Рішення № 95239778, 25.02.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021 справа № 914/185/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат», м.Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця Михальчука Петра Володимировича, с.Ясениця, Турківський р-н, Львівська обл.

про стягнення 492212,44 грн заборгованості за договором поставки №4462/2/2019 від 23.05.2019

За участю представників сторін:

від позивача: Севагін І.І.

від відповідача: Михальчук П.В. (в режимі відеоконференції)

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» до Фізичної особи-підприємця Михальчука Петра Володимировича про стягнення 492212,44 грн заборгованості за договором поставки №4462/2/2019 від 23.05.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22.01.2021 справу №914/185/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 27.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 16.02.2021.

В судовому засіданні 16.02.2021 оголошено перерву до 25.02.2021.

Представник позивача в судове засідання 25.02.2021 з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача, який подав клопотання (вх. № 4444/21) про розгляд справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів і яке задоволено судом, в судове засідання 25.02.2021 з`явився, позовні вимоги визнав повністю.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №4462/2/2019 від 23.05.2019 в частині оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Обставини справи

23.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Михальчуком Петром Володимировичем (Покупець) укладено Договір поставки №4462/2/2019 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця Товар, а Покупець - прийняти Товар та сплатити за нього обумовлену вартість на умовах цього Договору. Право власності на Товар переходить до Покупця після повного розрахунку за Товар. До моменту повного розрахунку за Товар Покупець набуває права розпоряджатися Товаром та несе ризик його пошкодження та знищення.

На виконання умов Договору Постачальником поставлено Покупцеві товар на загальну суму 502491,95 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №52165 від 12.10.2020 на суму 79 734,59 грн, №57689 від 06.11.2020 на суму 152469,41 грн, №60555 від 19.11 2020 на суму 83950,45 грн, №62789 від 28.11.2020 на суму 186337,5 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтвердив відповідач в судовому засіданні, Покупець оплатив вартість поставленого товару частково на суму 19513,51 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Постачальником в розмірі 482978,44 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується також долученим до матеріалів справи Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за період жовтень 2020 р. - листопад 2020 р., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Відповідно до долученого до позовної розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 482978,44 грн позивач просить стягнути з відповідача 4609,71 грн пені, 782,87 грн інфляційних втрат, 3841,43 грн 10 % річних.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки №4462/2/2019 від 23.05.2019.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №52165 від 12.10.2020, №57689 від 06.11.2020, №60555 від 19.11 2020, №62789 від 28.11.2020.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що оплата за поставлений Товар проводиться Покупцем готівковим або безготівковим шляхом, у строк, що не перевищує 7 (сім) календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач вчасно не оплатив вартість поставленого товару, доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4. Договору сторони домовились, що за несвоєчасні розрахунки з винної Сторони крім пені, додатково стягуються інфляційні нарахування та 10 % річних за користування чужими коштами.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3. Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми заборгованості за кожний день прострочення, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який створилася така заборгованість.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в межах заявлених позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 482978,44 грн основного боргу, 4609,71 грн пені, 782,87 грн інфляційних втрат, 3841,43 грн 10 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7383,19 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією від 04.01.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, в позовній заяві позивачем визначено попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6400,00 грн. В якості доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви долучено копії Договору про надання правничої (правової) допомоги від 23.11.2020, Додатку до договору від 23.11.2020, яким визначено фіксовану суму гонорару (винагороди) за надання правничої допомоги у розмірі 6400,00 грн, квитанції №1 від 23.11.2020 на суму 6400,00 грн.

Відповідно до п.1 Додатку до договору від 23.11.2020 в суму гонорару сторонами включено наступні послуги: усна консультація клієнта з приводу можливості стягнення заборгованості у позасудовому порядку тривалістю 1,0 год вартістю 800 грн; усна консультація клієнта з приводу можливості стягнення заборгованості у судовому порядку тривалістю 1,0 год вартістю 800 грн; складання та направлення претензії тривалістю 1,0 год вартістю 800 грн, складання цивільного позову про стягнення заборгованості тривалістю 5,0 год вартістю 4000 грн.

На підтвердження повноважень адвоката до позовної заяви долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН № 5455 від 19.04.2019.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6400,00 грн є дійсними, співмірними зі складністю справи, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Михальчука Петра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Роганський м`ясокомбінат» (61172, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ РОГАНСЬКА, будинок 151; ідентифікаційний код 34389679) 482978,44 грн (чотириста вісімдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім гривень 44 копійок) основного боргу, 4609,71 грн (чотири тисячі шістсот дев`ять гривень 71 копійка) пені, 782,87 грн (сімсот вісімдесят дві гривні 87 копійок) інфляційних втрат, 3841,43 грн (три тисячі вісімсот сорок одна гривня 43 копійки) 10 % річних, 7383,19 грн (сім тисяч триста вісімдесят три гривні 19 копійок) судового збору та 6400,00 грн (шість тисяч чотириста гривень) судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.03.2021.

Суддя Р.А. Кидисюк