
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2021 р. Справа№200/11962/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
21.12.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 371 від 23.11.2020 року;
- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до його первинної заяви від 20.11.2020 року № 10769 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, застосувавши приписи ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням права виходу на пенсію у віці до 50 років.
Обґрунтовуючи позов, зазначив, що він звертався до відповідача за призначенням пенсії за Списком № 1. 23.11.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 371, вмотивоване тим, що позивачу не виповнилося 50 років. Відповідачем підтверджено, що його загальний страховий стаж складає 59 років 17 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 27 років 2 місяці 5 днів. Проте, згідно ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гірничі працівник мають право на вихід на пенсію незалежно від віку, якщо в них є стаж роботи більше 20 років. Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.12.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
20.01.2021 року відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 20.11.2020 року до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року. На момент звернення пільговий стаж ОСОБА_1 складає 59 років 17 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 27 років 2 місяця 5 днів. Однак, у зв`язку з недосягненням необхідного віку (на день звернення позивачу виповнилось 48 років, при необхідному - 50 років), позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 та п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому позивач отримує право на пенсію після досягнення 50 років. У зв`язку з наведеним, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
22.01.2021 року позивачем засобами електронного зв`язку надана відповідь на відзив, зміст якої є аналогічним змісту позовної заяви.
Дослідивши подані сторонами документи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянином України та відповідно до ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.
Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861) є територіальним органом Пенсійного фонду України, який у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції, що передбачені розділом VI Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, п.п. 7, 8 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2.
Судом встановлено, що 20.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 10769 за призначенням пенсії за віком.
Рішенням відповідача № 371 від 23.11.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року. Вказане рішення мотивовано тим, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає - 59 років 17 днів в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 27 років 2 місяці 5 днів, проте право на пенсі заявник отримає після досягнення 50 років.
Не погоджуючись з такими рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону №1058, виключно цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як вже зазначалося, що 20.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 10769 за призначенням пенсії за віком без визначення відповідного Закону України, на підставі якого повинна бути призначена йому пенсія.
Рішенням відповідача № 371 від 23.11.2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 у зв`язку з недосягненням необхідного віку (на день звернення позивачу виповнилось 48 років, при необхідному - 50 років).
Разом з тим, статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) визначено, що цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.
Статтею 14 Закону № 1788 визначено особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, а саме:
"Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років."
Отже, в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: стаття 14 Закону № 1788 та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058.
Щодо даної спірної ситуації, норми вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 50 років за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 та незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років, за статтею 14 Закону № 1788.
Згідно довідки ПРАТ "ММК імені Ілліча" від 16.11.2020 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий в ПРАТ "ММК імені Ілліча" за період з 12.08.1993 року по 31.10.2015 року, з 01.11.2015 року по 14.11.2020 року виконував роботи у доменному виробництві на посаді горновий з десульфурації чавуну, що передбачена Списком № 1 розділом 3 підрозділом 1.
Таким чином, пільговий стаж позивача за Списком № 1 складає більше 20 років, а саме: 27 років 2 місяці 5 днів, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
При вирішенні вказаної колізії суд виходить з того, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
В пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» Європейський суд з справ людини як джерело права вказав, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. З посиланням на закріплений в законодавстві України принцип i dubio pro tributario, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз не застосовується за умови наявності необхідного пільгового стажу (у даному випадку більше 20 років роботи на посаді горновий з десульфурації чавуну у доменному виробництві).
Позивач не повинен зазнавати несприятливих наслідків неоднозначного стану правового регулювання в країні.
На підставі викладеного, з урахуванням вимог п.2 ч.2 ст.245 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 371 від 23.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до заяви від 20.11.2020 року № 10769 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, застосувавши приписи ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Як вбачається з рішення відповідача № 371 від 23.11.2020 року про відмову позивачу в призначенні пенсії, підставою не призначення пенсії є виключно не досягнення 50 років. Разом з тим, судом була надана оцінка зазначеній підставі. Інших підстав для відмови позивачу в призначенні пенсії за його заявою № 10769 від 20.11.2020 року - не встановлено.
З урахуванням того, що повноваження відповідача у даній справі не є дискреційними, дотримання всіх встановлених для цього законом умов, суд дійшов висновку про можливість у даній справі зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.
Тому з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
визнання протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 371 від 23.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії;
зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який повинен бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 371 від 23.11.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Повний текст судового рішення складено та підписано 26 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.
Судове рішення № 95234269, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 26.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/11962/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: