Рішення № 95217649, 17.02.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3598/20

Провадження № 2/496/210/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді Трушиної О.І.

за участю секретаря Бондаренко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 501112538 від 18.02.2019 року у розмірі 111898,07 грн. та судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 18.02.2019 року ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» уклали кредитний договір (акцепт/оферта) № 501112538, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 60800 грн. Відповідно до умов договору відповідач зобов`язувалась в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі, в строки та на умовах, що передбачені договором. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Проте, відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за кредитним договором та станом на 18.07.2020 року виникла заборгованість у розмірі 111898,07 грн., яка складається з наступного: строкова заборгованість - 40838,99 грн., прострочена заборгованість - 19961,01 грн., строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях - 2582,61 грн., прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях - 41315,46 грн. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, представник позивача звернувся до суду з позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 21.09.2020 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутність та не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 18.02.2019 року підписала оферту на укладання угоди про надання кредиту № 501112538, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, згідно якої отримала кредит у розмірі 60800 грн. (а.с. 4).

Підписавши 18.02.2019 року оферту на укладання угоди про надання кредиту, ОСОБА_1 підтвердила, що дана оферта є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, з яким вона ознайомилась та згодна з його умовами.

Крім цього, ОСОБА_1 своїм підписом в оферті на укладання угоди про надання кредиту № 501112538 від 18.02.2019 року погодилась з умовами надання кредиту, прописаними в даній оферті, а саме: сума кредиту - 60800 грн., процентна ставка - 33% річних, строк кредиту - 36 місяців, строком повернення кредиту до 18.02.2022 року, із встановленням графіку погашення кредиту. В угоді також визначено комісійну винагороду за обслуговування кредиту 1,50% від суми кредиту (а.с. 4, 5).

За весь час користування кредитною лінією відповідачем кредит та відсотки не сплачувались у строки, встановлені договором, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 111898,07 грн., яка складається з наступного: строкова заборгованість - 40838,99 грн., прострочена заборгованість - 19961,01 грн., строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях - 2582,61 грн., прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях - 41315,46 грн., згідно розрахунку (а.с. 8).

Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604- 609 ЦК.

Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За порушення зобов`язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання.

Боржник, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобов`язання, суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту, і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 111898,07 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 536, 599, 610, 611, 625, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714,, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Велика Васильківська, 100, заборгованість за кредитним договором № 501112538 від 18.02.2019 року у розмірі 111898,07 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн., а всього 114000,07 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст рішення суду складено 24.02.2021 року.

Суддя О.І. Трушина