Ухвала суду № 95214231, 20.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4335/21

Провадження № 1-кс/760/1472/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Курова О.І., при секретарі Гром К.В., за участю прокурора Степанюка А.В. захисника Угриної А.І.., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Конончука А.О. погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Степанюком А.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, Сумської області, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, не працює, у кримінальному провадженні за № 12020100090006010 від 23.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві Конончук А.О., звернулася до суду з клопотанням, погодженим із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Степанюком А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Із зазначеного клопотання вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_1 вступив у попередню злочину змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами спрямовану на заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману (шахрайство), із використанням електронно обчислювальної техніки під приводом продажу автомобілів через інтернет сайт «OLX» (« http://www.olx.ua »).

В подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу спрямованого на шахрайське заволодіння грошовими коштами громадян, з використання електронно - обчислювальної техніки, невстановлена досудовим розслідуванням особа за допомогою особистого мобільного телефону, розмістила безкоштовне оголошення на інтернет сайті «OLX» (« http://www.olx.ua ») з приводу продажу автомобіля марки Nisan Qashqai 2016 року, не маючи при цьому у розпорядженні вказаного автомобілю та не маючи реального наміру виконання умов оголошення.

Так, 18.02.2021 року ОСОБА_2 , бажаючи придбати автомобіль марки Nisan Qashqai 2016 року, знайшов на сайті безкоштовних інтернет оголошень «http//www.olx.ua» об`яву, розміщену невстановленою досудовим розслідуванням особою та здійснив дзвінок на вказаний в оголошенні телефон та повідомив про свій намір придбати автомобіль Nisan Qashqai 2016 року.

Надалі ОСОБА_1 , згідно відведеної йому злочинної ролі, отримав дзвінок на номер мобільного терміналу вказаного в оголошені, представившись навмисно вигаданим ім`ям « ОСОБА_3 » та вводячи в оману ОСОБА_2 , керуючись єдиним злочинним умислом направленим на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом розповів йому про процедуру проведення замовлення, строки виконання та підтвердив можливість купівлі вказаного в оголошенні автомобілю, після чого розуміючи про дійсність намірів потерпілого в придбанні автомобілю повідомив, що обов`язковою умовою його поставки є передплата ОСОБА_2 , 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень на картковий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України». Окрім того, з метою підтвердження реальності можливості купівлі автомобіля та введення в оману потерпілого через месенджер «Viber» надіслав ОСОБА_2 заздалегідь заготовлене чуже фото із зображенням паспорту на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та надіслав фото розписки про отримання коштів від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідно до його злочинного умислу додало впевненості потерпілому в справжності намірів ОСОБА_1 .

Внаслідок чого, ОСОБА_2 , будучи введеним в оману ОСОБА_1 , впевненою у наявності у останнього наміру та можливості привезення вказаного в оголошенні автомобілю, 18.02.2021 перевів на картковий банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України», грошові кошти у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень. Отримавши від ОСОБА_2 грошові кошти, ОСОБА_1 будь-яких раніше обіцяних потерпілому обов`язків по доставці замовленого автомобілю не виконав. Грошовими коштами отриманими від потерпілого ОСОБА_1 та невстановлені досудовим розслідуванням особи розпорядились на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 збитки на суму 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень.

19.02.2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

20.02.2021 року о 11:23 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Крім того, слідчий вказує, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив відмовити у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недоведеністю наданих прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Разом з тим, просив застосувати до останнього цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 23.12.2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

19.02.2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

20.02.2021 року о 11:23 год. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 не працює, вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя, враховуючи викладене, надавши оцінку поясненням учасників судового розгляду та матеріалам, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, стан здоров`я, його соціальні зв`язки, приходить до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 не спричинила загибель людини, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 113500 гривень у національній грошовій одиниці.

Внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 395 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.04.2021 року.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 11.41 год. 19.02.2021 року.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500(сто тринадцять п"ятьсот/ гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 20.04.2021 включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 11.41 год. 20.04.2021 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий судя О.І. Курова