Рішення № 95239802, 02.03.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Справа № 915/1605/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін справу № 915/1605/20

за позовом Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління,

правонаступником якого є Міністерство оборони України,

Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168;

до товариства з обмеженою відповідальністю “МАЙСТЕР-БУД”,

вул. Курсантська, 7, Самарський район, м. Дніпро, 49079;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ? Міністерство оборони України,

Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 10000 грн.

В С Т А Н О В И В:

Південним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі – Південне ТКЕУ) пред?явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “МАЙСТЕР-БУД” грошових коштів у сумі 10000 грн., з посиланням на неналежне виконання ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” зобов?язань за укладеним з позивачем договором генерального підряду від 27.12.2018 № 388/18, з урахуванням додаткових угод до нього, а саме, зобов?язань щодо усунення виявлених недоліків та завищень обсягів робіт, внаслідок чого у Південного ТКЕУ виникло право вимагати повернення коштів, сплачених за фактично невиконані договірні роботи в порядку п. 4.13 договору.

Позивач також просить суд про стягнення з ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Ухвалою від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а також вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 08.02.2021 замінено в даній справі первісного позивача ? Південне ТКЕУ, на його правонаступника – Міністерство оборони України.

Міністерство оборони України у поясненнях від 01.02.2021 підтримало позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Від ТОВ “МАЙСТЕР-БУД”, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою від 04.01.2021, відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, а також те, що дана справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Південним ТКЕУ (замовником) та ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” (підрядником) укладено договір генерального підряду від 27.12.2018 № 388/18 на закупівлю робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони “Будівництво центру відпочинку для військовослужбовців рядового та сержантського складу у табірному містечку 235 МЦПП, с. Михайлівка, Миколаївської області (Шифр - 235/ЦВС)” (далі ? договір), згідно умов якого підрядник зобов?язався, в межах динамічної договірної ціни, виконати на свій ризик власними та залученими силами комплекс робіт з будівництва центру відпочинку для військовослужбовців рядового та сержантського складу у табірному містечку 235 МЦПП, с. Михайлівка, Миколаївської області (Шифр - 235/ЦВС), “ДК 021:2015: 45000000-7 ? Будівельні роботи та поточний ремонт” (далі – об?єкт), зазначені у пункті 1.2 (далі ? роботи) та здати об?єкт готовим до експлуатації замовнику, а замовник ? прийняти і оплатити вказані роботи (п. 1.1 договору).

Обсяги робіт по об?єкту можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника (п. 1.3 договору)

Сторонами погоджено, що роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору підряду (п. 2.2.1 договору).

У відповідності до п.п. 3.1-3.2 договору, договірна ціна будівництва об?єкта становить 28987703 грн. 43 коп. з ПДВ, на підставі розрахунків вартості робіт: договірної ціни та локальних кошторисів, які є невід?ємними частинами цього договору; договірна ціна є динамічною та може бути уточнена на умовах цього договору та чинного законодавства України.

Вартість доручених підряднику робіт на 2018 рік складає 493252 грн. 00 коп. з ПДВ за рахунок загального фонду Державного бюджету України; на 2019 рік (та/або наступні роки) ? 28494451 грн. 43 коп. з ПДВ, відповідно до затверджених Титульних списків на будівництво по замовнику ? Південне ТКЕУ, що буде оформлено відповідними додатковими угодами до дійсного договору в межах асигнувань, запланованих на дані роки (п. 3.4 договору).

Фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів, на проведення будівництва підряднику доручаються до виконання роботи на загальну сумі 28987703 грн. 43 коп. з ПДВ, в тому числі: на 2018 рік фінансування складає 493252 грн. 00 коп. з ПДВ за рахунок загального фонду Державного бюджету України; на 2019 рік (та/або наступні роки) ? 28494451 грн. 43 коп. з ПДВ, відповідно до затверджених Титульних списків на будівництво по замовнику ? Південне ТКЕУ, що буде оформлено відповідними додатковими угодами до дійсного договору в межах асигнувань, запланованих на дані роки (п. 15.1 договору).

Строк (термін) виконання робіт, які фінансуються у 2018 році до 30.12.2018, які будуть фінансуються у 2019 році до 25.12.2019 (п. 5.1 договору).

Місце надання послуг ? 00000, Україна, Миколаївська область, с. Михайлівна, підвідомча територія (п. 5.2 договору).

Замовник може, у випадку необхідності, прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт з внесенням у встановленому порядку змін до договору підряду, в тому числі до календарного плану будівельно-монтажних робіт, договірної ціни, графіку фінансування і т.д. (п. 5.3 договору).

Оплата виконаних робіт будівництва об?єкту проводиться замовником в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника (п. 4.1 договору).

Розрахунки за виконані роботи проводяться в межах договірної ціни на підставі “Актів прийняття виконаних підрядних робіт” за формою КБ-2в та фактичних витрат на будівництво та “Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” за формою КБ-3. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику одночасно з документами, що засвідчують приховані роботи, акти на випробування внутрішніх та зовнішніх мереж після проведення будівельних робіт узгоджених у відповідних установах та службах з висновком про придатність до використання, та документів, що підтверджують фактичні витрати підрядника під час будівництва об?єкта, а саме, накладні, податкові накладні, табеля, наряди, акти, посвідчення товаротранспортних накладних, шляхові листи, наряди на роботу машин і механізмів та інші (п. 4.2 договору).

Підрядник щомісячно не пізніше 01 числа місяця, наступного за звітнім, подає замовнику акт прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) попередньо підписаний посадовими особами, яким замовником доручено здійснювати приймання та інспекційний контроль обсягів та якості виконаних підрядником робіт, до акту прийому виконаних будівельно-монтажних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) також додається виконавча документація, завірена підрядником: копії документів, які підтверджують якість та вартість застосованих матеріалів (паспорти, сертифікати, виконавчі схеми, накладні, податкові накладні, Акти, посвідчення, та інші документи, що підтверджують фактичні видатки підрядника під час будівництва об?єкта). Замовник зобов?язаний перевірити й підписати надані підрядником документи, які підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом семи робочих днів, перебіг терміну починається з наступного -робочого дня після отримання цих документів (п. 4.4 договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 30 банківських днів після підписання сторонами “Актів прийняття виконаних підрядних робіт” за формою КБ-2в та “Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” за формою КБ-3. Терміни оплати можуть змінюватися по мірі надходження коштів на рахунок замовника (п. 4.5 договору).

У разі виявлення невідповідності робіт, пред?явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право вимагати, а підрядник зобов?язаний скоригувати суму, що підлягає оплаті, а у випадку, коли такі порушення були виявлені після оплати відповідних актів виконаних робіт ? повернути кошти на рахунок замовника протягом 3-х робочих днів (п. 4.13 договору).

Замовник має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов?язань підрядником, повідомивши його про це у строк 10 календарних днів, виплативши виконавцю плату за вже виконані та прийняті відповідним актом роботи (п. 6.2.1 договору).

Сторонами погоджено, що договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його підписання сторонами, за умови внесення підрядником забезпечення виконання договору, передбаченого п. 4.7.3 договору, і діє до 31.12.2019 (п. 19.1 договору).

До договору сторонами укладено додатки: додаток № 1 “Договірна ціна”, додаток № 2 “Календарний графік виконання робіт по об?єкту …” та додаток № 3 “Графік фінансування замовником робіт з будівництва об?єкту на 2018-2019 рік”.

Сторонами неодноразово змінювалися умови договору шляхом укладення до нього додаткових угод.

Так, зокрема, додатковою угодою від 27.12.2018 № 1 сторони внесели зміни до п.п. 3.4, 15.1 договору та додатків №№ 2-3 до договору, погодивши, що вартість доручених підряднику робіт на 2018 рік складає 10000 грн. з ПДВ за рахунок загального фонду Державного бюджету України; на 2019 рік (та/або наступні роки) ? 28977703 грн. 43 коп. з ПДВ, відповідно до затверджених Титульних списків на будівництво по замовнику ? Південне ТКЕУ, що буде оформлено відповідними додатковими угодами до дійсного договору в межах асигнувань, запланованих на дані роки.

Додатковою угодою від 10.04.2019 № 2 сторони внесли зміни до п.п. 3.4, 15.1 договору та додатків №№ 2-3 до договору, погодивши, що вартість доручених підряднику робіт на 2018 рік складає 10000 грн. з ПДВ за рахунок загального фонду Державного бюджету України; на 2019 рік ? 9835000 грн. з ПДВ за рахунок загального фонду Державного бюджету України; на 2020 рік (та/або наступні роки) ? 19142703 грн. 43 коп. з ПДВ, відповідно до затверджених Титульних списків на будівництво по замовнику ? Південне ТКЕУ, що буде оформлено відповідними додатковими угодами до дійсного договору в межах асигнувань, запланованих на дані роки.

Крім того, внесені зміни до п. 5.1 договору, а саме, погоджено, що строк (термін) виконання робіт, які фінансуються у 2018 році до 30.12.2018, які фінансуються у 2019 році ? до 25.12.2019, які будуть фінансуватися у 2020 році ? до 25.12.2020.

Сторонами також вирішено, що договір діє до 25.12.2020 ? в частині виконання робіт, а в частині розрахунків ? до повного виконання, але не пізніше 31.12.2020 (п. 19.1 договору в редакції додаткової угоди № 2).

Додатковою угодою від 04.11.2019 № 3 сторони внесли зміни до п.п. 3.4, 15.1 договору та додатків №№ 2-3 до договору, погодивши, що вартість доручених підряднику робіт на 2018 рік складає 10000 грн. з ПДВ за рахунок загального фонду Державного бюджету України; на 2019 рік ? 00 грн. 00 коп.; на 2020 рік (та/або наступні роки) ? 28977703 грн. 43 коп. з ПДВ, відповідно до затверджених Титульних списків на будівництво по замовнику ? Південне ТКЕУ, що буде оформлено відповідними додатковими угодами до дійсного договору в межах асигнувань, запланованих на дані роки.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” у 2018 році представлені як виконані, прийняті та оплачені замовником роботи на суму 10000 грн.

Викладені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, за довідкою від 27.12.2018 № 1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року та актом від 27.12.2018 № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року замовником прийняті роботи на суму 10000 грн. 00 коп.

У відповідності до поданої позивачем роздруківки про трансакції з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів https://spending.gov.ua/new/ щодо проведених оплат по договору, роботи за актом від 27.12.2018 № 1 оплачені позивачем 07.03.2019 у сумі 10000 грн.

У подальшому ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” листом від 22.05.2019 № 81/19 повідомило Південне ТКЕУ про те, що фактично роботи, представлені товариством як виконані на суму 10000 грн., фактично не виконані, у зв?язку з чим просило анулювати Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року за формою КБ-2в від 27.12.2018 на зазначену суму.

При цьому, сторонами звірено та підтверджено обсяги та вартість завищення робіт, представлених товариством як виконані. Результати перевірки із зняттям фактично невиконаних робіт оформлено сторонами відповідними документами: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2019 року за формою КБ-3 від 10.07.2019 та Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року за формою КБ-2в від 10.07.2019 на суму “- 10 000,00 грн”, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, підрядником роботи з усунення виявлених недоліків та завищень обсягів робіт по об?єкту не виконані, кошти у розмірі завищеної вартості робіт, що фактично не виконані, підрядником на рахунок замовника не повернуто.

У зв?язку з викладеними обставинами, на думку Південного ТКЕУ, у нього виникло право в порядку п. 4.13 договору вимагати у відповідача повернення отриманих на виконання відповідних обов?язків коштів в частині завищеної вартості фактично невиконаних робіт у сумі 10000 грн.

Як зазначалося вище, пунктом 4.13 договору передбачено, що в разі виявлення невідповідності робіт, пред?явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право вимагати, а підрядник зобов?язаний скоригувати суму, що підлягає оплаті, а у випадку, коли такі порушення були виявлені після оплати відповідних актів виконаних робіт ? повернути кошти на рахунок замовника протягом 3-х робочих днів.

Поряд із тим, договір не містить положень щодо порядку документального оформлення сторонами виявлення невідповідності робіт, пред?явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт.

В даному випадку позивач в якості доказу завищення ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” вартості представлених як виконані робіт посилається на згадані вище довідку форми КБ-3 від 10.07.2019 та акт форми КБ-2в № 2 за травень 2019 року, в яких уповноваженими сторонами сторін зафіксовано наявність у підрядника заборгованості за договором у сумі 10000 грн., а також на лист відповідача від 22.05.2019 № 81/19.

Інших доказів на підтвердження завищення вартості робіт у спірній сумі позивачем не подано. Попри це, судом в даному випадку приймається до уваги й те, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не спростовано доводи Південного ТКЕУ щодо підтвердження обома сторонами вартості завищення представлених як виконані робіт; заперечень щодо поданих позивачем доказів ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” не подано.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з “Достатність доказів” на нову – “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування “вірогідності доказів”.

Стандарт доказування “вірогідності доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов?язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі ? Закон), господарська операція ? це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов?язань, власному капіталі підприємства.

Положеннями ст. 4 Закону визначено, що одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою ? операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі та повинні мати такі обов?язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами визначений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі ? Положення).

У відповідності до п.п. 2.1, 2.4-2.5 Положення, первинні документи ? це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов?язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов?язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 “Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013” встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) “Акт приймання виконаних підрядних робіт” (ф. № КБ-2в); 2) “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт” (ф. № КБ-3).

В листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.03.2010 №12/19-3-9-14- 295 роз`яснено, що зазначені типові форми підлягають обов?язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов?язані з виконанням цього обсягу робіт.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих та оплачених робіт.

Таким чином, акти та довідки (КБ-2, КБ-3) є первинними документами, в яких має чітко вбачатись на виконання якого саме правочину вони сформовані та виконання підрядних робіт і їх вартість за яким правочином вони підтверджують.

Із змісту поданих позивачем довідки форми КБ-3 від 10.07.2019 та акту форми КБ-2в № 2 вбачається, що ці документи складені на виконання договору підряду від від 27.12.2018 № 388 по об?єкту “Центр відпочинку для військовослужбовців рядового та сержантського складу у табірному містечку 235 МЦПП, с. Михайлівка, Миколаївської області”.

Указані документи, хоча і не містять детального викладення обставин проведеної сторонами перевірки виконаних по об?єкту робіт, дають змогу ідентифікувати наміри сторін відносно взаєморозрахунків як по договору в цілому, так і окремо по зазначеним в акті форми КБ-2в розділам.

З урахуванням викладених обставин, положень законодавства та правових висновків, суд визнає, що позивачем належним чином доведено факт проведення сторонами перевірки виконаних по об?єкту робіт та фіксацію ними вартості завищення представлених як виконані робіт у сумі 10000 грн.

Законодавством визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов?язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов?язується прийняти та оплатити виконану роботу; у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 843 ЦК України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов?язується збудувати і здати у встановлений строк об?єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов?язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов?язок не покладається на підрядника, прийняти об?єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов?язаних з місцезнаходженням об?єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 875 ЦК України).

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” не подано суду доказів повернення в порядку п. 4.13 договору на рахунок Південного ТКЕУ вартості завищення обсягів договірних робіт протягом 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами довідки форми КБ-3 від 10.07.2019 та акту форми КБ-2в за травень 2019 року № 2 на суму “? 10000,00 грн.”, ? а тому суд визнає, що позивачем доведено порушення ТОВ “МАЙСТЕР-БУД” указаної умови договору.

За такого позовні вимоги Міністерства оборони України, яке є правонаступником Південного ТКЕУ, підлягають задовольнянню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати позивача на оплату позовної заяви судовим збором, згідно квитанції від 23.11.2020 № ПН270 у сумі 2102 грн. належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер-Буд”, вул. Курсантська, 7, Самарський район, м. Дніпро, 49079, ідентифікаційний код 30627944, на користь Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, ідентифікаційний код 00034022, грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) грн. ? вартість фактично невиконаних робіт, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М. Давченко