усні вимоги потерпілому ОСОБА_3 щодо передачі йому на користь ОСОБА_2 грошових коштів у вищезазначеній сумі з погрозою застосування насильства, запропонувавши знову зустрітися у кафе «Апшерон» для з`ясування питань з «боргом», на що потерпілий, перебуваючи під постійним психологічним тиском, сприймаючи погрози застосування насильства явними, у разі невиконання вимог щодо передачі грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , побоюючись за своє та близьких родичів життя та здоров`я потерпілий ОСОБА_3 погодився на зустріч 22.07.2020 о 17:00 у кафе «Апшерон».

Далі, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння майном потерпілого, 22.07.2020 приблизно о 17:00 годині, разом з невстановленою під час досудового слідства особою прибув до приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де разом з невстановленою під час досудового слідства особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) став очікувати потерпілого ОСОБА_3 з метою доведення спільного обумовленого всіма учасниками злочинного плану до кінця. Так, 22.07.2020 о 17:17 до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » прибув потерпілий ОСОБА_3 . Під час зустрічі, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні кафе «Апшерон» у процесі розмови по черзі висували усні вимоги потерпілому ОСОБА_3 щодо передачі грошових коштів у сумі 185 тисяч гривень та 3 тисяч доларів США, називаючи їх начебто «боргом», які потрібно повернути спочатку на користь ОСОБА_2 , потім на користь робітників, які виконували будівельні роботи у дачному будинку ОСОБА_2 , на що потерпілий ОСОБА_3 , будучі наляканим та побоюючись за своє життя та здоров`я, а також життя та здоров`я своєї родини намагався пояснити присутнім під час зустрічі, що не винен вказану суму грошових коштів.

Після чого, ОСОБА_1 , не зупинившись на досягнутому, продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_5 , переслідуючи мету незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 та його родини, продовжував систематично телефонувати потерпілому ОСОБА_3 з вимогою передати грошові кошти у сумі 185 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США на його користь, при цьому висловлювати погрози застосування фізичного насильства відносно потерпілого ОСОБА_3 та його родини, таким чином залякувати потерпілого та його родину за для досягнення очікуваного результату щодо незаконного отримання від потерпілого визначеної раніше суми грошових коштів на користь ОСОБА_2 , намагаючись заволодіти майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме грошовими коштами у сумі 180 тисяч гривень та 3 000 доларів США.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вказане діяння має високу суспільну небезпеку, оскільки кримінальне правопорушення вчинено відносно потерпілих із погрозою застосування фізичного насильства відносно потерпілого та його родини, а дії підозрюваного ОСОБА_1 спричинені відносно потерпілого, створювали психологічний тиск та залякування потерпілого та членів його родини, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 , побоюючись покарання (у вигляді позбавлення волі) може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, що може свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, враховуючи характеристику особистості ОСОБА_1 , а також те, що з моменту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, останній скоїв ряд кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 369 КК України, про що ОСОБА_1 повідомлено про підозру, що може свідчити про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час або особистого зобов`язання, вказавши, що підозра необґрунтована, в рамках іншого кримінального провадження ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід, він сплатив заставу, запобіжний захід не порушує, місце проживання ОСОБА_1 тимчасове.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ч. 1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1, 2 ст. 181 КПК України – домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ч. 1 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч. 4 ст. 194 КПК України – якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 20.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме – вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України підтверджується: протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 07.07.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 08.07.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 08.07.2020 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_4 від 08.07.2020 року, протоколом огляду предмету від 09.07.2020 року, протоколом огляду предмету від 08.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.07.2020 року, протоколом обшуку від 16.10.2020 року, протоколом огляду речей від 18.02.2021 року, висновком експерта №20-6451 судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 28.12.2020 року, протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_9 від 04.08.2020 року, протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 від 04.08.2020 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, з огляду на те, що кримінальне правопорушення ймовірно вчинене із погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

З приводу існування ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя враховує, що матеріали даного клопотання містять протоколи допиту потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 , які містять анкетні дані зазначених осіб, враховуючи те, що на показаннях потерпілих та свідка на теперішній час ґрунтується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний може незаконного впливати на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань.

Слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий характер, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не працює, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку, на даний час притягується до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що посилання сторони обвинувачення являються необґрунтованими, оскільки в такому клопотанні стороною обвинувачення не конкретизовано які речі підозрюваний може знищити сховати, спотворити, та яким способом.

4.3. Вирішення питання можливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, по відношенню до домашнього арешту більш м`якими запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

За фактичними обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що враховуючи його тяжкість, вимагає від слідчого судді застосування відносно підозрюваної особи такого запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також забезпечить досягнення завдань застосування відповідного запобіжного заходу.

З огляду на той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, оскільки в судовому засіданні підозрюваний та його захисник повідомили, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово, крім того, стороною обвинувачення та стороною захисту не були долучені докази, підтверджуючи те, що останній мешкає за вказаною адресою, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за непідтвердженою адресою є недоцільним.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому без застосування іншого запобіжного заходу запобігти настанню ризиків неможливо, а запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та досягнення відповідних завдань кримінального провадження.

Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин та враховуючи викладене, з огляду на майновий та сімейний стан підозрюваного, фактичні обставини даного кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, наслідки, які настали в результаті інкримінованих підозрюваному дій, суспільно-небезпечний характер таких дій, а також встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваного відповідного розміру застави у розмірі чотириста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 021 500 (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечить подальше ймовірне відшкодування підозрюваним завданої шкоди, у випадку доведення його вини у встановленому законом порядку судом.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебаном А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160000000818 від 07.07.2020 року – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі чотириста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 021 500 (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 20.04.2021 року наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.