Ухвала суду № 95213764, 25.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42913/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалого В.В.,

при секретарі Луцюк А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», Партнерство з обмежною відповідальністю «Інланд Транзіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон» про визнання особи іпотекодержателем, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон» про визнання особи іпотекодержателем.

14.12.2020 року на адресу суду надійшли пояснення представника третьої особи ТОВ «Лєон» , адвоката Ларіонової О.О., в яких вона зазначила, що дана справа не може бути розглянута Печерським районним судом м. Києва та має бути розглянута господарським судом, та навела перелік обставин, якими мотивує своє клопотання.

В засіданні судом було поставлено на обговорення заявлене клопотання.

Представник позивача ОСОБА_1 поклався на розсуд суду стосовно вирішення вищезазначеного клопотання.

Інші учасники провадження в засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з позовної заяви, 15.12.2010 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ «Лєон» було укладено Генеральну кредитну угоду № 600/02-2010. На виконання Генеральної кредитної угоди № 600/02-2010 від 15.12.2010 року між ПАТ «Банк Камібо» та ТОВ «Лєон» було укладено два кредитних договори. Виконання Генеральної кредитної угоди № 600/02-2010 від 15.12.2010, а також кредитних договорів, укладених в її межах забезпечено Договором іпотеки від 16.12.2010 року за реєстр. № 3508, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ «Лєон»; іпотечним договором від 18.11.2011 року за реєстр. № 3420, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_3 , Договором поруки від 156.12.2010 року, укладеним між ТОВ «Лєон», ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_3

11.09.2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» та Партнерством з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзіт» було укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), за яким ПОВ «ІнландТРанзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів по Договору інвестиційного вкладу № 08д/978EURO від 21.06.2006 року на суму 354 768, 88 євро.

11.09.2014 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт» було укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), за яким ПОВ «Інланд Транзіт» передало в заставу майнові права - право вимоги грошових коштів вимоги грошивх коштів по Договору інвестиційного вкладу № 06д/840 від 17.06.2008 року на суму 1 249 915, 98 доларів США.

Вказаними Договорами застави було забезпечено Генеральну кредитну угоду.

П. 4.1. Договорів застави від 11.09.2014 року встановлено право Банку у разі невиконаня зобов`язань ТОВ «Лєон» за кредитною угодою задовольнити свої до нього вимоги шляхом списання грошових коштів з рахунків Заставодавця - ПОВ «Інланд Транзіт».

12.09.2014 року Банк звернув стягнення на предмет застави, здійснив договірне списання грошових коштів в сумах 354 768, 88 євро і 249 915, 98 доларів США з рахунків ПОВ «Інланд Транзіт» і направив їх на погашення заборгованості ТОВ «Лєон» за Генеральною кредитною угодою № 600/02-2010 від 15.12.2010 року.

На момент виконання обов`язку боржника , основне зобов`язання було забезпечене : договором іпотеки від 16.12.2010 року, реєстр № 3508 (предмет - приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ), іпотечним договором від 18.11.2011 року, реєстр. № 3420 (предмет - квартира за адресою: АДРЕСА_2 ).

Таким чином, як зазначив позивач, до заставодавця ПОВ «Інланд Транзіт» перейшли права кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі і права на забезпечувальні зобов`язання, а саме права за договором іпотеки від 16.12.2010 року та Іпотечним договором від 18.11.2011 року.

10.12.2014 року між ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 набув право вимоги грошових коштів у сумі 1 708 561, 27 доларів США за Генеральною кредитною угодою.

10.12.2014 року між ПОВ «Інланд Транзіт» і ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення прав за договором іпотеки, за реєстр. № 498, за яким ОСОБА_2 набув права іпотеко держателя за Іпотечним договором від 18.11.2011 року за реєстр. № 3420 та Договором іпотеки від 16.12.2010 року, реєстр. № 3508.

За таких обставин, позивач вважає себе єдиним законним іпотеко держателем квартири за адресою: АДРЕСА_2 (заг. пл. 234, 7 кв.м.).

Так, відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ,розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п. 1 та п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема,справи у спорах,що виникають при укладанні,зміні,розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності,крім правочинів,стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем,а також у спорах щодо правочинів,укладених для забезпечення виконання зобов`язання,сторонами якого є юридичні особи та(або)фізичні особи-підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

З п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі будь-які спори, що виникають із господарських договорів (тобто таких, що укладені між юридичними особами у процесі здійснення ними господарської діяльності), а також спори щодо правочинів, які хоча й укладені між юридичною та фізичною особами, проте забезпечують виконання господарського зобов`язання.

Таким чином спір щодо стягнення заборгованості з фінансового (майнового) поручителя - фізичної особи за правочином, укладеним для забезпечення виконання господарського зобов`язання , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України підлягає розгляду за правилами господарського судочинства та на такі правовідносини поширюється юрисдикція господарських судів.

Стосовно підвідомчості господарським судам спорів про стягнення заборгованості з фізичної особи, яка не є підприємцем, за договором поруки, який забезпечує виконання господарського зобов`язання, є позиція - висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 13.03.2018 року у справі № 415/2542/15-ц.

Оскільки в даному випадку, позивач звертає стягнення на майно, передане фізичною особою в іпотеку на забезпечення виконання господарського зобов`язання - кредитних договорів між юридичними особами - ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Лєон», то дана справа має бути розглянута господарським судом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Одночасно суд роз`яснює позивачу його право звернутися до господарського суду з позовною заявою в порядку господарського судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо», Партнерство з обмежною відповідальністю «Інланд Транзіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лєон» про визнання особи іпотекодержателем, - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Підпалий