Ухвала суду № 95214227, 22.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/1495/21

Справа №760/4433/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупи В.В., прокурора Жили Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного Банах І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання заступника начальника слідчого відділу ВП №1 Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Кобець Максима Миколайовича, погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Жилою Є.В., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100090000421 від 20 лютого 2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло зазначене клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, останній раз: 11.08.2016 Солом`янським районним судом м. Києва за ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі (звільнений 01.08.2019), належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 20.02.2021 близько о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщені гуртожитку «Українська школа урядування», що розташована за адресою: м. Київ, вул.Академіка Шепелєва, 3А, та перебуваючи у фойє вказаного гуртожитку, біля робочого місця консьєржу, побачив на столі різне майно, яке обрав предметом крадіжки.

По раптово виниклому злочинному умислу, направленому на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до столу консьєржа, з якого шляхом вільного доступу, таємно, повторно взяв майно, яке там знаходилось та належить Українській школі урядування (код ЄДРПОУ 31115684), а саме:

мобільний телефон «Нокіа RM1011», імеі: НОМЕР_1 , вартістю 300 гривень;

безконтактний інфрачервоний термометр BERRCOM JXB-178, серійний номер 38200561053, вартістю 900 гривень

зарядний пристрій CH-F188, вартість 50 гривень

зарядний пристрій adapter power mobile: XOA-L1A5-011C5211, вартість 50 гривень;

замок з ключем «DRON 38мм» вартістю 30 гривень;

сигналізатор Expert WSD-AN1AZ, вартістю 250 гривень, яке склав у картону коробку

Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши таким чином Українській школі урядування (код ЄДРПОУ 31115684) матеріальну шкоду на загальну суму 1580 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

21.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, останній раз: 11.08.2016 Солом`янським районним судом м. Києва за ст.186 ч.2, 71 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі (звільнений 01.08.2019), належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 20.02.2021 близько о 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщені гуртожитку «Українська школа урядування», що розташована за адресою: м. Київ, вул.Академіка Шепелєва, 3А, та перебуваючи у фойє вказаного гуртожитку, біля робочого місця консьєржу, побачив на столі різне майно, яке обрав предметом крадіжки.

По раптово виниклому злочинному умислу, направленому на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до столу консьєржа, з якого шляхом вільного доступу, таємно, повторно взяв майно, яке там знаходилось та належить Українській школі урядування (код ЄДРПОУ 31115684), а саме:

мобільний телефон «Нокіа RM1011», імеі: НОМЕР_1 , вартістю 300 гривень;

безконтактний інфрачервоний термометр BERRCOM JXB-178, серійний номер 38200561053, вартістю 900 гривень;

зарядний пристрій CH-F188, вартість 50 гривень

зарядний пристрій adapter power mobile: XOA-L1A5-011C5211, вартість 50 гривень;

замок з ключем «DRON 38мм» вартістю 30 гривень;

сигналізатор Expert WSD-AN1AZ, вартістю 250 гривень, яке склав у картону коробку

Після цього, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії направлені на повторне таємне викрадення чужого майна, утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши таким чином Українській школі урядування (код ЄДРПОУ 31115684) матеріальну шкоду на загальну суму 1580 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

21.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами:

протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне протоколом - заявою ОСОБА_2 від 20.02.2021 року про скоєння кримінального правопорушення;

протоколом огляду місця події, проведений за адресою м. Київ вул.Шепелєва,3А.;

протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України, в ході проведення особисто обшуку затриманого у останнього виявлено та вилучено майно, що належить Українській школі урядування (код ЄДРПОУ 31115684);

показами свідка ОСОБА_2 ;

показами свідка ОСОБА_3 ;

показами свідка ОСОБА_4 ;

показами підозрюваного ОСОБА_1 ;

іншими матеріалами в їх сукупності.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність у кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий, офіційно не працює; зможе впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин.

Повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання, у тому числі у вигляді обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, що унеможливить прибуття останнього до органу досудового розслідування та в подальшому суду.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв`язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи підозрюваного про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не працюючий, не маючий постійного джерела доходу, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи підозрюваного не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв`язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, не має джерела доходу, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 58 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- з`являтися за кожною вимогою до слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП У м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3 за викликом до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 лютого 2021 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою -20 квітня 2021 року.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 ; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися за кожною вимогою до слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП У м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3 за викликом до слідчого, в провадженні якого знаходиться дане кримінальне провадження і процесуального керівника, який здійснює процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інший документ, що дає право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9 м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.