Рішення № 95202899, 23.02.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2021 р. м. Рівне Справа № 918/8/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Рівненського обласного центру зайнятості в особі Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості

до відповідача Державної екологічної інспекції у Рівненській області

про стягнення заборгованості в сумі 40 178, 27 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рівненський обласний центр зайнятості в особі Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Державної екологічної інспекції у Рівненській області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 40 178, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Так, враховуючи рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 працівника відповідача ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 ) було поновлено на роботі, відтак просив стягнути з відповідача 40 178, 27 грн виплаченої допомоги по безробіттю та судові витрати.

Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 02.02.2021.

Ухвалою суду від 02.02.2021 розгляд справ відкладено на 23.02.2021.

У судове засідання 23.02.2021 представник позивача не з`явився, однак 23.02.2021 подав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.02.2021 не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 11.01.2021 та 02.02.2021 провертались з відміткою на конверті "вибули".

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та відкладення судового розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 33016, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19.

Також судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна екологічна інспекції у Рівненській області перебуває в стані припинення.

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

На день прийняття рішення в даній справі відсутній запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Державної екологічної інспекції у Рівненській області, а тому є підстава вважати останнього належним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та позивача за наявними в ній матеріалами, відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

27.05.2019 до Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості звернувся громадянин ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні. На підставі заяв про надання (поновлення) статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю, з метою реалізації права на соціальний захист, 04.06.2019 йому було надано статус безробітного (наказ від 10.06.2019 № НТ190610).

11.06.2019 призначено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу з 11.06.2019 по 04.06.2020 тривалістю 360 календарних днів (наказ від 11.06.2019 №НТ190611) та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 11.06.2019.

Відповідно до запису в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 його останнім місцем роботи була Державна екологічна інспекція у Рівненській області. Наказом Державної екологічної інспекції України №297-о від 19.11.2013 ОСОБА_1 19.11.2013 було призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області Державної екологічної інспекції України, а звільнено з вищезазначеної посади 03.05.2019 наказом Державної екологічної інспекції України №154-о від 03.05.2019.

Наказом Державної екологічної інспекції України "Про поновлення ОСОБА_1 " №364-о від 12.11.2019, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19, ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 04.05.2019, що стало підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та припинення реєстрації як безробітного в Дубенській міськрайонній філії Рівненського обласного центру зайнятості.

Наказом від 02.01.2020 №НТ200102 Дубенською міськрайонною філією Рівненського обласного центру зайнятості було прийняте рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 та про припинення реєстрації безробітного з 12.11.2019 у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

Наказом від 08.01.2020 №НТ200108 Дубенською міськрайонною філією Рівненського обласного центру зайнятості було прийнято рішення про повернення коштів за рахунок роботодавця, отриманих ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 11.06.2019 по 11.11.2019.

ОСОБА_1 у період з 11.06.2019 по 11.11.2019 перебування на обліку в Дубенській міськрайоній філії Рівненського обласного центру зайнятості у статусі безробітного отримав матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю за період з 11.06.2019 по 11.11.2019 в розмірі 40 178, 27 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №460/1297/19 визнано протиправним та зобов`язано скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 03.05.2019 №154-0 "Про звільнення ОСОБА_1 " та стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 68 235,62 грн.

12.03.2020 Рівненським обласним центром зайнятості в особі Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості був поданий позов до Господарського суду міста Києва про стягнення з Державної екологічної інспекції України суми в розмірі 40 178, 27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 у справі 910/4037/20 Рівненському обласному центру зайнятості в особі Дубенської міськрайонної філії Рівненського обласного центру зайнятості було відмовлено у задоволенні позову у зв`язку з тим, що роботодавцем ОСОБА_1 є Державна екологічна інспекція в Рівненській області.

З метою досудового врегулювання спору Дубенська міськрайонна філія Рівненського обласного центру зайнятості звернулась на адресу відповідача з претензією №21-1842 від 14.08.2020 про добровільне відшкодування коштів, виплачених ОСОБА_1 , як допомоги по безробіттю. Дана претензія відділенням поштового зв`язку була повернута з відміткою "вибули".

21.08.2020 Дубенською міскрайонною філією Рівненського обласного центру зайнятості до Державної екологічної інспекції у Рівненській області була повторно надіслана претензія від 21.08.2020 №21-1861 голові комісії з припинення - ОСОБА_2 . Позивачем зазначено, що претензія була залишена без відповіді.

Таким чином, на думку позивача, виплачене матеріальне забезпечення ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю, в сумі 40 178, 27 грн підлягає відшкодуванню Державною екологічною інспекцією у Рівненській області.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 8 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами забезпечення є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Згідно з пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Так, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 19.09.2019 рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1297/19 ОСОБА_1 , крім іншого, поновлено на роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право: стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Обов`язок роботодавця відшкодувати вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Відповідно до п. 10, п. 11 ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю, найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації або у фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області Державної екологічної інспекції України та отримував заробітну плату саме в цій установі.

Так, як встановлено з матеріалів справи, позивачем виплачено ОСОБА_1 40 178, 27 грн. допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою позивача № 21-2503 від 28.12.2020, а незаконність звільнення з посади вказаної особи відповідачем встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, яким і було поновлено особу на посаді.

Відповідно до ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, оскільки Рівненським окружним адміністративним судом фактично визнано наказ про звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасовано його, при цьому цей наказ став підставою для втрати особою заробітної плати, а в подальшому - підставою для призначення та виплати їй допомоги по безробіттю, тому позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітній особі у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Таким чином, відповідач зобов`язаний на підставі ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сплатити позивачу грошові кошти у сумі 40 178, 27 грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції у Рівненській області (33016, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 19, ЄДРПОУ 38012803) на користь Рівненського обласного центру зайнятості кошти, нараховані та виплачені гр. ОСОБА_1 як допомога по безробіттю, в сумі 40 178 (сорок тисяч сто сімдесят вісім) грн 27 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. на рахунок Рівненського обласного центру зайнятості (33013, Рівненська область, м. Рівне, вул. Кавказька, 9-а, ЄДРПОУ 05430879, р/р НОМЕР_2 у Держказначейській службі України м. Київ, МФО 820172 - із зазначенням в платіжному дорученні в "Призначенні платежі" - повернення виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 (внаслідок поновлення на роботі за рішенням суду).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2021 року.

Суддя А.М. Горплюк