Постанова № 95250123, 01.03.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

ЄУН: 331/5009/20

Провадження № 3/331/140/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 023447 від 13 грудня 2020 року, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13 грудня 2020 року, о 03 годині 59 хвилин, у місті Запоріжжя по проспекту Соборний біля будинку № 98, керував транспортним засобом «ВАЗ - 2101», державний номерний знак: НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, в присутності двох свідків, за допомогою спеціального технічного приладу «DRAGER ALCOTEST 6820» ARНF 0019. Тест № 818. Результат – позитивний: 1,50 %. З результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонений.

В судове засідання, ОСОБА_1 повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом надіслання судових повісток за адресою місця проживання зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення. Заяв, клопотань про відкладення, перенесення розгляду справи до суду не надходило. Крім того, відомості про час та місце розгляду справи розміщені на офіційному сайті Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним.

При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує своїх процесуальних обов`язків своєчасно з`являтися до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, з урахуванням положень ст. 1, ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 1, ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення та своєчасному розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, - сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення в статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:

- фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 023447 від 13 грудня 2020 року;

- даними довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майора поліції Н.Решетник, згідно якої: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повторності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення – не має; посвідчення водія – не отримував;

- фактичними даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено позитивний результат;

- даними результату тесту огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «DRAGER ALCOTEST 6820» ARНF 0019, тест № 818 від 13 грудня 2020 року, згідно якого результат тесту – 1,50 проміле;

- фактичними даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 13 грудня 2020 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 від 13 грудня 2020 року, де останні вказують на те, що були свідками того, як ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу, з результатом тестування погодився;

- фактичними даними рапорту інспектору взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області;

- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого встановлено: факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , факт проходження ним обстеження за допомогою приладу «DRAGER», на місці зупинки транспортного засобу.Результат – позитивний (1,5проміле). ОСОБА_1 з результатом тестування погодився.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», від 29.06.2007 року, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Статтею 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що позбавлення права керування транспортними засобами застосовується лише до наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не в праві застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

При призначенні стягнення, суддя враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , згідно даних довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП майора поліції Н.Решетник, посвідчення водія не отримував, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для призначення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 гривень, що буде необхідним і достатнім, з метою запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 8, 23, 27, 30, 40-1, 130, 268, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в доход держави без позбавлення права керування транспортними засобами. Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень, 00 копійок. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у місті Київ / місто Київ /22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Г.В. Гнатик