Рішення № 95236914, 02.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6838/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ Рітейл" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ Рітейл» (далі – ТОВ «ЛПГ Рітейл») 29.12.2020 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі – ГУДПС у Чернігівській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.08.2020 №0001083201.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач вжив належних заходів для виконання вимог податкового законодавства і встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, однак у зв`язку із жорсткими обмежувальними заходами, які були запроваджені в Італії (виробник обладнання) з метою протидії пандемії COVID-19, поставка обладнання була відкладена на невизначений час. За наведених обставин, вважає, що притягнення товариства до відповідальності є необґрунтованим.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення статті 80 Податкового кодексу України контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки товариства без зазначення наявних на те підстав. Також відповідачем порушено терміни розгляду скарги позивача.

Ухвалою судді від 14.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.

У визначений судом термін представником ГУДПС у Чернігівській області надано відзив на позов, у якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та пояснив, що підставою для проведення перевірки позивача стала наявність інформації, на підставі аналізу даних з Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, а також інформації, яка знаходиться в ІТС «Податковий блок», про можливі порушення ТОВ «ЛПГ Рітейл» податкового законодавства в частині обладнання та реєстрації рівнемірів-лічильників у введених в експлуатацію стаціонарних резервуарах на акцизному складі АЗС, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Тиницька, 7-Г

Під час фактичної перевірки було встановлено порушення ТОВ «ЛПГ Рітейл» пп. 12 підрозділу ХХ Перехідних положень та пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим винесено спірне податкове повідомлення-рішення. При цьому, посилання позивача на карантинні заходи ГУПФУ у Чернігівській області вважає необґрунтованими, оскільки з метою недопущення порушень вимог чинного законодавства позивач мав можливість після 01.04.2020 зупинити реалізацію пального у зв`язку із відсутністю на акцизному складі АЗС встановлених витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він свою правову позицію підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи такі обставини.

ТОВ «ЛПГ Рітейл» зареєстроване у встановленому чинним законодавством порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.05.2015 внесено відповідний запис. Видами господарської діяльності позивача є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 12, 13). Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (термін дії до 01.07.2024), видану 01.07.2019 (а.с. 14-15).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 29.07.2020 №1013, направлень на проведення перевірки від 29.07.2020 №1236, №1237, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведено фактичну перевірку з питань додержання ТОВ «ЛПГ Рітейл» вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним (а.с. 18).

За результатами перевірки складено акт від 30.01.2020, у якому зазначено про порушення товариством п. 12 підрозділу 5 Розділу ХХ Перехідних положень та пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: на акцизному складі АГЗП (уніфікований номер 1004339), що розташований за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Тиницька, 7г, та належить ТОВ «ЛПГ Рітейл», знаходиться введений в експлуатацію резервуар для зберігання скрапленого газу (код УКТЗЕД 27111297000), який не обладнаний рівнеміром-лічильником та не зареєстровано один витратомір-лічильник (Шельф 100-1 LPG, заводський №1981) у місті відпуску пального наливом зі стаціонарного резервуару. На момент перевірки у резервуарі знаходиться залишок пального 6869,70 л скрапленого газу (а.с. 19-20).

На вказаний акт перевірки позивачем надіслано пояснення від 07.08.2020, у яких ТОВ «ЛПГ Рітейл» зазначило, що здійснити всі реєстраційні дії щодо встановлення/обладнання та реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального було неможливо через введення карантинних заходів. Одночасно товариством зазначено, що між ТОВ «ЛПГ Рітейл» та ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ» було укладено договір від 13.04.2020 №13042020 щодо поставки вимірювальної техніки, виробником якої є Республіка Італія. У зв`язку з жорсткими обмежувальними заходами, які запроваджені у вказаній країні, поставка магнітострикаційного рівноміра була відкладена (а.с. 21-25).

18.08.2020 ГУДПС у Чернігівській області винесено ТОВ «ЛПГ Рітейл» податкове повідомлення-рішення №0001083201, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України в сумі 40 000,00 грн. (а.с. 25-26).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 09.12.2020 №34634/6/99-00-06-02-05-06 її залишено без задоволення (а.с. 27-34).

Враховуючи наведене, ТОВ «ЛПГ Рітейл» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно з підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Відповідно до пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.

Разом з тим, Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня».

Відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Таким чином, дійсно, у розпорядників акцизних складів на підставі указаних норм Податкового кодексу України виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром – паливом витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01.04.2020.

При цьому, з 01.04.2020 відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за вказані вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

У поданому позові ТОВ «ЛПГ Рітейл» не заперечує факт здійснення господарської діяльності на акцизному складі, що розташований за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул. Тиницька, 7г, без встановленого на резервуарі для зберігання скрапленого газу рівноміра-лічильника та не зареєстрованим витратоміром-лічильником (Шельф 100-1 LPG, заводський №1981) у місті відпуску пального наливом зі стаціонарного резервуару. Пояснюючи обставини, за яких було допущено вказані порушення, товариство посилається виключно на введення на території України та у Республіці Італія (країна, де закупалось обладнання) карантину, впровадженого у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби.

Однак, такі доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

За змістом пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що законодавчі зміни, на підставі яких у позивач виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання були прийняті заздалегідь.

Так, Законом України №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким було установлено відповідний обов`язок позивача, як розпорядника акцизного складу прийнятий - 18.12.2019.

Отже, на думку суду, позивач знав про виникнення з 01.04.2020 у нього такого обов`язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі.

Окрім цього, закон у попередній редакції, тобто до внесення змін 18.12.2019 на підставі Закону №391-ІХ вимагав установлення таких приладів ще до 01.01.2020, що також свідчить про обізнаність позивача про це та можливість підготуватися до таких змін податкового законодавства та змісту і обсягу своїх обов`язків щодо цього.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме договору поставки №13042020, укладеного між позивачем та ТОВ «ЛПГ Рітейл» та ТОВ «НВК «ІНТЕРГАЗ», він укладений – 13.04.2020, тобто після дати (01.04.2020), з якої акцизні склади вже повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Поряд з цим, згідно пункту 4.1 розділу 4 «Умови поставки і приймання товару» вказаного Договору, товар, що є предметом даного договору, постачається постачальником протягом 30 робочих днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати (авансу) в розмірі 80% від загальної вартості товару, з можливістю дострокового виконання поставки.

Тобто, з огляду на момент укладення вказаного вище Договору, позивач був обізнаний про неможливість виконання вимог щодо встановлення вказаних засобів вимірювання до 01.04.2020.

Будь-яких доказів неможливості укладення такого договору раніше, з іншим контрагентом або з інших підстав, які не залежали від його волі та позбавили останнього можливості вчасно придбати відповідні прилади, позивачем не наведено та під час розгляду цієї справи не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позивач, ввівши в експлуатацію резервуар для зберігання скрапленого газу, який не обладнаний рівноміром-лічильником, та не зареєструвавши один витратомір-лічильник у місті відпуску пального наливом зі стаціонарного резервуару, діяв без належної обачності та, здійснюючи господарську діяльність із продажу пального, допустив податкове правопорушення, за яке пунктом 117.3 статті 117 Податкового кодексу України передбачена відповідальність.

Стосовно тверджень позивача про безпідставність наказу про проведення перевірки, суд зазначає таке.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення фактичних перевірок встановлений нормами статей 75 та 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно з п.80,1 ст.80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 цієї статті Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами- лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

За змістом наказу від 29.07.2020 №1013 підставою проведення перевірки є підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Окрім того, суд зазначає, що податкове законодавство не містить вимоги вказувати у наказі про проведення перевірки інформацію щодо порушення законодавства, яка стала підставою для прийняття цього наказу.

Статтею 61 Податкового кодексу України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення. Згідно із пунктом 61.2 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до ст.39 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачений термін податкова інформація для цілей оподаткування розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Згідно з частиною другою цієї ж статті зазначеного Закону правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Отже, порядок збирання та використання податкової інформації регулюється Податковим кодексом України, а в частині, яка ним не врегульована - іншими законодавчими актами.

Як передбачено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Отже, вказана норма передбачає як підставу проведення фактичної перевірки, здійснення функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, призначення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень.

Відтак, прийнявши рішення у формі наказу від 29.07.2020 №1013 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЛПГ Рітейл» та зазначивши у ньому нормативні підстави, ГУ ДПС у Чернігівській області діяло у спосіб, що визначений нормами Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем визначеного законодавством строку розгляду його скарги, суд зазначає таке.

Згідно приписів пункту 56.8 статті 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (пункт 56.9 статті 56 Податкового кодексу України).

Однак, згідно із пунктом 52.8 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні позову ТОВ «ЛПГ РІТЕЙЛ» необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛПГ Рітейл" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2021 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛПГ Рітейл" (код ЄДРПОУ 39793006, вул. Коцюбинського, буд. 49-а, к. 206, м. Чернігів, 14000).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43192484, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна