Рішення № 95205660, 23.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року справа №380/10286/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Герасим`юк О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (відповідач 1),

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства внутрішніх справ України (третя особа)

про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, площа Генерала Григоренка, 3, м. Львів, ідентифікаційний код 08592247) щодо відмови у призначенні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ; зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області згідно з п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою III групою інвалідності з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 є ветераном органів внутрішніх справ та інвалідом третьої групи інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується відповідними документами. У порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, згідно з статтею 23 Закону України «Про міліцію». Заява із необхідним пакетом документів у відповідності до пункту 7 Порядку № 850, 08.04.2020 була скерована до ГУ МВСУ у Львівській області і в подальшому направлена до МВС України для розгляду та прийняття рішення Департаментом фінансово-облікової політики МВС України. Документи було розглянуто та 05.06.2020 повернуто на доопрацювання до ГУ МВСУ у Львівській області без прийняття рішення. Повернені матеріали позивачем були отримані та доопрацьовані та відповідна заява з документами була повторно направлена до ГУ МВС України у Львівській області. У своїй відповіді ГУМВСУ у Львівській області листом від 01.09.2020 № 184 повідомило позивача про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, документи повернуто.

Позивач стверджує має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, а відповідач перевищив свої повноваження при повернені матеріалів ОСОБА_1 , оскільки ліквідаційній комісії не надано право приймати рішення про призначення або відмову у призначенні вказаної допомоги.

Ухвалою від 19.11.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, підготовче засідання призначено на 24.12.2020.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову, вважає, що всі дії ГУМВС України у Львівській області, пов`язані з відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Закону України «Про міліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України № 850 вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, чітко встановлений чинним законодавством, зазначає, що ГУ МВС України у Львівській області приймає документи на отримання одноразової грошової допомоги, готує висновок і передає документи до МВС в тому випадку, коли є законодавчі підстави для отримання такої виплати. ГУ МВС України у Львівській області надало відмову ОСОБА_1 , оскільки йому не передбачено виплати різниці після встановлення другої групи інвалідності з передбачених у законодавстві підстав.

Третя особа - Міністерство внутрішніх справ України у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову, вказує, що надіслані матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги не відповідали положенням постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, тому були повернуті без прийняття рішення на доопрацювання. Зазначає, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано, що медико-соціальна експерта комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Зазначені обставини унеможливили прийняття рішення за надісланими матеріалами.

24.12.2020 у підготовчому засіданні встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі Міністерство внутрішніх справ України помилково вказано відповідачем у справі, у зв`язку з чим уточнено, що МВС України у даній справі має статус третьої особи. Згідно протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 04.02.2021.

04.02.2021 відкладено розгляд справи на 11.02.2021.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог від 09.02.2021 (вх. № 8681).

11.02.2021 розгляд справи відкладено на 23.02.2021.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмовому відзиві на позов. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 , 1960 р.н., перебував на службі в органах внутрішніх справ (міліції) з 1981 по 2005 роки та звільнений у відставку за п.65 «а» /за віком/ Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМ УРСР від 29.07.1991 року № 114 з 30.06.2005 згідно наказу начальника Управління МВС України у Львівській області від 29.06.2005 № 378 о/с.

Львівською обласною МСЕК ОСОБА_1 встановлена ступінь втрати працездатності - 20% у зв`язку з чим 29.11.2005 року Львівською обласною дирекцією ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта» позивачу була проведена виплата страхової суми у розмірі 1700 грн. за державним обов`язковим особистим страхуванням військовослужбовців, що підтверджується довідкою № 965 від 28.07.2020.

Згідно довідки Львівської МСЕК № 1 від 17.03.2020 серії 12 ААА № 011428 та виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 17.03.2020 № 333658 ОСОБА_1 встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в ОВС, з втратою професійної працездатності - 50%.

07 квітня 2020 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України у Львівській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» та пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок №850) та до заяви надав необхідні документи.

Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України, якому була переадресована зазначена заява позивача з долученими документами, надав відповідь згідно листа № 144/31/01-2020 від 27 квітня 2020 «Про повернення матеріалів», якою повідомив, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експерта комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися. Зазначив про необхідність надання до матеріалів інформації про наявність чи відсутність у заявника попереднього установлення відсотка втрати професійної працездатності без установлення інвалідності. У зв`язку з чим вказав про неможливість прийняття рішення за надісланими матеріалами.

17.08.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України у Львівській області із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, до якої долучив доопрацьовані документи згідно зазначеного у заяві переліку.

01.09.2020 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, згідно листа № 184 від 01.09.2020, підписаного заступником голови ліквідаційної комісії І.Ліщук, повернуло позивачу подану заяву з додатками для доопрацювання з покликанням на те, що розбіжності в документах, котрі долучено до заяви унеможливили формування висновку та скерування матеріалів до МВС України для прийняття рішення щодо проведення виплати, вказано, що з дати первинного встановлення інвалідності ОСОБА_1 із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності до повторного огляду та встановлення згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи пройшло більше двох років.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент фактичного звільнення позивача з органів внутрішніх справ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції та компенсація заподіяння шкоди його майну була врегульована статтею 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-ХІІ).

У подальшому, 12 березня 2015 року, набрав чинності Закон України від 13 лютого 2015 року №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону України від 13 лютого 2015 року №208-VIII) було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

21 жовтня 2015 року, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №850, якою, зокрема, затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Постанова набрала чинності з 31 жовтня 2015 року та є чинною на момент розгляду даної справи.

Також суд враховує, що 7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

За змістом положень пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", зокрема частиною шостою статті 23 цього Закону в редакції, чинній з 12 березня 2015 року, і відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850), визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.

Пунктом 7 Порядку №850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Пунктом 9 Порядку №850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України з урахуванням висновку, поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - Головного управління МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії.

Висновок щодо виплати грошової допомоги може бути як позитивним так і негативним, однак за умови подання заяви та необхідного переліку документів, він має бути складений та направлений до Міністерства внутрішніх справ України.

Прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ, а не Головного управління МВС України у Львівській області.

В силу приписів пункту 8 Порядку №850 на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - Головне управління УМВС України у Львівській області - ліквідаційну комісію, покладено обов`язок подання документів та висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги. Тобто на відповідача покладено виключно процедурний обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС України) розпорядниками нижчої ланки.

Порядком №850 не встановлено повноважень керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, на повернення документів як таких, що не відповідають вимогам цього Порядку.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що заява ОСОБА_1 від 17.08.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІIІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ разом із доданими документами до Міністерства внутрішніх справ України не направлялася, висновок відповідачем щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не складався.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Головне управління УМВС України у Львівській області, повернувши позивачу матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги, без направлення висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, діяла не у межах і не у спосіб, визначений Порядком №850.

Щодо посилання відповідача на пункт 4 Порядку №850, як на підставу не складення висновку та не направлення документів позивача до МВС України, то суд зазначає наступне.

У пункті 4 Порядку №850 визначено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пункт 4 Порядку №850 стосується розгляду заяви по суті Міністерством внутрішніх справ. Відповідач не уповноважений розглядати заяви по суті.

Окрім того, пунктом 13 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім`ї, батьки та утриманці можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.

Із аналізу зазначених положень, з урахуванням пункту 2 Порядку №850, суд дійшов висновку, що виникнення права особи на виплату одноразової допомоги пов`язується законодавцем безпосередньо із фактом встановлення йому інвалідності, тобто таке право виникає з дня встановлення інвалідності.

Тому особою, якій встановлено інвалідність може бути подано заяву про призначення одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дати встановлення інвалідності. І така особа, має право на розгляд її заяви уповноваженим на це органом - Міністерством внутрішніх справ.

Отже, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 1681,60 грн., які суд, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови у призначенні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області згідно з п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України висновок та документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою III групою інвалідності з урахуванням висновків суду.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3, ідентифікаційний код 08592247) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1681,60 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 01.03.2020.

Суддя Крутько О.В.