Рішення № 95216565, 17.02.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/19926/19

н/п 2/953/174/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

Київський районний суд м. Харкова у складі

головуючої судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа територіальна громада в особі Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2, 3-я особа ХМР, в якому просить суд встановити факт родинних сосунків між позивачем, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, зазначивши, що він та ОСОБА_3 є двоюрідним братом та сестрою, що ОСОБА_4 є його рідною тіткою. Також просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за правом представлення на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 73,3 м2 та житловою площею 37,9 м2, після ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він є двоюрідним братом померлої ОСОБА_3 по лінії їх бабусі ОСОБА_5. Мати спадкодавця та його батько були рідними сестрою та братом (одна мати, однак різні батьки). На час смерті ОСОБА_3 спадкоємці першої та другої черги були відсутні. Він як спадкоємець третьої черги за правом представлення замість свого батька, який помер, звернувся у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво йому не було видано за відсутності документів, які підтверджують родинний зв'язок, внаслідок чого він вимушений звернутися за захистом свого права у судовому порядку. Відповідач - ОСОБА_2, у судовому засіданні, через уповноваженого представника проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що вони є не доведеними.

Третя особа - Харківська міська рада, у поданих поясненнях зазначила, що позивачем не доведено наявність родинних відносин між ним та спадкодавцем, а також належність на момент смерті спадкодавця житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 .

Ухвалами суду було відкрито провадження у справі, витребувані копії спадкових справ та інформація, щодо заведення відповідних спадкових справ, відмовлено в об'єднані цивільних справ, справа призначена до судового розгляду із викликом свідків.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про право особистої власності, виданого 19 березня 1959 року виконавчим комітетом В- Данилівської селищної Ради депутатів трудящих Харківського району згідно протоколу № 5 від 16 березня 1959 року.

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно архівної довідки Державного архіву Харківської області. В 1941 році її батько ОСОБА_6 пішов на війну, де загинув.

Від другого шлюбу у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 народилося троє дітей - ОСОБА_8, 1930р.н., ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Відповідні свідоцтва про укладання шлюбу, народження дітей та смерть першого чоловіка ОСОБА_5, які посвідчують зазначені факти згідно відповідей державного архіву не зберіглися. Разом з тим, вказані обставини повідомляються написаною автобіографією самої ОСОБА_4 в особистому листі по обліку керівних кадрів, а також записами у трудовій книжці, де зазначено, що вона видана ОСОБА_4, 1922 року народження та є відмітка про свідоцтво про укладання шлюбу.

Згідно витягу актів цивільного стану 06.02.1955р. був укладений шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_4, яка після укладання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4.

У шлюбі у подружжя ОСОБА_4 народилось двоє дітей - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Їх діти - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується свідоцтвами про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_4 померла, ІНФОРМАЦІЯ_10 помер її чоловік ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Їх дочка ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_11, чоловіка та дітей не мала.

Друга дочка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_12, у зареєстрованому шлюбі не перебувала, дітей не мала.

Як вбачається із свідоцтва про укладання шлюбу за життя ОСОБА_8,1930р.н. - 20.02.1952р. уклав шлюб із ОСОБА_13, яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_13. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_13 народився ОСОБА_1. ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_14

Свідоцтво про народження ОСОБА_8 суду надано не було, згідно відомостей Державного архіву, відповідний запис відсутній.

Разом з тим, згідно автобіографії у листку по обліку кадрів ОСОБА_8 зазначає, що народився ІНФОРМАЦІЯ_15 у селі Велика-Данилівка, його Батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_5. Також суду надана довідка про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_16, яка видана Велико-Данілівською радою 08.10.1930р.

Під час судового розгляду були допитані свідки - сусіди сім'ї ОСОБА_3, які проживають по АДРЕСА_2 - ОСОБА_14 та ОСОБА_15, ОСОБА_16 - проживає АДРЕСА_3, ОСОБА_17 - проживає АДРЕСА_4 . Так, вказані свідки зазначили, що знали ОСОБА_4 її чоловіка ОСОБА_11. У них було дві дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_12, обидві заміж не виходили та дітей не мали. У ОСОБА_4 був брат від другого шлюбу їх спільної матері - ОСОБА_8, а також дві сестри ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які приїзжави до ОСОБА_4, між собою вони зазначали, що це брат та сестри. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 померли, дітей не мали. Також до ОСОБА_4, а потім і до ОСОБА_3 приїзжав ОСОБА_1. ОСОБА_4 ОСОБА_1 називала племінником. ОСОБА_1 допомагав ОСОБА_3 , займався похованням ОСОБА_4, потім пізніше допомагав поховати батька ОСОБА_3 - ОСОБА_11 (чоловіка ОСОБА_4). Також свідки зазначили, що ОСОБА_3 заміж не виходила, однак проживала деякий час із чоловіком на ім'я ОСОБА_11. Потім у неї появився чоловік на ім'я ОСОБА_2, зазначала, що це квартирант, знімає кімнату.

Свідок ОСОБА_18, зазначив, що його батько та ОСОБА_11 працювали разом, відпочивали сім'ями. Він знав їх усю родину. Між собою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 називали один одного сестра та брат . ОСОБА_4 була від першого шлюбу матері, а ОСОБА_8 та ще дві дочки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 від другого шлюбу.

Суд зазначає, що у наданих свідоцтвах написаних російською мовою та листках по обліку кадрів з автобіографіями, які також написані російською мовою прізвище ОСОБА_8 та ОСОБА_5 написані через приголосну «с». Разом з тим, вже у свідоцтвах написаних українською мовою зазначене прізвище написано через приголосну «з». Однак враховуючи правила українського правопису, з урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновків, що це одні і ті самі особи.

З урахуванням наданих доказів у їх сукупності та показань свідків, суд приходить до висновку про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою ОСОБА_4, як між тіткою та племінником, і між позивачем та померлою ОСОБА_3, як між двоюрідним братом та сестрою.

Як встановлено судом спірний житловий будок по теперішній час зареєстрований за ОСОБА_4.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9. За відомостями П'ятої Харківської міської Державної нотаріальної контори, після її смерті спадкова справа не заводилась, із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, заповіт відсутній, що також підтверджується довідками зі спадкового реєстру .

Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК України 1963 р. при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За положеннями ст.ст.548,549 ЦК 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були її чоловік ОСОБА_11 та її дві дочки ОСОБА_3, ОСОБА_12

Доказі прийняття спадщини дочками після смерті матері - відсутні. Разом з тим, у спірному будинку на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав її чоловік ОСОБА_11, що підтверджується відомостями обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, тобто фактично вступив в управління та володіння спадковий майном, в даному випадку спірним будинком.

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_11.

ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_10, після його смерті була заведена спадкова справа №2007/2008р. за заявою його дочки ОСОБА_3, поданої 25.02.2008р. Свідоцтво про право на спадщину видано не було.

За даними спадкової справи заповіт ОСОБА_3 не залишив.

За положеннями ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги, яка у шестимісячний строк прийняла спадщину після смерті свого батька.

За ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_10 належить спірний житловий будинок.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_12 Судом встановлено, що зареєстрованого шлюбу та дітей ОСОБА_3 не мала.

Після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 18/2007. Згідно спадкової справи до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись - 28.12.2017р.позивач,ОСОБА_1 та 19.02.2018р. відповідач , ОСОБА_2

Відповідач, подаючи заяву до нотаріальної контори, зазначив себе як спадкоємиць четвертої черги, тобто як особу, яка проживала зі ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріусом не видано, з посиланням на відсутність доказів родинних відносин між позивачем та спадкодавцем.

Встановлення юридичного факту про який зазначає ОСОБА_2 у поданій заяві є предметом розгляду іншої цивільної справи.

Заповіт ОСОБА_3 не залишила.

Відповідно до положень ст.ст. 1258, 1263, 1264 1266 ЦК України 2003р. спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Першої та другої черги спадкоємці у ОСОБА_3 відсутні.

Позивач є спадкоємцем третьої черги, за правом представлення, тобто він спадкує спірний житловий будинок, який би успадкував його батько, як рідний дядько ОСОБА_3, як би був живий на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3

З урахуванням наведеного , суд вважає що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_6, РНОКПП НОМЕР_2), третя особа територіальна громада в особі Харківської міської ради (61200, м.Харків, майдан Конституції,б.7, код 04059243)про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами , що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 є тіткою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13; що ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 73,3 кв.м., житловою площею 37,9 кв.м. по АДРЕСА_1, з надвірними будівлями, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збір в сумі 4512 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородіна Н.М.