Рішення № 95244987, 23.02.2021, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/1348/20

номер провадження 2/215/257/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.

при секретарі Коломійчук К.Ю.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/1348/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,

встановив:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського департаменту страхування ПАТ «УПСК», ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.01.2019р. приблизно в 17-30 год. водій автомобіля «Меrсеdez-Веnz-310D» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_2 , на нерегульованому перехресті, при виконанні лівого повороту на вул. І. Сірка Тернівського р-ну, не витримав безпечного бокового інтервалу, виїхав на ліву сторону проїзної частини та допустив зіткнення з автомобілем «Nissan Qashgai 1,6і» д.н.з НОМЕР_2 , під його керуванням, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Він та відповідач ОСОБА_2 дійшли згоди щодо обставин скоєння ДТП, а також вини відповідача та було складено євро протокол - повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Автомобіль «Меrсеdez-Веnz-310D» д.н.з НОМЕР_1 належить ФОП ОСОБА_3 , відповідно до полісу № ОТS/220/000/19/0002 від 31.01.2019р., застрахований в Одеському Департаменті страхування цивільно-правової відповідальності ПАТ «УПСК». Згідно вищезазначеного полісу, ліміт відповідальності за матеріальну шкоду становив 100 000 грн, при франшизі 2 000 грн.

Для встановлення завданого йому матеріального збитку судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_4 , було оглянуто його автомобіль «Nissan Qashgai 1,6і» д.н.з НОМЕР_2 . Згідно висновку авто товарознавчого дослідження №17/19 від 11.02.2019р., вартість завданої матеріальної шкоди складала 28 035,33 грн.

Зазначений висновок був направлений Одеському департаменту страхування ПАТ «УПСК». 17.04.2019р. Одеський департамент страхування ПАТ «УПСК» через банківський рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» частково відшкодував спричинену матеріальну шкоду в сумі 10 247,01 грн. Таким чином, матеріальна шкода складає: 28 035,33 грн - 10 247,01 грн - 2000 грн = 15 788,32 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої з вини ОСОБА_2 йому також заподіяно моральну шкоду. При визначені розміру відшкодування моральної шкоди він виходив з провини відповідача, обставин при яких була заподіяна шкода, характеру і тривалості його переживань, витрат часу на збір доказів для подання позову до суду, істотності змушених змін життєвих відносин, часу і зусиль, необхідних для відновлення колишнього стану здоров`я та спокою. яка зумовлює значне погіршення життєвого укладу та стану здоров`я. Він залишився без транспортного засобу, який використовувався ним та сім`єю для пересування, тому він змушений був змушений займати кошти для його ремонту у друзів. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 8 346 грн.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача Одеського Департаменту страхування ПАТ «УПСК» на свою користь 15 788,32 грн матеріальної шкоди, 2 000 грн судових витрат, з відповідача ОСОБА_2 2 000 грн матеріальної шкоди (франшиза), 8 346 грн моральної шкоди, 2 791,60 грн судових витрат.

Ухвалою суду від 02.03.2020р. позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського департаменту страхування ПАТ «УПСК», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

20.03.2020р. ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2020р., подав позовну заяву з усуненими недоліками та квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 23.03.2020р. прийнято справу до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.04.2020 р.

Ухвалою суду від 15.09.2020р. замінено первісного співвідповідача Одеський департамент страхування ПрАТ «УПСК», на належного співвідповідача ПрАТ «УПСК».

04.11.2020р. на адресу суду від представника відповідача ПрАТ «УПСК» надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого останній зазначив, що проти заявлених вимог заперечує, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що 31.01.2019р. ПрАТ «УПСК» керуючись ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснило розрахунок розміру страхового відшкодування (з урахуванням зносу, за мінусом ПДВ та франшизи) та на підставі страхового акта № ОЦ/220/000/19/0002 виплатило позивачу 10 247,01 грн. Крім того вважає, що у ПрАТ «УПСК» не виник обов`язок щодо відшкодування позивачу витрат на проведення авто товарознавчого дослідження, оскільки страховик оглянув пошкоджений транспортний засіб позивача у встановлений п. 34,2 ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк (протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП). Також представник відповідача навів альтернативний розрахунок ціни позову у розмірі 28 035,33 грн (розмір матеріального збитку згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 17/19 від 11.02.2019р.) - 5 607,07 грн (ПДВ) - 10 241,01 грн (раніше виплачена сума страхового відшкодування) - 2 000 грн (безумовна франшиза) =10 187, 25 грн.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Представник відповідача ПрАТ «УПСК», будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі. Подав до суду відзив в якому зазначив, що, проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 14.04.2020р., 19.05.2020р., 23.06.2020р., 30.07.2020р., 15.09.2020р., 19.10.2020р., 23.11.2020р., 09.12.2020р., 25.01.2021р. та 23.02.2021р. не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, однак конверти повернулися до суду з відміткою пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання, відзиву на позовну заяву не надав (а.с. 74, 81, 93, 118, 163, 165).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 23.01.2019р., 23.01.2019 р., о 17 годині 20 хвилин, по вул. Івана Сірка в м. Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Меrсеdez-Веnz-310D» д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Nissan Qashgai 1,6і» д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , вину у скоєнні якої визнав водій ОСОБА_2 (а.с. 12).

Автомобіль «Меrсеdez-Веnz-310D» д.н.з НОМЕР_1 належить ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до полісу № ОТS/220/000/19/0002 від 31.01.2019р. вищевказаний автомобіль застрахований в Одеському Департаменті страхування цивільно-правової відповідальності ПАТ «УПСК» (а.с. 12).

24.01.2019р. судовим експертом Рейнюком О.В. складено акт огляду транспортного засобу «Nissan Qashgai 1,6і» д.н.з НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 із зазначенням пошкоджень (а.с. 37-38).

З копії полісу №АМ/5119602 вбачається, що 22.09.2018р. між ПрАТ «УПСК» та ФОП ОСОБА_5 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на строк дії - по 22.03.2019 р., яким визначена страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, завдану майну - 200000 грн, франшиза - 2 000 грн; страхувальник - ФОП ОСОБА_5 ; забезпечений транспортний засіб - автомобіль Меrсеdez-Веnz-310D» д.н.з НОМЕР_1 (а.с.149).

24.01.2019р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про страхове відшкодування (а.с. 152).

Відповідно до висновку судового експерта Рейнюка О.В. № 17/19 від 11.02.2019р., складеного по заяві ОСОБА_1 від 25.01.2019р., вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Nissan Qashgai 1,6і», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження 23.01.2019р., становить 28 035,33 грн (а.с.13-42).

Вказаний висновок було складено експертом авто товарознавцем ОСОБА_4 , що має свідоцтво судового експерта, виданого Міністерством юстиції України (а.с 43).

Згідно квитанції № 000452 від 25.01.2019р. вартість авто товарознавчого дослідження становить 2 000 грн (а.с.44).

30.01.2019р. було складено страховий акт № ОЦ/220/000/19/0002, згідно з яким страховою компанією було визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, з урахуванням фізичного зносу, без ПДВ у розмірі 12 247,01 грн. З врахуванням безумовної франшизи - 2 000 грн, підлягає перерахуванню страхове відшкодування у розмір 10 247,01 грн (а.с.156).

Платіжним дорученням № 2959 від 31.01.2019 року ПрАТ «УПСК» здійснило страхове відшкодування позивачу в розмірі 10 247,01 грн (а.с. 157).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно положень ст. 1166 ЦК України підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

П. 4 вищезазначеної постанови передбачено, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Із змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, які регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №1961-IV).

Статтею 3 Закону №1961-IV передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяною життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто, виходячи із суті такого страхування, названий Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника заподіювача шкоди.

Згідно ст. 5 Закону №1961-IV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Окрім того, за змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону №1961-IV настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Як зазначено пункті 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2.Правил дорожнього руху України).

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором).

Статтею 9 Закону України " Про страхування ", визначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Сума франшизи компенсується страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки.

Як вбачається з полісу № АМ/5119602 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правова відповідальність ФОП ОСОБА_5 застрахована Одеським департаментом страхування ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія, яка є відповідачем по справі і відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Розмір завданої шкоди позивачу у сумі 28035, 33 грн підтверджується висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 17/19 від 11.02.2019 р.

Разом з тим, згідно з п.196.1.3 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов`язаних з такою діяльністю, послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов`язані з оплатою страхових послуг страхувальником на користь страховика та компенсацією останнім збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об`єктом оподаткування ПДВ, в зв`язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, яка підлягає до відшкодування страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Зі змісту вищевказаних норм закону вбачається, що визначена страхова сума перераховується безпосередньо позивачу (потерпілому) для відновлення пошкодженого у ДТП автомобіля, вона не спрямована на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, а призначена на проведення відновлювального ремонту автомобіля.

Оскільки потерпіла особа повинна придбати запасні частини, у вартість яких завжди включається ПДВ, суми страхового відшкодування зменшуються з урахуванням суми ПДВ.

Судом ставилося на обговорення питання необхідності виклику експерта у судове засідання для його допиту щодо суми вказаної у висновку, яка була ним зазначена із врахуванням ПДВ чи без, однак позивач та його представник вказаного клопотання не заявлялося, а тому суд вважає, що сума вказана у висновку експерта визначена із врахуванням суми ПДВ.

Також суд звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких доказів щодо порушення експертом порядку проведення даної експертизи, обставин які б спростовували висновки експертизи також не було наведено, клопотання про призначення незалежної експертизи не заявлялося.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, що передбачено нормами ст. 106 ЦПК України, наданий позивачем висновок експерта одержаний у порядку, встановленого законом, а тому є належним, допустимим і достатнім доказом, яким позивач обґрунтовує розмір заподіяної шкоди його майну.

Разом з тим, суд погоджується із доводами відповідача, що визначена судовою експертизою сума матеріального збитку підлягає зменшенню на суму 20% ПДВ, що становить - 28 035,33 грн (розмір матеріального збитку згідно висновку) - 5 607, 07 грн (ПДВ).

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з ПрАТ «УПСК» на користь позивача матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП є обґрунтованою та підлягає до часткового задоволення, а саме 28 035,33 грн (розмір матеріального збитку згідно висновку) - 5 607, 07 грн (ПДВ), - 10 241,01 грн раніше виплачена сума страхового відшкодування, - 2 000 грн франшизи, підлягає стягнення 10 187,25 грн.

Окрім того, за змістом статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначені розміру моральної шкоди суд враховує, що в результаті ДТП та пошкодження автомобіля, позивач знаходився у стресовому стані, не міг користуватися автомобілем, що зумовило певні незручності позивачу та привело до зміни звичайного для позивача життя в побутовій сфері, а тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Оскільки шкода була завдана ОСОБА_2 , останній має компенсувати на користь ОСОБА_1 франшизу у розмірі2 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно копії квитанції 000452 від 25.01.2019р. ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_6 2 000 грн за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля «Nissan Qashgai 1,6і» (а.с. 44).

Також позивачем було сплачено судовий збір за подачу позовної заяву у розмірі 1 681,60 грн (а.с.1-4, 60).

Частиною 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір №77 про надання юридичних послуг від 08 лютого 2020 року. Згідно квитанції №114501 від 11.02.2020р. адвокатом Цепелєвим Ю.М. отримано від позивача грошові кошти у сумі 1 100 грн за надання правової допомоги у справі.

А тому понесені судові витрати, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, в межах заявлених позовних вимог, а саме: з ОСОБА_2 2 791,60 грн/2 = 1395,80 грн., з ПрАТ 2000 грн/2= 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 3 000,00 (три тисячі) гривень, 2 000,00 (дві тисячі) гривень франшизи, та судові витрати у розмірі 1 395 (одна тисяча триста дев`яносто п`ять) гривень 80 копійок.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 10 187 (десять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 25 копійок та судові витрати у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

- Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», ЄДРПОУ - 20602681, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, 40;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 23 лютого 2021 року.

Суддя: