Рішення № 95206210, 22.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2021 року м. Рівне №460/8864/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-13425-13 та зобов`язання привести у відповідність інтегровану картку платника єдиного внеску шляхом виключення записів про заборгованість зі сплати ЄСВ на суму 918,06 грн. та про нарахування пені на загальну суму 317,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних, які містяться в інтегрованій картці платника податків за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 918,06 грн., яка нарахована відповідачем за липень 2019 року. Повідомлено, що позивач в повному обсязі виконував зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску, а нарахування йому єдиного внеску за липень 2019 року є протиправним, оскільки в цьому місяці позивач не здійснював незалежну професійну діяльність і на податковому обліку не перебував, що також встановлено рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №460/3994/20. Зауважив, що відповідачем вже виставлялася вимога про сплату боргу (недоїмки), у зв`язку з наявністю у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску за липень 2019 року, яка визнана протиправною та скасована в судовому порядку. За таких обставин, вважає, що відповідач, надіславши вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-13425-13, діяв протиправно та неправомірно, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.30-32). Цією ж ухвалою суду зобов`язано відповідача надати суду в 15-денний строк з дня вручення даної ухвали: 1) усі докази, на підставі яких прийнято оскаржувану вимогу; 2) витяг з інтегрованої картки платника податків позивача з єдиного соціального внеску за період, за який виникла спірна заборгованість; 3) детальний розрахунок податкового боргу, на підставі якого сформована оскаржувана вимога.

11.01.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Головного управління ДПС в Рівненській області (а.с.35-36), в якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень вказав, що відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України позивач є адвокатом та займається індивідуальною адвокатською діяльністю. Зазначив, що у зв`язку тим, що позивач не сплатив добровільно єдиний внесок, у нього виникла недоїмка в розмірі 918,06 грн., а тому контролюючий орган правомірно надіслав оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску. З огляду на це, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Поряд з цим, жодних доказів на виконання ухвали від 07.12.2020 відповідачем суду не надано.

14.01.2021 на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині розміру нарахованої податковим органом позивачу пені, а саме: в сумі 374,79 грн.(а.с.41).

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті справі, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

З 26.10.2018 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1482 та з 27.08.2019 перебуває на обліку як платник ЄСВ в ГУ ДПС у Рівненській області за №28140, що не заперечується представниками обох сторін.

18.11.2020 ГУ ДПС у Рівненській області виставило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13425-13 станом на 31.10.2020 на суму 918,06 грн.(а.с.8).

Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону №5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується:

1) для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 взятий на облік в податковому органі як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність - 27.08.2019 .

05.06.2020 позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік (а.с.17-18), за змістом якого за період, в який позивач здійснював професійну діяльність, а саме: з 01.08.2019 по 31.12.2019, ним нараховано єдиний внесок на загальну суму 4590 грн. (918,06/міс.).

Поряд з цим, згідно з обліковими даними податкового органу за позивачем рахується борг у сумі 918,06 грн. зі сплати єдиного соціального внеску, який виник по терміну сплати єдиного соціального внеску за липень 2019 року, відображений в ІКП ОСОБА_1 станом на 19.10.2020 (а.с.20-23,42). Крім того, за наслідками несплати вказаної заборгованості позивачу нараховано пеню в розмірі 374,79 грн.

Тобто, контролюючий орган нарахував ОСОБА_1 єдиний соціальний внесок за період, у який позивач не здійснював професійну діяльність як адвокат та не перебував на обліку в податковому органі.

18.11.2020 у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості ГУ ДПС у Рівненській області виставило йому вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13425-13 в розмірі 918,06 грн.

Водночас, судом встановлено, що, позивач з часу взяття його на облік в податковому органі, тобто, починаючи з серпня 2019 року, належним чином виконує обов`язок щодо сплати ЄСВ, що підтверджується копіями платіжних доручень та квитанцій (а.с.12-16).

При цьому, жодних доказів отримання позивачем до серпня 2019 року доходів від провадження адвокатської діяльності індивідуально, відповідачем суду не надано, судом не встановлено та матеріали справи не містять, так само як і доказів перебування позивача на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області до цієї дати.

Суд звертає увагу, що наявність у позивача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є доказом фактичного здійснення адвокатської діяльності та отримання від такої діяльності доходу.

Таким чином, оскільки обов`язку нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок за липень 2019 року у позивача не виникало, то відповідач, приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13425-13 від 18.11.2020, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Відтак, така вимога не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом визнання її протиправною та скасування.

Більше того, як встановлено судом, 19.11.2019 ГУ ДПС у Рівненській області вже виставляло позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-344075-50 у сумі 918,06 грн., у зв`язку з наявністю в останнього заборгованості по сплаті ЄСВ за липень 2019 року.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №460/3994/20, яке набрало законної сили 13.03.2020, вказана вище вимога визнана протиправною та скасована (а.с.9-11).

Натомість жодних коригувань в ІКП позивача по ЄСВ контролюючим органом здійснено не було, вказану заборгованість в сумі 918,06 грн. з ІКП не виключено, що спричинило наявність у позивача боргу зі сплати ЄСВ станом на 31.10.2020 та прийняття відповідачем оскаржуваної в даній справі вимоги.

Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано, судом не здобуто та матеріали справи не містять.

Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу (п. 1 Розділу II Порядку №422).

Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми недоїмки та пені, які не підлягають сплаті в даному випадку, але в картці зазначені як наявна заборгованість, порушує права позивача, оскільки відображає суму неіснуючого податкового боргу та впливає на стан подальших розрахунків по податку.

Згідно з положеннями пункту 5 розділу І Порядку №422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (пункт 2 розділу VII Порядку №422).

З огляду на те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність нарахування позивачу боргу зі сплати ЄСВ за липень 2019 року в сумі 918,06 грн. та відповідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-134-25-13 від 18.11.2020, то суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення і похідної позовної вимоги.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність інтегровану картку платника єдиного внеску - фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 шляхом виключення записів про заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 918,06 грн. та нарахованої пені в сумі 374,79 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то позов підлягає до задоволення повністю.

З урахуванням ч.1 ст.139 КАС України судовий збір, сплачений за подання цього позову, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13425-13 від 18.11.2020.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність інтегровану картку платника єдиного внеску - фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 шляхом виключення записів про заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 918,06 грн. та нарахованої пені в сумі 374,79 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 22 лютого 2021 року.

Суддя Н.С. Гудима