
Дата документу 26.02.2021
Справа № 334/4369/20
Провадження № 2/334/645/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2021 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
при секретарі Череп М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Позов мотивує тим, що 21.04.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого засобу «ЗАЗ 110217», держ. номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mercedes-Benz ML 350», держ. номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Згідно поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-140006276 від 24.03.2020р. автомобіль ОСОБА_2 було застраховано у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
22.05.2020 року за № 3909 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те. Що ОСОБА_2 керував забезпеченим автомобілем «ЗАЗ 110217», держ. номер НОМЕР_1 без права керування будь-яким транспортним засобом, не маючи посвідчення водія.
Вважає, що страхова компанія ототожнює поняття «право керування» та «правомірне володіння». Правомірне володіння транспортним засобом підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (технічним паспортом), а не водійським посвідченням. Під час ДТП, яке мало місце 21.04.2020 року ОСОБА_2 мав при собі технічний паспорт на автомобіль ЗАЗ 110217, держ. номер НОМЕР_1 , тобто мав належні документи на підтвердження права власності на автомобіль.
Згідно висновку оцінювача (звіт № 19/02/20 від 09.07.2020 року), розмір матеріальної шкоди складає 61027,09 грн. За проведення оцінки ним було сплачено 2000,00 грн.
Також позивач зазнав моральні страждання, які він оцінив у 10000,00 грн.
Позивач просить суд стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 61027,09 грн., а також моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив суд позов задовольнити з підстав наведених в ньому та не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Представник відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Направив до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність особи, що керує на законних підставах транспортним засобом ЗАЗ 110217, держ. номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , було застраховано у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № ЕР-140006276 від 24.03.2020р.
Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з листом Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області № 3/8/2341-309 від 13.02.2020р., інформація щодо видачі посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 територіальними сервісними центрами МВС України в базі даних відсутні.
Вважають, що керування особою транспортним засобом без посвідчення водія не є страховим випадком, оскільки у такому разі, особа неправомірно володіє забезпеченим транспортним засобом.
Оскільки ОСОБА_2 не відноситься до осіб, які мали право на правомірну експлуатацію транспортного засобу, у зв`язку із відсутністю у нього посвідчення відповідної категорії, тому вказана ДТП не є страховим випадком, і тому у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відсутні законні підстави для виплати страхового відшкодування в порядку регресу.
Моральна шкода відшкодовується із настанням страхового випадку, однак враховуючи, що в даному випадку страховий випадок не настав, у страховика відсутній обов`язок у виплаті моральної шкоди, а вимоги про стягнення моральної шкоди є безпідставними та необгрунтованими. Просять у задоволення позову відмовити, у разі неявки представника відповідача, розглянути справу в їх відсутність.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Суд перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача по справі та ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що 21.04.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю забезпеченого засобу «ЗАЗ 110217», держ.номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mercedes-Benz ML 350», держ.номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням ОСОБА_3 .
Також в судовому засіданні було встановлено, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність особи, що керує на законних підставах транспортним засобом ЗАЗ 110217, держ.номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , було застраховано у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № ЕР-140006276 від 24.03.2020р.
Згідно постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2020 року (справа № 334/2085/20) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Згідно висновку оцінювача (звіт № 19/02/20 від 09.07.2020 року), розмір матеріальної шкоди складає 61027,09 грн.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.1 ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом використання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом п.6 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" за №4 від 01.03.2013 року, особа, що під час керування має посвідчення водія на право керування транспортним засобом і реєстраційний документ на транспортний засіб - несе відповідальність за завдання шкоди.
Відповідно до п.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особи, відповідальність яких застрахована - це страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Водій транспортного засобу ЗАЗ 110217, держномер НОМЕР_1 ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом не притягувався.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншої особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст..38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.38.1 Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;
в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);
г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;
ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону;
д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди підлягають до задоволення.
Також, позивач, відповідно до ст.23 ЦК України просить стягнути із відповідача моральну шкоду, яку він зазнав, а саме через порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан його здоров`я, а також моральних страждань, пов`язаних з дорожньо-транспортною пригодою.
Відповідно до п.5 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
В судовому засіданні також було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не було доведено факту заподіяння йому моральної шкоди.
Таким чином, підстави для стягнення з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди відсутні, тому дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що з відповідачів на користь позивача, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 34, 76-82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1187, 1192 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ 24175269, 04050 м.Київ вул.Глибочицька, 44) на користь ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_3 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 61027,09 грн., а також 2000,00 грн. за проведення оцінки, а всього стягнути 63027,09 (шістдесят три тисячі грн. двадцять сім) гривень 09 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖНА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (код юридичної особи в ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: 04050, м.Київ, вул.Глибочицька,б.44) на користь держави судовий збір у розмірі 804,80 (вісімсот сорок ) гривень 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Добрєв М. В.
Судове рішення № 95221200, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 26.02.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/4369/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: