Ухвала суду № 95253676, 25.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/29069/20

Провадження № 1-кс/947/2429/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Карачебана А.О., захисника підозрюваного – адвоката Робулець А.А., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Трифонової Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебаном А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160000000818 від 07.07.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Макхети, м.Грозний Чеченської Республіки, громадянина Російської Федерації, чеченця, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

Встановлено, що у червні 2020 року, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, у ОСОБА_1 виник корисливий мотив, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом вимагання поєднаного з погрозою насильства.

Так, при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, ОСОБА_1 стало відомо від ОСОБА_2 про начебто існування «боргу» у потерпілого ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 у сумі 180 000 гривень та 3 тисяч доларів США.

Визначивши об`єктом свого злочинного посягання майно - грошові кошти, які належать потерпілому ОСОБА_3 та його дружині - ОСОБА_5 , про що він дізнався від ОСОБА_2 . З цією метою, ОСОБА_1 вступив у попередню змову з раніше знайомим йому ОСОБА_2 .

У подальшому встановлено, що починаючи з квітня 2020 року, більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 будучі знайомим з ОСОБА_3 , з яким раніше підтримував робочі відносини, запропонував ОСОБА_3 виконати будівельні роботи на його особистому дачному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , на що ОСОБА_3 погодився та на підставі усної домовленості приступив до виконання будівельних робіт.

Далі, 09.06.2020 закінчивши будівельні роботи за вищевказаною адресою, ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 рахунок за виконані роботи, у відповідності до якого, ОСОБА_4 попередньо перерахував на картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 у сумі 170 000 гривень та повинен був сплатити після закінчення будівельних робіт решту грошових коштів у сумі 74 000 гривень, на що ОСОБА_4 погодився та призначив ОСОБА_3 зустріч на 15.06.2020 за адресою розташування свого особистого дачного будинку, а саме: АДРЕСА_3 начебто з метою передачі грошових коштів ОСОБА_3 за виконані будівельні роботи.

У подальшому, 15 червня 2020 року у денний час, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_3 прибув за вищевказаною адресою з метою отримання грошових коштів за виконані будівельні роботи. Натомість, ОСОБА_4 не віддав грошові кошти у сумі 74 000 гривень ОСОБА_3 та повідомив останнього про те, що він винен ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 185 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США у зв`язку з тим, що будівельні роботи на думку ОСОБА_4 виконані неякісно. При цьому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він нічого не винен ОСОБА_4 , намагався пояснити це останньому, та у зв`язку з чим просив здійснити детальний підрахунок витрачених грошових коштів на будівельні роботи. На що, ОСОБА_4 , поводячи себе зухвало пояснив знову ОСОБА_3 , про те, що не бажає робити перерахунок будівельних робіт та витрачених матеріалів та не поверне йому зазначену суму грошових коштів, про які вони домовились спочатку.

Далі, у невстановлений під час досудового розслідування точну дату та час, ОСОБА_2 , будучі знайомим з ОСОБА_4 , в ході спілкування, дізнався від останнього, про начебто існуючий борг ОСОБА_3 на суму 180 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США.

У подальшому, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на протиправне вимагання передачі чужого майна, а саме грошових коштів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та начебто в інтересах ОСОБА_4 , щодо виконання нібито наявних боргових зобов`язань, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розподілили між собою ролі та в подальшому діяли згідно погодженого між собою плану.

При цьому, ОСОБА_1 систематично надавав вказівки ОСОБА_2 як саме чинити тиск на потерпілого та які дії необхідно виконувати, щоб довести спільний з ОСОБА_2 злочинний план до кінця. Крім того, згідно обумовленого раніше плану, ОСОБА_1 , повинен був контролювати місцезнаходження потерпілого ОСОБА_3 та разі необхідності бути готовим до застосування до потерпілого активних дії, а саме спричинення тілесні ушкоджень, або пошкодження майна потерпілого.

Далі, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переслідуючи мету незаконного заволодіння чужим майном, а саме: грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із погрозою застосування насильства відносно потерпілого та його родини 17.07.2020 о 12:53 зателефонував з мобільного телефона ОСОБА_2 на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_3 . Під час розмови, ОСОБА_1 , представляючись « ОСОБА_6 » та діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та начебто від імені ОСОБА_4 почав висувати усні вимоги потерпілому про передачу грошових коштів у сумі 180 тисяч гривень та 3 тисяч доларів США на користь ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_1 з метою доведення злочинного плану до кінця, почав наполягати на зустрічі потерпілого та ОСОБА_4 для з`ясування питань з «боргом», на що потерпілий ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що він не винен зазначену суму грошових коштів ОСОБА_4 , а навпаки, ОСОБА_4 не віддав решту грошових коштів потерпілому за виконані будівельні роботи, намагався це пояснити ОСОБА_1 .

Через деякий час, 22.07.2020 ОСОБА_1 , згідно відведеної йому ролі надав вказівки ОСОБА_2 як саме чинити тиск на потерпілого та які дії необхідно виконувати, щоб довести спільний з ОСОБА_2 злочинний план до кінця. Далі, о 13:06 ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном із погрозою застосування насильства, зателефонував потерпілому ОСОБА_3 . В ході телефонної розмови ОСОБА_2 почав висувати усні вимоги потерпілому ОСОБА_3 щодо передачі йому на користь ОСОБА_4 грошових коштів у вищезазначеній сумі, та запропонував знову зустрітися у кафе «Апшерон» для з`ясування питань з «боргом», на що потерпілий, знаходячись під постійним психологічним тиском, сприймаючи погрози застосування насилля явними, у разі невиконання вимог щодо передачі грошових коштів ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , побоюючись за своє та близьких родичів життя та здоров`я потерпілий ОСОБА_3 погодився на зустріч 22.07.2020 о 17:00 у кафе «Апшерон».

Після чого, ОСОБА_1 , не зупинившись на досягнутому, продовжуючи діяти за попередньою змовою з ОСОБА_2 , переслідуючи мету незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3 та його родини, продовжував систематично телефонувати потерпілому ОСОБА_3 з вимогою передати грошові кошти у сумі 180 тисяч гривень та 3 тисячі доларів США на його користь, при цьому висловлювати погрози застосування фізичного насильства відносно потерпілого ОСОБА_3 та його родини, таким чином залякувати потерпілого та його родину за для досягнення очікуваного результату щодо незаконного отримання від потерпілого визначеної раніше суми грошових коштів на користь ОСОБА_4 , намагаючись заволодіти майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а саме грошовими коштами у сумі 180 тисяч гривень та 3 000 доларів США.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, є громадянином Російської Федерації, не має місця постійної реєстрації в Україні та систематично виїжджає за межі країни, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, тобто ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину. Крім цього, ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що не всі речові докази, на даний момент органом досудового розслідування встановлені, він безпосередньо або через інших осіб може знищити їх або змінити на свою користь, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_1 , побоюючись покарання ( у вигляді позбавлення волі) може незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, що може свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, враховуючи характеристику особистості ОСОБА_1 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити, вказавши, що факт того, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави не вказує на існування ризиків, підозра необґрунтована, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ч. 1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1, 2 ст. 181 КПК України – домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Ч. 1 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ч. 4 ст. 194 КПК України – якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 20.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме – вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України підтверджується: протоколом прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 07.07.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 08.07.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 08.07.2020 року, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 08.07.2020 року, протоколом огляду предмету від 09.07.2020 року, протоколом огляду предмету від 08.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.07.2020 року, протоколом обшуку від 16.10.2020 року, протоколом огляду речей від 18.02.2021 року, висновком експерта №20-6451 судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 28.12.2020 року, протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_9 від 04.08.2020 року, протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_2 від 04.08.2020 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, з огляду на те, що кримінальне правопорушення ймовірно вчинене із погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, при розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави, офіційно не працює, не має реєстрації на території України, що також вказує на існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

З приводу існування ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків в рамках даного кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя враховує, що матеріали даного клопотання містять протоколи допиту потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8 , які містять анкетні дані зазначених осіб, враховуючи те, що на показаннях потерпілих та свідка на теперішній час ґрунтується обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний може незаконного впливати на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що посилання сторони обвинувачення являються необґрунтованими, оскільки в такому клопотанні стороною обвинувачення не конкретизовано які речі підозрюваний може знищити сховати, спотворити, та яким способом.

4.3. Вирішення питання можливості застосування в рамках даного кримінального провадження більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, по відношенню до домашнього арешту більш м`якими запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

За фактичними обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, що враховуючи його тяжкість, вимагає від слідчого судді застосування відносно підозрюваної особи такого запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також забезпечить досягнення завдань застосування відповідного запобіжного заходу.

З огляду на той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 не має місця реєстрації на території України, а стороною обвинувачення та стороною захисту не були долучені докази, підтверджуючи те, що останній мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за непідтвердженою адресою є недоцільним.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому без застосування іншого запобіжного заходу запобігти настанню ризиків неможливо, а запобіжний захід у вигляді застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та досягнення відповідних завдань кримінального провадження.

Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин та враховуючи викладене, з огляду на майновий та сімейний стан підозрюваного, фактичні обставини даного кримінального провадження, відповідно до яких ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, наслідки, які настали в результаті інкримінованих підозрюваному дій, суспільно-небезпечний характер таких дій, а також встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність визначення відносно підозрюваного відповідного розміру застави у врозмірі чотириста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 021 500 (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень, що в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, забезпечить подальше ймовірне відшкодування підозрюваним завданої шкоди, у випадку доведення його вини у встановленому законом порядку судом.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Гладкової О.М., яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебаном А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12020160000000818 від 07.07.2020 року – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі чотириста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 021 500 (один мільйон двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 20.04.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.