Рішення № 9525326, 23.04.2010, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 2-297/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2010 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Гудима Л.Я.

при секретарі Дробчак Г.К.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості; зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 249920-cred від 12.09.2008 року у сумі 5545,38 доларів США та судові витрати. В обґрунтування позову вказує на те, що відповідно до укладеного договору № 249920-cred від 12.09.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.09.2009 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував, у звязку з чим станом на 12.08.2009 року має заборгованість у сумі 5545,38 Доларів США, яка складається з наступного: 4478,48 Доларів США заборгованість за кредитом; 772,11 Доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 32,26 Доларів США штраф (фіксована частина), 262,53 Доларів США штраф (процентна складова).

Представники позивача-відповідача Свідзінська А.О., Наминанік Т.М., Гнатишак О.В. у судовому засіданні позов підтримали, просять його задоволити, дали пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник позивача-відповідача Гнатишак О.В. у судовому засіданні просить відмовити відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ПриватБанк заперечує проти задоволення зустрічного позову, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України встановлюються засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.

1. Згідно ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. Відповідно частини 2 вказаної статті банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати операції з валютними цінностями (пункт 1, ч. 2 ст. 47 Закону). На здійснення операцій, визначених пунктами 1 - 4 частини другої статті 47 цього Закону надає дозвіл Національний банк України.

Згідно п. 2.3. глави 2 “Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275 за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України.

На момент укладення кредитного договору № 249920-cred від 12.09.2008 року діяв дозвіл за номером 22-2 від 29 липня 2003 року, виданий ЗАТ КБ “ПриватБанк”. Після зміни діючого законодавства, зокрема вступу в силу норми законодавства, на підставі якої організаційно-правова форма закрите ЗАТ КБ “ПриватБанк” замінена на публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, ПриватБанком отримано новий дозвіл, зокрема дозвіл № 22-3 від 21 вересня 2009 року.

Обидва дозволи, як діючий на момент отримання кредиту, так і діючий на момент слухання справи в суді видані на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, в т.ч. - операції з валютними цінностями.

У додатках до обох дозволів включено право здійснення ПриватБанком операцій з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вказана у дозволі валютна операція в повній мірі відповідає характеру укладеної з клієнтом кредитної угоди, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюта долар США.

Таким чином, Законом України “Про банки і банківську діяльність” встановлено порядок та умови здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі шляхом надання валютних кредитів, а отже і відповідність положень кредитного договору № 249920-cred від 12.09.2008 року ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Отже, ПриватБанком дотримано норм діючого законодавства на момент отримання кредиту ОСОБА_2 в сумі 5000 доларів США, ПриватБанк мав і має право проводити кредитування в іноземній валюті, а отже і право стягувати заборгованість у валюті кредитування, на виконання ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

2. Стосовно співвідношення Закону України «Про банки і банківську діяльність» і Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» був прийнятий 19 лютого 1993 року за N 15-93 і набрав чинності з дня його опублікування в газеті “Урядовий курєр” від 06.03.1993 р. № 35.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” в редакції від 07.12.2000 року набув чинності з дня його опублікування в газеті “Урядовий курєр” № 8 від 17.01.2001 року.

Відповідно до статті 2 Прикінцевих положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” до приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

З цього випливає, що якщо будь-який закон чи підзаконний нормативний акт, який регулює питання, повязані з банківською діяльністю, встановлює інший порядок, ніж Закон України “Про банки і банківську діяльність”, до цих правовідносин підлягає застосуванню саме Закон України “Про банки і банківську діяльність”. Інші нормативні акти підлягають застосуванню в частині, що не суперечать цьому закону.

Таким чином, наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною і достатньою умовою для надання кредитів в іноземній валюті. Будь-які вимоги інших нормативних актів щодо необхідності отримання додаткових документів, - не можуть прийматись до уваги, оскільки суперечать Закону України “Про банки і банківську діяльність”. З огляду на викладене, кредитний договір в іноземній валюті відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалення судом рішення у справі не припиняє ні дію договору, ні можливості нарахування відсотків та штрафних санкцій, а отже і не повинно надавати жодних переваг злісному боржнику (заборгованість неоплачена, протягом 2009 року здійснено дві оплати на загальну суму 25 доларів США, станом на 01.02.2010 року сума боргу зросла до 6271,72 доларів США) при стягненні з нього гривневого еквіваленту боргу по відношенню до добросовісних позичальників, які сплачують кредит згідно графіку у валюті зобов”язання.

Таким чином, зустрічний позов відповідачів не ґрунтується на нормах діючого законодавства, а дії пояснюються небажанням виконувати належним чином взяті на себе зобов”язання.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до неї та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості не визнала, просить відмовити у задоволенні позову; зустрічний позов до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору підтримала, просить його задоволити, посилаючись на те, що кредитний договір № 249920-cred від 12.09.2008 року на суму 5000 доларів США, який укладено між нею на ЗАТ КБ «ПриватБанк», є таким, що не відповідає вимогам цивільного законодавства, яке діяло на момент його укладення, а тому є недійсним з моменту його укладення. У відповідності до ст.99 Конституції України «грошовою одиницею Україна є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Національного банку України». Згідно вимог ст.524 ЦК України зобов»язання за договором має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Іноземна валюта, як засіб платежу відповідно до ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України може використовуватися лише у випадках, порядку та на умовах, встановлених Законом. Тобто виконання зобов»язання в іноземній валюті можливе тільки тоді, коли у кредитному договорі визначено грошовий еквівалент валюти позиченої, здійснено відповідне перерахування на валюту України гривню. У спірному кредитному договорі немає жодного посилання на те, що видана позичальнику сума 5000 доларів США є еквівалентною відповідній сумі у національній валюті-гривні та відсутнє відповідне перерахування, якого також немає і в договорі поруки №1 від 12.09.2008р., укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк». Це не відповідає також і вимогам щодо валютних операцій, які визначені Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання» та ст.35 Закону України «Про національний банк».

Відповідач-позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до неї та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості не визнала, просить відмовити у задоволенні позову; зустрічний позов до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору підтримала, просить його задоволити, та дала пояснення, аналогічні поясненням відповідачки-позивачки ОСОБА_2

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення; у зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.09.2008р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 249920-cred, згідно з яким відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000 Доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок №4405885220561267, відкритий Приватбанком згідно договору № 201067 cаrd від 11.01.2008р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів. Відповідачка ОСОБА_2 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 12.08.2009 року має заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 249920-cred від 12.09.2008 року у сумі 5545,38 доларів США, що еквівалентно станом на 23.04.2010 року 43951,57грн. Заборгованість складається з наступного: 4478,48 Доларів США заборгованість за кредитом; 772,11 Доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 32,26 Доларів США штраф (фіксована частина), 262,53 Доларів США штраф (процентна складова). На забезпечення виконання зобов»язань за вищевказаним кредитним договором 12.09.2008 року було укладено договір поруки з відповідачкою ОСОБА_3, згідно з яким у разі невиконання боржником зобов»язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Таким чином, позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У зустрічному позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» на підставі дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями. На здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої ст.47 цього Закону надає дозвіл НБУ. Згідно п.2.3 глави 2 «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 року №275 за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право залучати та розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України. На момент укладення кредитного договору № 249920-cred від 12.09.2008 року діяв дозвіл №22-2 від 29.07.2003р., виданий ЗАТ КБ «ПриватБанк». Після заміни організаційно-правової форми ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк» було отримано новий дозвіл, зокрема №22-3 від 21.09.2009р. У додатках до двох дозволів включено право здійснення ПриватБанком операцій з валютними цінностями, зокрема, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Вказана у дозволі валютна операція в повній мірі відповідає характеру укладеної кредитної угоди, в якій валютою кредитування є іноземна валюта долар США. Закон України «Про банки і банківську діяльність» набув чинності 17.01.2001 року, згідно ст.2 Прикінцевих положень «до приведення у відповідність з цим Законом закони та інші нормативно-правові ати застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону». Таким чином, наявність банківської ліцензії та дозволу НБУ є необхідною і достатньою умовою для надання кредитів в іноземній валюті, будь-які інші вимоги нормативно-правових актів щодо необхідності отримання додаткових документів не можуть братися до уваги, оскільки суперечать Закону України «Про банки і банківську діяльність». Отже кредитний договір № 249920-cred від 12.09.2008 року в іноземній валюті відповідає вимогам чинного законодавства; ПриватБанком дотримано норм діючого законодавства на момент отримання кредиту ОСОБА_2 в сумі 5000 доларів США.

Вищевказане підтверджується копією кредитного договору № 249920-cred від 12.09.2008 року між ПриватБанком та ОСОБА_2 про надання кредитних коштів останній у розмірі 5000 дол.США;

копією додатку №1 до кредитного договору № 249920-cred від 12.09.2008 року, у якому вказано графік погашення кредиту і відсотків ОСОБА_2;

копією договору №201067-cаrd від 11.01.2008р. про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної карти «Мікрокредит», який укладений між ПриватБанком та ОСОБА_2;

копією розрахунку заборгованості за договором від 12.09.2008р., укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_2, з якого вбачається, що станом на 12.08.2009 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 4478,48 дол.США, заборгованість за процентами - 772,11 дол. США;

копією договору поруки №1 від 12.09.2008 року, який було укладено між відповідачкою ОСОБА_3 та ПриватБанком на забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_2 за кредитною угодою № 249920-cred від 12.09.2008 року;

довідкою Бориславського відділення ЗГРУ ПриватБанку №26 від 23.04.2010 року про те, що курс НБУ долара США на 23.04.2010 року становить 7,9258грн.;

копією дозволу №22-2 від 29.07.2003р., виданого ЗАТ КБ «ПриватБанк» на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу, у якому зазначено перелік операцій, які має здійснювати ЗАТ КБ «ПриватБанк», серед яких: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

копією дозволу №22-3 від 21.09.2009р., виданого ПАТ КБ «ПриватБанк» на право здійснення операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» згідно з додатком до цього дозволу, у якому зазначено перелік операцій, які має здійснювати ПАТ КБ «ПриватБанк», серед яких: залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Спірні правовідносини сторін регулюються ст.ст.526, 527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.526, 527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 60, 209 ч. 3, 212 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором №249920-cred від 12.09.2008 року у розмірі 5545,38 доларів США, що еквівалентно станом на 23.04.2010 року 43951 грн. 57 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним з моменту укладання кредитного договору відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» по 214 грн. 85 коп. оплаченого позивачем судового збору та 15 грн. 00 коп. оплачених позивачем витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, а всього стягнути по 229 грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ДП «Судовий інформаційний центр» по 45 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи та в дохід держави по 4 грн. 91 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: