Рішення № 95206021, 26.02.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7719/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме поросить:

- визнати протиправною бездіяльність Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020;

- визнати протиправною бездіяльність Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 04.12.2020;

- визнати протиправною бездіяльність Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо ненадання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення згідно з вимогами статті 15 Закону України "Про звернення громадян" у відповіді від 15.12.2020 за вих. № 33/37-К-95;

- зобов`язати Медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020 згідно з направленням на медичний огляд №330 від 28.10.2020 за наявними медичними матеріалами та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановленим судом;

- зобов`язати Медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020 та скласти постанову по причинному зв`язку захворювань, травм, контузій з проходженням служби в поліції для колишніх співробітників Національної поліції та ОВС згідно з направленням на медичний огляд №330 від 28.10.2020 за наявними матеріалами, поданими ОСОБА_1 , як інвалідом 2-ї групи, учасником бойових дій та вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановленим судом;

- подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що 04.12.2020 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив скласти постанову про отримання травми під час виконання службових обов`язків згідно з наданою позивачем медичною документацією; проте, отримав відповідь про необхідність надання оригіналів медичної карти амбулаторного хворого та витягу з неї, складеного за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції України за період з 29.01.2007 по 24.03.2017, та іншу медичну документацію за вказаний період. Враховуючи зазначене, на думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/7719/20; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази /а.с. 22/.

16.01.2021 від відповідача надійшов відзив. У наданому до суду відзиві представником відповідача зазначено, що надана позивачем разом із зверненням медична документація позбавляє можливості встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України, оскільки ця документація не складена в момент проходження служби позивача /а.с. 135-167/.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" із заявою, відповідно до якої просив скласти постанову про отримання позивачем травми під час виконання службових обов`язків згідно з актами за формою Н-1, Н-5 та наданою медичною документацією, висновком експерта №536, згідно з направленням №330 на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи /а.с. 13-15/.

Листом Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 15.12.2020 №33/37-К-95 проінформовано позивача, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема наказу МВС України від 03.04.2017 №285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС", для належного та своєчасного розгляду заяви позивача необхідна наявність медичної документації, складеної за період служби позивача (з 29.01.2007 по 24.03.2017), а саме: амбулаторної картки та детального витягу з амбулаторної картки за період служби позивача; медичні документи, складені безпосередньо в період отримання позивачем травми (поранення, контузії). Також зазначено в листі, що відсутність перелічених документів унеможливлює розгляд питання по прийняттю постанови про отримання травми під час виконання службових обов`язків /а.с. 16/.

Не погодившись з отриманою відповіддю Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Реалізація громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення врегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР).

Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Питання розгляду заяв (клопотань) урегульовано статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі - Положення №285).

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу І Положення №285 до основних завдань медичних (військово-лікарських) комісій МВС (далі - ВЛК) є визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового й начальницького складу).

Згідно з абзацами першим та сьомим пункту 5 розділу І Положення №285 ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи. Постанови ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання" МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).

Відповідно до підпункту 1 пункту 17 Розділу ІІ Положення №285 Штатні ВЛК мають право запитувати у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК.

Згідно з пунктом 18 розділу VIII Положення №285 визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв`язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 №85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2001 за №165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що саме штатні ВЛК встановлюють причинний зв`язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення №285 Медична (військово-лікарська) комісія Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" є штатною ВЛК.

Згідно з пунктом 4 Розділу VI Положення №285 згідно з актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, що отримала поранення (травму), ВЛК може прийняти постанову про їх причинний зв`язок.

Пунктом 29 розділу VIII Положення №285 передбачено, що якщо питання про причинний зв`язок захворювання (поранення) розглядалось за заявою звільненої зі служби особи, то ВЛК повідомляє заявника про своє рішення, а якщо за результатами розгляду прийнято постанову, - надсилає чи видає її заявнику особисто.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), пунктом 1.3 якого встановлено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №402 штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Згідно з пунктом 20.1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

Враховуючи вищенаведене, штатна ВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, та зобов`язана, за результатами розгляду заяви про встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця прийняти постанову.

Водночас, згідно з загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами розгляду заяви від 04.12.2020 повідомлено ОСОБА_1 про необхідність надання оригіналів медичної карти амбулаторного хворого та витягу з неї, складеного за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України за період з 29.01.2007 по 24.03.2017; іншу медичну документацію за вказаний період, що свідчить про відсутність бездіяльності суб`єкта владних повноважень та вчинення відповідачем відповідних дій для вирішення питання про прийняття постанови про отримання травми під час виконання службових обов`язків.

На підставі зазначеного, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020 та щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 04.12.2020.

Щодо позовної вимоги позивача про ненадання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення згідно з вимогами статті 15 Закону №393/96-ВР у відповіді від 15.12.2020 за вих. № 33/37-К-95 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Із листа Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 15.12.2020 №33/37-К-95 вбачається, що позивача повідомлено про результати розгляду його звернення /а.с. 16/.

Водночас, указаний лист Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" не є рішенням про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві від 04.12.2020, у розумінні статті 15 Закону №393/96-ВР.

Суд зазначає, що зазначеним листом Медична (військово-лікарської) комісія Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" лише повідомила позивача про необхідність надання медичної документації, складеної за період служби позивача (з 29.01.2007 по 24.03.2017), а саме: амбулаторної картки та детального витягу з амбулаторної картки за період служби позивача та медичних документів, складених безпосередньо в період отримання позивачем травми (поранення, контузії).

Отже, указана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо зобов`язання Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020 згідно з направленням на медичний огляд №330 від 28.10.2020, за наявними медичними матеріалами та вжити заходів реагування, з урахуванням обставин, встановлених судом, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 19 Закону №393/96-ВР визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 16 Положення №285 до функцій штатних ВЛК відноситься розгляд звернень, заяв і скарг кандидатів до служби у поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх військовослужбовців з питань лікарської і військово-лікарської експертизи, аналіз та узагальнення результатів цієї роботи.

Зі змісту відповіді на звернення позивача від 04.12.2020 вбачається, що ця відповідь не містить належного розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 , зокрема відповідачем не надано оцінки документів, наданих позивачем разом з указаним зверненням.

Виходячи з викладеного, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020 відповідно до наданих документів та з урахуванням висновків суду.

При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Медичної (військової-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" скласти постанову по причинному зв`язку захворювань, травм, контузій з проходженням служби в поліції для колишніх співробітників Національної поліції та ОВС, згідно з направленням на медичний огляд №330 від 28.10.2020 за наявними матеріалами, поданими ОСОБА_1 , як інвалідом 2-ї групи, учасником бойових дій та вжити заходів реагування, з урахуванням обставин встановленим судом, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На час розгляду цієї справи відповідачем не прийнято обґрунтованого рішення за наслідками розгляду звернення позивача від 04.12.2020 про прийняття чи відмову в прийнятті постанови про отримання травми під час виконання службових обов`язків, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними та необґрунтованими. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов`язань на суб`єкта владних повноважень є правом, а не обов`язком суду.

Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" (вул. Симона Петлюри, 64, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 08733966) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Полтавській області" повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.12.2020 відповідно до наданих документів та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна