Рішення № 95234254, 26.02.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 р. Справа№200/928/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з виплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

25.01.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року в сумі 3715,74 грн.;

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року в сумі 3715,74 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонеркою за віком. У грудні 2020 року вона звернулася із заявою до відповідача з питання виплати їй заборгованості з пенсії за віком, оскільки в період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року виплата пенсії їй безпідставно не проводилась. Відповідачем на її заяву була видана довідка № 841-02-25/2 від 28.12.2020 року, відповідно до якої сума заборгованості з виплати пенсії на її користь за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року становить 3715,74 грн. Вважає зазначену бездіяльність відповідача щодо не виплати належної їй пенсії за вказаний період - протиправною.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.02.2021 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду наданий відзив на адміністративний позов з якого вбачається, що позовна вимога позивача щодо стягнення конкретної суми у розмірі 3715,74 грн. не може підлягати задоволенню, оскільки судом не може встановлюватись конкретна сума доплати до пенсії за минулий час, так як втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства. Крім того, зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 637 від 05.11.2014 року "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 788 від 21.08.2019 року) суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу окремий порядок Кабінетом Міністрів України не визначено. У зв`язку з наведеним просить суд відмовити у задоволенні позову позивачу у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Це підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , пенсійним посвідченням та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.08.2018 року № 43617.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787) є суб`єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є забезпечення своєчасно і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач як отримувач пенсії перебуває на обліку у відповідача як внутрішньо переміщена особа.

На підставі звернення позивача, 30.12.2020 року відповідачем була надана відповідь за № 718-960/С-02/8-0531/20 та довідка про нараховану пенсію ОСОБА_1 , з яких вбачається, що нарахована та не сплачена сума пенсійних виплат за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року становить 3715,74 грн.

Позивач вважає, що станом на час звернення до суду належним та ефективним способом захисту порушених прав буде стягнення з відповідача вказаної заборгованості.

Таким чином, спірним питанням є бездіяльність відповідача стосовно виплати пенсії та стягнення належної виплати у відповідному розмірі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Припинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

Крім того суд зазначає, що відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України для виплати пенсії за минулий період, не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а Постанова КМУ № 365 та Постанова КМУ №335 є підзаконними нормативно-правовими актами, які обмежують встановлені законодавством право на отримання пенсії позивачем.

Судом встановлено, що позивачу пенсія за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року становить 3715,74 грн. фактично нараховувалась, однак не виплачувалась, у зв`язку з чим утворилась заборгованість з пенсійних виплат у розмірі 3715,74 грн.

З метою повного захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що підлягає визнанню протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року, а порушені права захисту шляхом стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року у розмірі 3715,74 грн.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом.

Як раніше зазначалося, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що позивачем не пропущено строк звернення з даним позовом до адміністративного суду.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо неможливості застосування судом такого способу захисту порушеного права, як стягнення з відповідача конкретної суми коштів. Повноваження відповідача щодо виплати пенсії не належать до дискреційних, оскільки не передбачають його альтернативної законної поведінки. Відповідач не може на свій розсуд визначати суми пенсії та вирішувати питання щодо їх виплати безвідносно положень законодавства, яким врегульовані строки та розміри виплат. Спірна сума нарахована відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Тому судом вона не визначається самостійно. Її стягнення є належним та ефективним способом захисту майнових інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. У зв`язку з тим, що позивач не сплачував судовий збір при зверненні до суду, при задоволенні позову він підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості з виплати пенсії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року у розмірі 3715,74 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.08.2018 року по 30.09.2018 року у розмірі 3715 (три тисячі сімсот п`ятнадцять ) грн. 74 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ: 23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Бєломєстнов О.Ю.