Ухвала суду № 95236860, 01.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/6855/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 10.12.2020 № 25-01-019/0603/51.

14.01.2021 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

22.02.2021 позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про відкриття виконавчого провадження Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 18.02.2021, винесеної при примусовому виконанні постанови № 25-01-019/0603/51, виданої 10.12.2020 - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Свою заяву позивач мотивує тим, що 18.02.2021 державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Кривденко Мариною Олександрівною винесено постанову ВП № 64558960 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Управління Держпраці у Чернігівській області від 10.12.2020 № 25-01-019/0603/51 та про арешт коштів боржника. Таким чином невжиття заходів забезпечення позову призведе до безпідставного стягнення з позивача коштів та в подальшому значних зусиль та витрат для відновлення порушеного права, у тому числі щодо повернення примусово стягнутих коштів, зокрема шляхом можливого ініціювання інших судових проваджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В розумінні наведеної норми законодавства, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Як слідує з матеріалів справи 18.02.2020 постановою ВП № 64558960 відкрито виконавче провадження на підставі постанови Управління Держпраці у Чернігівській області № 25-01-019/0603/51 від 10.12.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частинами 1 та 2 ст. 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про її обґрунтованість, оскільки невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити діяльність ФОП ОСОБА_1 , а тому наявні правові підстави для задоволення заяви останньої.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо вжиття заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Забезпечити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі № 620/6855/20 за її позовом до Управління Держпраці Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 10.12.2020 № 25-01-019/0603/51, винесену заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко Іриною Іванівною про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 50000,00 грн. до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Тихоненко