Рішення № 95242568, 23.02.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3759/20

провадження №2/216/625/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року

Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

Головуючого судді: Бутенко М. В.

за участю секретаря судового засідання Клименко О.В.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

СУТЬ ПОЗОВУ:

30 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доакціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 13 липня 2020 року забезпечено позовну заяву, шляхом зупинення виконання стягнення за виконавчим написом нотаріуса.

Ухвалою суду від 17 липня 2020 року справу було прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадженню по справі з викликом сторін.

Позивачка просить суд винести рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», зареєстрований за № 8887, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №26254039165056 від 20 липня 2015 року, у розмірі 41 471,71 гривень за період 21 січня 2019рокупо 21 січня 2020 року, а також просить стягнути з відповідача на її користь понесені позивачем судові витрати.

Позивач в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про час, дату та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляд справи до суду не надсилала.

Представник відповідача акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк"в судове засідання не з`явився, відзив не надавав. Відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не надсилав.

Третя особа по справі - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, в судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Третя особа по справі - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, в судове засідання також не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:

Відповідно до виконавчого напису № 8887 від 11 березня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 26254039165056 від 20 липня 2015 року укладеним із АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», правонаступником якого є акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк». Строк платежу за Кредитним договором № 26254039165056 від 20 липня 2015 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 січня 2019 року по 21 січня 2020 року. Сума заборгованості складає 41221,71 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту -7397,89 гривень, прострочена заборгованість за комісією - 0 гривні, прострочена заборгованість за процентами -7710,06 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту 11918,60 гривень, строкова заборгованість за комісією - 0 гривень, строкова заборгованість за процентами -608,31 гривень, неустойка за порушення зобов`язань по кредиту в розмірі становить -13 586,85 гривень.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в розмірі 250,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , становить 41471,71 грн.

Документами, що були передумовою до вчинення виконавчого напису, згідно наданих приватним нотаріусом доказів, слугували: копія статуту акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», виписка з рахунку ОСОБА_1 ; пропозиція укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) підписаний ОСОБА_1 20 липня 2015 року, строк кредити становить 60місяців, з лімітом овердрафту 8000 гривень; письмова вимога (повідомлення ) на ім`я ОСОБА_1 від 21 січня 2020 року вих. № 670 .

На підставі даного виконавчого напису № 8887 від 11 березня 2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61874451, а постановою від 18 травня 2020 року звернене стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника ОСОБА_1 , які вона отримує в Виконавчому комітеті Криворізької міської ради.

Листом від 21 січня 2020 року відповідач направив на адресу позивача письмову вимогу (повідомлення) з вимогою про виконання зобов`язання за кредитним договором та погасити суму заборгованості у розмірі 41 221,71 грн. в строк до 28 січня 2020 року.

Реєстр поштової відправки суду не надано та відсутні докази отримання боржником повідомлення.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на підставі : а) оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та Постанови Верховного Суду від 14 серпня 2019 року по справі № 569/8884/17 визначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

На підтвердження безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 , стягувачем акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано, виписку з рахунку ОСОБА_1 з зазначенням лише суми заборгованості є 41221,71 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7397,89 гривень;прострочена заборгованість за комісією - 0 гривні;прострочена заборгованість за процентами -7710,06 гривень; строкова заборгованість за сумою кредиту 11918,60 гривень;строкова заборгованість за комісією - 0 гривень;строкова заборгованість за процентами -608,31 гривень; штрафних санкцій у розмірі -13 586,85 гривень з відміткою стягувача про непогашення заборгованості та копію кредитного договору. Проте з надаваного розрахунку не можливо встановити, чи враховані відповідачем сплачені кошти які були здійснені в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в період 21 січня 2019року по 31 грудня 2019 року , а саме : 01.02.2019 у розмірі 400грн, 29.03.2019 у розмірі 1300грн., 26.04.2019 у розмірі 1400грн, 27.06.2019 у розмірі 1000грн, та 23.12.2019 у розмірі 100 грн.

Окрім цього надана відповідачем нотаріусу виписка з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №26254039165056 від 20 липня 2015 року не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Дана виписка заборгованості не містить інформації щодо часу, дати, суми, місця, ПІБ платника, призначення платежу, дебет/кредит, яка повинна міститись у виписці за рахунком, а є лише односторонніми та одноособовими нарахуваннями Банком суми заборгованості за певний період. Даною випискою з рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №26254039165056 від 20 липня 2015 року не можна довести виконання умов договору кредиту, у зв`язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки (правова позиція Верховного Суду України від 25 квітня 2012 у справі № 6-20цс12).

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не переконався, що заборгованість існувала та саме в такому розмірі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Нотаріус є юридично обізнаною особою достовірно знає усі нормативні документи, якими керуються нотаріуси України, однак вчинив нотаріальний надпис з порушенням зазначених вимог.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3, 4 ст. 137 ЦПК України визначено підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосудді № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, копія договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2019 року адвокатом Лисенком О.А., акт виконаних робіт від 17 вересня 2020 року та товарний чек №24 від 17 вересня 2020року, яким підтверджено сплату позивачем на користь адвоката Лисенка О.А. витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Приймаючи до уваги вищевказані докази, задоволення позовних вимог, наведення в позові попереднього розрахунку суми судових витрат, враховуючи складність справи, враховуючи представлення суду письмового опису робіт (наданих послуг) професійної правової допомоги наданих адвокатом за договором від 26 березня 2019року, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу правову допомогу в розмірі 9000,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати судовий збір в сумі 840,80 грн. та судовий збір сплачений за забезпечення позову в сумі 420, 40 грн. усього в сумі 1261,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 280-284, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пп. 3.1., 3.2. 3.4, 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за №8887, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №26254039165056 від 20 липня 2015 року, у розмірі 41 471,71 гривень за період 21 січня 2019 року по 21 січня 2020 року.

Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати професійної правничої допомоги в сумі 9000,00 грн. (дев`ять тисяч гривень).

Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 , судовий збір в сумі 840,80 грн. та судовий збір сплачений за забезпечення позову в сумі 420, 40 грн. усього в сумі 1261,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, місце знаходження: АДРЕСА_2,

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, місце знаходження: вул. Староказацька, буд. 38, офіс 4, м. Дніпро, 49000.

Суддя М. В. Бутенко