Рішення № 95207522, 01.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року м. Київ № 640/9210/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Стегній Л.М., представника відповідача Бондар Т.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201.

В обґрунтування адміністративного позову з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі необґрунтованих висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 щодо встановлених в ході перевірки порушень ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" вимог пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) та статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (Закон №481/95-ВР) шляхом зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: горілки торгівельної марки «Медофф» виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», які марковані марками акцизного податку з явними ознаками підробки.

Позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, що нівелює її правові наслідки, адже:

- За вказаною в Акті адресою відсутній «магазин» та будь-яка торгівля кінцевим споживачам, натомість знаходиться відокремлений підрозділ ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» - Київська філія ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» (код ЄДРПОУ 41912244; адреса: 03026, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Пирогівський шлях, будинок 135), який веде господарську діяльність з іншими суб`єктами господарювання. Таким чином, визначення в Акті перевірки, що об`єкт, що перевіряється, є магазином, не відповідає дійсності та містить в собі інші процедури перевірки, а також визначення наслідків такої перевірки.

- ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" здійснює діяльність з торгівлі алкогольними товарами на підставі Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №990209201800009 від 09.02.2018, натомість в Акті зазначено, що при проведенні перевірки було досліджено ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями №26530311201902092 від 16.05.2019, яка не відноситься до документів ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

- Копія наказу від 20.01.2020 №547 та направлень на перевірку під розпис не була вручена уповноваженій особі ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», особами, що здійснювали перевірку, не було проставлено підпис у журналі проведення перевірок Київської філії Товариства. Не спростовує вказаного наявність у направлення на перевірку від 10.02.2020 №1259/26-15-32-01 підпису про його отримання ОСОБА_1 , адже дана особа не є ні уповноваженою особою позивача, ні працівником ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

- Перевірка проведена за відсутності представників ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

- Доповідна записка управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку №100/26-15-32-01-17 від 17.01.2020 не може слугувати належною підставою для проведення перевірки.

- Акт перевірки не надано для підпису позивачу, при цьому не складено акт про відмову від підписання акту перевірки.

- Документи та обставини, що були предметом дослідження контролюючих органів, лягли в основу протоколу про адміністративне правопорушення, тобто, фактично іншого процесуального документу.

- До Акту не додано Додаток №1, опису товару та акцизних марок, на підставі яких було зроблено висновок про немаркованість товару марками акцизного податку. Пересвідчитися в тому, що вказаним додатком № 1 описані товари, що належали саме ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», не представляється можливим.

Акт експертизи №048-02-20 від 17.02.2020 складено на виконання повноважень зовсім іншого органу - податкової міліції, яка не може здійснювати фактичні перевірки та не є органом, яким складено Акт перевірки, винесене за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є предметом даної судової справи, таким чином, акт експертизи, на який посилається Головне управління ДПС у м. Києві, як на підставу для застосування до ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» штрафних санкцій, не є належним доказом та не може бути підставою для застосування штрафу. Податковий кодекс України не містить норм, які дозволяють складати акт перевірки за результатами дій податкової міліції.

До того ж, відповідачем не дотримано порядку відбору зразків на експертизу, експертиза проведена підрозділом Міністерства фінансів України, а не незалежною експертною організацією.

Щодо висновків про порушення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вимог статті 11 Закону №481/95-ВР позивач зауважив, що такі висновки ґрунтуються на неналежних доказах.

Наголосив на тому, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що продавці алкогольних напоїв, до яких відноситься і позивач, зобов`язані перевіряти акцизні марки, наклеєні на прийняті для реалізації алкогольні напої, на предмет їх наявності в реєстрі ДПС. Позивач не мав практичної можливості здійснити перевірку акцизних марок з огляду на те, що е-сервіс база даних АІС «Акцизні марки» було створено тільки з 12.02.2020 та така база містить інформацію по акцизним маркам, що виготовлені/видані не раніше зазначеної дати, у той час як поставка позивачу товару здійснена у грудні 2019 - січні 2020 року. Таким чином, у даному випадку відсутні обов`язкові елементи складу правопорушення, а саме вина та причинний зв`язок між самим порушенням та його наслідками.

Щодо посилань відповідача на лист Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.02.2020 №2204/7/05-99-32-03-15, позивач зауважив, що невідомо на підставі аналізу яких марок зазначено інформацію у вказаному листі.

Також позивач вказав, що обставини, що досліджувалися в рамках фактичної перевірки ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» співробітниками Головного управління ДПС у м. Києві, за результатами якої складено акт від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621, були покладені в основу протоколу від 10.02.2020 №19 про адміністративне правопорушення щодо співробітника ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» - завідувача складу ОСОБА_2 , складеного співробітниками податкової міліції та який був предметом судового розгляду в Голосіївському районному суді м. Києва у справі № 752/5079/20.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.05.2020 у справі №752/5079/20 провадження по справі закрито за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Вся вилучена податковою міліцією продукція повернута ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», про що сторонами підписано Акт повернення товару. У вказаній постанові чітко визначено, що законних доказів неналежності акцизних марок ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» не представлено, а акт експертизи не може бути підставою для застосування відповідальності, оскільки порушено процедуру відбору зразків для проведення такої експертизи, а також саму експертизу проведено з порушеннями.

Крім того, позивач вказав, що посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві, якими проводилася вказана перевірка, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03.09.2020 за місцем знаходження місць зберігання ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» проведено ще одну фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено довідку фактичної перевірки від 14.09.2020 №2138/26-15-09-01/38737621 в якій зазначено, що порушень законодавства, що регулює обіг алкогольних напоїв, не встановлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2020 відкрито провадження у справі і призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зауважив, що фактична перевірка ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2020 №547 «Про проведення фактичних перевірок» на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» було ознайомлено з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2020 №547 «Про проведення фактичних перевірок», про що свідчить направлення на перевірку від 10.02.2020 №1259/26-15-32-01, яке було пред`явлене ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» 10.02.2020 та направлення на перевірку від 10.02.2020 №1260/26-15-32-01.

В ході проведення перевірки ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135 встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: горілку торгівельної марки «Медофф» виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» та ТОВ «ПУГС», які описані в додатку №1 до акту перевірки, та марковані марками акцизного податку з явними ознаками підробки. Алкогольні напої описані в додатку №1 до акту перевірки в кількості 10080 пляшок на загальну суму 907 200 грн.

Факт невідповідності марок акцизного податку встановлено у ході перевірки з огляду на наявність явних ознак їх підробки, а також підтверджено:

- листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 27.02.2020 №2204/7/05-99-32-03-15;

- інформацією з бази даних АІС «Акцизні марки» про те, що марки акцизного податку не видавались виробникам алкогольної продукції;

- актом експертизи № 048-02-20 від 17.02.2020.

Результати перевірки відображені в акті від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621, для підписання і ознайомлення з яким суб`єкт господарювання не з`явився.

З огляду на встановлене у ході перевірки порушення ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201, яким застосовано до ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» штрафні санкції на суму 1 814 400 грн.

У ході судових засідань представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на докази та обставини, зазначені у позовній заяві та додатково надані пояснення.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, з підстав та мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та додатково наданих поясненнях.

Окрім того, судом допитано також і свідка ОСОБА_3 , який повідомив обставини виходу на перевірку, вручення наказу, виклику працівників міліції, направлення запитів, встановлених порушень, опису продукції, складення акту, розрахунку штрафу.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Беверідж Трейдінг Компані» зареєстровано 29.05.2013, основним видом економічної діяльності є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 46.17) та здійснюється на підставі Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями № 990209201800009 від 09.02.2018.

Згідно видаткових накладних від 06.12.2019 №770, від 09.12.2019 №773, від 09.01.2020 №7, від 10.01.2020 №9, від 27.01.2020 №38, товарно-транспортних накладних від 06.12.2019 №385, від 09.12.2019 №387, від 09.01.2020 №4, від 10.01.2020 №6, від 27.01.2020 №26, ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» придбано у ТОВ «Лікеро-Горілчаний завод «Прайм», який є виробником товару, горілку торгівельної марки «Медофф» в кількості 10 080 пляшок на загальну суму 907 200 грн.

На підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України та доповідної записки управління контролю за обігом підакцизних товарів та адміністрування акцизного податку №100/26-15-32-01-17 від 17.01.2020, ГУ ДПС у м. Києві прийнято наказ від 20.01.2020 №547 «Про проведення фактичних перевірок», яким призначено фактичну перевірку ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані». Також видано направлення на перевірку від 10.02.2020 №1259/26-15-32-01 та №1260/26-15-32-01.

У період з 10.02.2020 по 19.02.2020 працівниками ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено фактичну перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, магазину, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вулиця Пирогівський шлях, будинок 135, та належить ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

За результатом перевірки складено акт від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 у якому зафіксовано порушення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР шляхом зберігання для подальшої реалізації алкогольних напоїв, а саме: горілки торгівельної марки «Медофф» виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», які марковані марками акцизного податку з явними ознаками підробки.

Крім того, у ході вказаної перевірки співробітниками податкової міліції складено щодо співробітника ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» - завідувача складу Охріменка Сергія Борисовича, протокол від 10.02.2020 №19 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 164-5 КУпАП, що полягає у недотриманні ОСОБА_2 вимог статті 11 Закону №481/95-ВР.

З вказаного протоколу про адміністративне правопорушення і додатку до нього вбачається, що зі складу ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вилучено горілку торгівельної марки «Медофф» виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» у кількості 10080 пляшок об`ємом 0,7 л кожна.

За результатом розгляду вказаного адміністративного матеріалу, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.05.2020 у справі №752/5079/20 провадження по справі закрито за відсутності складу та події адміністративного правопорушення. Вся вилучена податковою міліцією продукція повернута ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», про що сторонами підписано Акт повернення товару.

На підставі вказаних висновків акту від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201, яким за порушення пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР, на підставі статті 54 ПК України та статті 17 Закон №481/95-ВР до ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» застосовано штраф у сумі 1814400 грн.

Позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 та від 28.05.2020 у справі №818/532/16 Верховний Суд зауважив, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Після оцінки судами порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, на які вказує позивач, суди мають обов`язково оцінювати такі порушення з огляду на те, чи призвели вони до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу та чи є вони такими, що тягнуть протиправність податкового повідомлення-рішення. У разі, якщо установлені судом порушення щодо проведення перевірки не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, суди мають переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, які слугували підставою для визначення платнику грошового зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки за результатом якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Згідно підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою для прийняття керівником контролюючого органу наказу про проведення фактичної перевірки.

Верховний Суд у своїх постановах від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17 зазначив, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про правомірність призначення фактичної перевірки ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2020 №547, що спростовує доводи позивача про безпідставність призначення перевірки.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Позивач зазначає, що відповідачем перед початком перевірки уповноваженій особі ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» не вручено копії наказу ГУ ДМС у м. Києві від 20.01.2020 №547 «Про проведення фактичних перевірок», а також не пред`явлено направлення на перевірку.

В спростування вказаних доводів позивача, відповідач зазначає, що ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» ознайомлено з наказом ГУ ДПС у м. Києві від 20.01.2020 №547 «Про проведення фактичних перевірок», про що свідчить направлення на перевірку від 10.02.2020 №1259/26-15-32-01, яке було пред`явлене ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» 10.02.2020 та направлення на перевірку від 10.02.2020 №1260/26-15-32-01.

Судом оглянуто вказані направлення на перевірку та встановлено, що у них міститься підпис ОСОБА_1 як уповноваженої особи ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Разом з цим, позивач зазначає, що йому не відома особа ОСОБА_1 , в подальшому встановити таку особу не вдалось можливим.

Згідно штатного розпису ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» ОСОБА_1 не є працівником ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про те, що Беличенко Ю.В. має повноваження на представництво ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Допитаний судом у якості свідка державний ревізор ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_3 повідомив, що при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» наказ від 20.01.2020 №547 вручено особі, яка на таке вручення погодилась.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем не доведено виконання обов`язку, передбаченого пунктом 81.1 статті 81 ПК України в частині пред`явлення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» копії наказу про проведення перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Суд зазначає, що в акті перевірки від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 не зазначено посадових осіб ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» або його представника у присутності яких здійснено перевірку. В журналі перевірок контролюючих органів відсутній відповідний запис.

З урахуванням викладених вище обставин, суд не може вважати ОСОБА_1 посадовою особою ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» або його представником. До того ж, в акті перевірки відсутня згадка про вказану особу.

Таким чином, суд вважає, що фактичну перевірку ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» проведено з порушенням пункту 80.7 статті 80 ПК України.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Встановлено, що акт перевірки від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 не підписаний посадовими особами ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» або його представником, у акт міститься запис про те, що представники позивача для підписання акту не з`явились.

Разом з цим, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів направлення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» повідомлення про необхідність з`явитись для підписання акту. Допитаний судом у якості свідка державний ревізор ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_3 підтвердив, що вказане повідомлення не направлялось ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані».

Відповідачем не складено акт про відмову від підписання акту перевірки.

З огляду на наведене, суд погоджується із доводами позивача про недотримання відповідачем вимог пункту 86.5 статті 86 ПК України.

Відповідно до пункту 78.3 статті 78 ПК України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Допитаний судом у якості свідка державний ревізор ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_3 повідомив, що після того як ним у ході перевірки ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» виявлено явні ознаки підробки акцизних марок, він телефоном повідомив працівників податкової міліції, які прибули на місце перевірки.

В акті перевірки від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 зазначено про опис алкогольної продукції в Додатку 1 до акту перевірки та про її вилучення працівниками оперативного управління ДФС у м. Києві, складення ними протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що під час проведення ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у м. Києві співробітниками податкової міліції складено Додаток 1 до акту від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 (опис залишків алкогольних напоїв/тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» за адресою м. Київ, вулиця Пирогівський шлях, будинок 135) та протокол від 10.02.2020 №19 про адміністративне правопорушення щодо співробітника ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» - завідувача складу ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201 слугували виключно висновки акту від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621.

При цьому, зміст акту від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 свідчить про те, що дії співробітників податкової міліції не мали безпосереднього впливу на висновки акту перевірки, адже викладений у акті перевірки висновок про порушення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР ґрунтується виключно на інформації з бази даних АІС «Акцизні марки». В пункті 12 акту перевірки, який призначено для відображення відомості щодо відібрання та опечатування зразків продукції відповідними компетентними органами, з урахуванням вимог законодавства - зазначено «не здійснювалися».

Таким чином, суд вважає, що хоча й працівники податкової міліції опосередковано брали участь у фактичні перевірці ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», однак такі дії не мали впливу на висновки перевірки. При цьому, позивач належним чином не обґрунтував яким чином вказана участь працівників податкової міліції вплинула на його права в межах спірних правовідносин.

Посилання позивача на те, що за адресою 03026, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Пирогівський шлях, будинок 135 відсутній магазин та будь-яка торгівля кінцевим споживачам, суд не вважає такими, що свідчить про незаконність перевірки та її наслідків, адже порушення пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР матиме місце як під час продажу та і під час зберігання товару маркованого невідповідними акцизними марками.

Доводи позивача про те, що у акті зазначено, що при проведенні перевірки було досліджено ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями №26530311201902092 від 16.05.2019, яка не відноситься до документів ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані», адже ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" здійснює діяльність з торгівлі алкогольними товарами на підставі Ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №990209201800009 від 09.02.2018, також не можуть слугувати безпосереднім доказом необґрунтованості висновків акту перевірки оскільки в ньому вказано як про ліцензію №26530311201902092 від 16.05.2019, так і про ліцензію №990209201800009 від 09.02.2018.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що описані вище факти недотримання відповідачем вимог пункту 80.7 статті 80, пункту 81.1 статті 81 та пункту 86.5 статті 86 ПК України свідчать про незаконність проведення перевірки, а також про необґрунтованість її висновків. Тому, вказані порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки вони зумовлюють протиправність податкового повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201.

Щодо висновку відповідача про порушення ТОВ "Беверідж Трейдінг Компані" вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР як підставу для застосування до позивача штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пунктів 226.1, 226.2, 226.3 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини першої статті 11 Закону №481/95-ВР маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію: загальна та власна назви виробу; найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво); вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру.

Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду).

На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та номер ліцензії на виробництво.

Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об`ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше.

Продукція, призначена для експорту, розливається у тару та маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Згідно пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (Положення №1251), маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Відповідно до абзацу 19 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 19 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Верховний Суд у своїх постановах від 10.06.2020 у справі №808/4108/16, від 08.08.2019 у справі №808/4653/14 зазначив, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Разом з тим, суд звертає увагу, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у тому числі і докази на підтвердження не маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або маркування марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (Порядок №790).

Відповідно до пункту 5 Порядку №790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У податковому повідомленні-рішенні від 02.04.2020 №0002553201 в якості підстави прийняття зазначено акт від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621.

При цьому, викладений у акті перевірки висновок про порушення ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР ґрунтується виключно на інформації з бази даних АІС «Акцизні марки».

Так, в акті перевірки зазначено, що встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв а саме: горілки торгівельної марки «Медофф» виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» та ТОВ «ПУГС», які описані у додатку 1 до акту перевірки, та марковані акцизними марками з явними ознаками підробки. Алкогольні напої описані у додатку 1 до акту перевірки у кількості 10080 пляшок на загальну суму 907 200 грн.

З метою повноцінного дослідження дотримання ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вимог Закону №481/95-ВР при отриманні, зберіганні та реалізації алкогольних напоїв ГУ ДПС у м. Києві направлено лист до ГУ ДПС у м. Києві у Харківській області та ГУ ДПС у Донецькій області з метою отримання інформації щодо марок акцизного податку, якими маркована виявлена алкогольна продукція, а саме: чи видавалися марки акцизного податку вищезазначеним виробникам алкогольної продукції.

Станом на дату складання акту перевірки відповіді від ГУ ДПС у м. Києві у Харківській області та ГУ ДПС у Донецькій області не надходили.

Згідно бази даних АІС «Акцизна марка» марки акцизного податку, якими маркована алкогольна продукції, що знаходиться на зберіганні у ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» не видавалися виробниками алкогольних напоїв ТОВ «Лікеро-горілочний завод «Прайм» та ТОВ «ПУГС».

Разом з цим, в акті перевірки не зазначено переліку досліджуваних акцизних марок, а також відповідні відомості з АІС «Акцизна марка», що унеможливлює встановити достовірність вказаного висновку відповідача.

Судом також проаналізовано лист Головного управління ДПС у Донецькій області за номером 2204/7/05-99-32-03-15 від 27.02.2020 у якому повідомлено Головне управління ДПС у м. Києві про те, що за даними бази даних АІС «Акцизна марка» зазначені у запиті марки акцизного податку не видавалися.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб`єктом господарське правопорушення. На підставі частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов`язане з необхідністю доведення порушення зобов`язання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов`язане з необхідністю доведення порушення зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №П/811/694/17.

Щодо тверджень податкового органу щодо того, що марки мають «явні ознаки підробки», то для встановлення цього факту необхідно мати спеціальні знання та відповідне обладнання для дослідження таких акцизних марок. Проте, з матеріалів справи не вбачається проведення будь-яких експертиз чи дослідження акцизних марок до складання висновків акту перевірки.

Допитаний судом у якості свідка державний ревізор ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_3 повідомив, що до його посадових обов`язків не належить визначення факту підробки акцизних марок, відповідними спеціальними знаннями він не володіє.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що марки акцизного податку, які згідно АІС «Акцизні марки» не видавались виробнику ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм» та ТОВ «ПУГС» не могли бути встановлені позивачем під час придбання таких алкогольної продукції маркованої такими акцизними марками, з огляду на те, товариство не має доступу до бази даних АІС «Акцизні марки» та не має змоги пересвідчитись у їх легальності.

Суд акцентує увагу на тому, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання, який реалізує на загальних умовах алкогольні напої, виробником яких не являється, здійснювати контрольні функції щодо перевірки легальності акцизних марок.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що чинне на момент проведення перевірки законодавство України не передбачало механізму або інструментів проведення перевірок акцизних марок на предмет їх автентичності (оригінальності) або механізму (процедури) проведення звірки реквізитів марок акцизного податку з даними реєстру ДПС, як і порядок дій суб`єктів господарювання у разі незнаходження інформації стосовно акцизних марок у такому реєстрі.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Отже, тільки наявність механізму перевірки інформації про те, чи видавалися акцизні марки виробнику алкогольної продукції, може бути підставою для покладення на позивача тягаря відповідальності за те, що податковим органом виявлено факт маркування алкогольної продукції акцизними марками, які виробнику не надавались. Відсутність у позивача можливості перевірити таку інформацію у АІС «Акцизні марки» виключає відповідальність останнього за реалізацію підакцизних товарів (зокрема, алкогольної продукції) із маркуванням таких акцизними марками, які не видавались виробнику.

Щодо посилань відповідача на акт експертизи №048-02-20 від 17.02.2020, затверджений в.о. начальника Управління державної політики у сфері пробірного контролю, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України Мартинюком С., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Акт перевірки від 20.02.2020 №533/26-15-32-01/38737621 не містить посилань на акт експертизи №048-02-20 від 17.02.2020, відповідно, відсутні підстави вважати, що висновки акта експертизи №048-02-20 від 17.02.2020 були враховані під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0002553201.

Тому, відсутні підстави для врахування посилань відповідача на акт експертизи №048-02-20 від 17.02.2020 як на доказ порушення позивачем вимог пункту 226.9 статті 226 ПК України та статті 11 Закону №481/95-ВР.

Крім того, суд враховує, що у постанові від 07.05.2020 у справі №752/5079/20 Голосіївський районний суд м. Києва не врахував акт експертизи №048-02-20 від 17.02.2020 як доказ вчинення працівником ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» правопорушення, передбаченого частиною першої статті 164-5 КУпАП (зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку).

У постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 07.05.2020 у справі №752/5079/20 зазначено та підтверджується матеріалами даної справи, що за змістом акта експертизи №048-02-20 від 17.02.2020 об`єктами дослідження були 100 марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, між тим за змістом акту не визначено джерело походження досліджуваних марок.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 10.02.2020 №19 і додатку до нього вбачається, що зі складу ТОВ «Беверідж Трейдінг Компані» вилучено алкогольні напої Медов «Класична», виробництва ТОВ «Лікеро-горілчаного заводу Прайм» у кількості 10080 пляшок об`ємом 0,7 л кожна. Даних про вилучення досліджуваних в акті експертизи №048-02-20 від 17.02.2020 марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, як і їх опису матеріали справи не містять.

При розгляді даної справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії».

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін. Відсутність у даному рішенні правової оцінки окремих доводів сторін жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду даної справи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки та правомірність оскаржуваного рішення, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 визначений у розмірі 2102 грн.

Предметом даного спору є вимоги майнового характеру, ціна позову складає 1814400 грн, отже 1,5 відсотка ціни позову перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2020, а тому за подання позовної заяви належить сплатити судовий збір у сумі 21020 грн.

Однак згідно наявного у справі платіжного доручення від 16.04.2020 №2 207 535 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 27216 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 21020 грн.

Решта суми є надмірно сплаченою та повертається за заявою позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 02.04.2020 №0002553201.

Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Беверідж Трейдінг Компані" (місцезнаходження юридичної особи: 01042, Київська область, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 6-В; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38737621).

Відповідач - Головне управління ДПС у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).

Повний текст рішення складено 01.03.2021.

Суддя О.М. Чудак