Рішення № 95251297, 02.03.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/5137/20

Провадження № 2/644/487/21

02.03.2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

За участю секретаря судового засідання Ступницького К.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом КП «Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивачем подано до суду 16.07.2020 року відповідну позовну заяву. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Жилкомсервіс» суму заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 11999 гривень 41 копійка, а також стягнути судовий збір в сумі 2101гривні.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором №804 від 07.06.2016 року. Позивач відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно до Статуту КП «Жилкомсервіс» та відповідно до рішення ВК Харківської міської ради №1186 від 20.12.2006 року, є виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групи будинків, є Управителем багатоквартирного будинку. Договір між КП «Жилкомсервіс» та відповідачем у справі, у зв`язку із специфічністю сфери житлових відносин та великої кількості власників та наймачів житлових приміщень, договір укладений шляхом опублікування публічного договору в офіційному виданні Харківської міської ради – спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 року №95/1, відповідно до норм цивільного законодавства, тобто з кожним громадянином було укладено вищезазначений договір. Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, між ними склались правовідносини щодо надання відповідних послуг, згідно до ст.509 ЦК України, але зобов`язання відповідачем не виконуються, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.08.2010 року по 01.07.2020 року, яка складається з 11999гривень 41 копійки. Оскільки відповідно до вимог ст.322 ЦК України відповідач, як власний квартири зобов`язаний утримувати майно, відповідно до вимог ст.625 ЦК України не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Також просили стягнути з відповідача на їх користь судовий збір.

25.01.2021 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. Просили стягнути з відповідача суму заборгованості за період з 01.01.2017 року по 01.07.2020 року, враховуючи, що право власності відповідача виникло 21.12.2016 року, в сумі 8760 гривень 54 копійки, а також судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечувала проти розгляду справи за її відсутності та у разі неявки відповідача в судове засідання проти прийняття заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду.

Враховуючи думку представника позивача, що не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи заочно, за відсутності відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 06.02.2020 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано 21.12.2016 року за відповідачем ОСОБА_1 , на підставі Іпотечного договору, виданого 19.07.2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 19.07.2010 року. Відповідачу належить розмір частки 1/1, форма власності приватна. За даними реєстру територіальної громади Харківської міської ради в квартирі АДРЕСА_1 , станом на 02.07.2020 року та 02.03.2021 року зареєстрованих осіб немає. Відповідач у справі відповідно до даних відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області станом на 06.01.2021 року зареєстрованим та знятим з реєстрації не значиться. За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 1186 від 20 грудня 2006 року КП «Жилкомсервіс» визнано виконавцем послуг з управління будинком, спорудою або групи будинків, згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Договір про надання житлово-комунальних послуг між КП «Жилкомсервіс» та споживачем був укладений шляхом опублікування публічного договору в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуск газети «Слобода» від 28.11.2006 року випуск № 95/1. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18). З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України). Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території. Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна. Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі. Оскільки відповідачем, як власником квартири не дотримано обов`язку з утримання належної йому квартири та оплати житлово-комунальних послуг, та відповідно до наданого розрахунку сума заборгованості за період з 01.01.2017 року по 01.07.2020 року складає 8760,54 гривні, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача. Факт відсутності реєстрації у цій квартирі відповідача не звільняє його, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані КП «Жилкомсервіс». Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 2101 гривень за сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги КП «Жилкомсервіс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКП НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (р/р НОМЕР_2 , банк одержувача ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 34467793) заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.01.2017 по 01.07.2020 року в сумі 8760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 РНОКП НОМЕР_1 , на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (р/р НОМЕР_2 , банк одержувача ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 34467793) судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2021 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути оскаржено в Харківському апеляційному суді протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.

Головуючий: суддя О.В.Бугера