Рішення № 95201485, 25.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6171/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства "Л.Д. СЕРВІС", м. Дніпро

до Верхівцевської міської ради, м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 81 994,60 грн. за договором № 26/11 від 15.11.2019 року.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Приватне підприємство "Л.Д. СЕРВІС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Верхівцевської міської ради заборгованість у розмірі 81 994,60 грн. за договором № 26/11 від 15.11.2019 року.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно положень ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (81 994,60 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 15.12.2020 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу: у строк до 05.12.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач та відповідач в запропонований судом строк не надали документів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6171/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/6171/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.02.2021 року о 12:20 год.

12.01.2021 року електронною поштою від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 29 від 12.01.2021 року про визнання позовних вимог.

14.01.2021 року електронною поштою від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № 29 від 12.01.2021 року про визнання позовних вимог.

У зв`язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. на самоізоляції з 02.02.2021 року, яка пов`язана з контактом із особою хворою коронавірусом SARS-CoV-2 до отримання результатів ПЛР-досліджень, та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, підготовче судове засідання 04.02.2021 року не відбулось.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.02.2021 року о 14:30 год.

У призначене судове засідання по суті представник позивача та відповідача не з`явилися, про час, дату і місце повідомлення належним чиномю

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.02.2021 року прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 26/11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Водопостачання м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району (незавершене будівництво-коригування) від 15.11.2019 року та додаткової угоди № 3 від 21.09.2020 року, а саме в частині повернення суми забезпечення, перерахованої відповідно до п.5.1. Договору.

Позиція відповідача, викладена у заяві.

В поданій заяві вих. .№ 29 від 12.01.2021 року відповідач повністю визнає позовні вимоги позивача по справі 904/6171/20 і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позову та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Верхівцевською міською радою (далі - замовник, відповідач) та Приватним підприємством "Л.Д. СЕРВІС" (далі - підрядник, позивач) було укладено Договір № 26/11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 від 15.11.2019 року "Водопостачання м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району (незавершене будівництво-коригування)" (далі-Договір) та Додаткову угоду від 15.11.2019 року до Договору(а.с.7-20)

Згідно з п.1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної і тендерної документацій та умов Договору виконання будівельних робіт з будівництва в межах ціни цього Договору (далі - Роботи).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.20.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору, об`єкт будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Водопостачання м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району (незавершене будівництво-коригування)" (за кодом СРV за ДК021-2015-45000000-7 Будівельні роботи) (далі - Об`єкт).

Склад та обсяги Робіт, що доручаються до виконання підряднику визначені

проектно-кошторисної та тендерною документаціями (п. 1.3. Договору).

Позивачем, на виконання умов договору було передано, а Відповідачем - прийнято результати робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 273 6607,29 грн..

Позивач взяті на себе зобов`язання щодо виконання будівельних робіт виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи .

Виконання зобов`язань підрядника за Договором забезпечується шляхом перерахування підрядником під час підписання Договору коштів на рахунок замовника у розмірі 1% договірної ціни, у сумі 81 994,60 грн. у тому числі ПДВ 13 665,77 грн. (п. 5.1 Договору).

Згідно п. 5.2. Договору, документ, який підтверджує внесення підрядником забезпечення виконання зобов`язань Договору, надається замовнику не пізніше дати укладання цього Договору.

Так у рахунок забезпечення виконання своїх зобов`язань за Договором Підрядником було перераховано Замовнику суму забезпечення в розмірі 81 994,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2695 від 15 листопада 2019 року.

Відповідно до п. 5.5 Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Підрядником умов Договору Замовник із суми забезпечення виконання зобов`язань за Договором утримує штрафні санкції та відшкодування збитків, передбачені договором та чинним законодавством та повертає решту коштів протягом 10 банківських днів з моменту розірвання чи закінчення строку дії договору.

Додатковою угодою № 3 від 21.09.2020 року до Договору № 26/11 ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 "Водопостачання м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району (незавершене будівництво-коригування)" сторони припинили дію договору № 26/11 від 15.11.2019 року шляхом його розірвання з 22.09.2020 року та погодили повернення Замовником перехованої йому Підрядником суми забезпечення виконання зобов`язань за договором в розмірі 81 994,60 грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

Позивачем в порядку досудового врегулювання направлено на адресу Відповідача претензію від 19.10.2020 року із вимогою про повернення суми забезпечення, перерахованої відповідно до п. 5.1 Договору та належної до повернення на підставі п.5.5. Договору та Додаткової угоди № 3 до Договору.

У відповідь на претензію Позивачем отримано від Відповідача лист вих.№ 635 від 19.10.2020 року, у якому Відповідач визнав суму заборгованості 81 994,60 грн. в повному обсязі та зобов`язався повернути суму у найближчий термін.

Станом на дату подання даної позовної заяви грошові зобов`язання Відповідачем не виконані.

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача до господарського суду з позовом про стягнення суми боргу.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України)

Між Позивачем та Відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору будівельного підряду, згідно якого, в силу статті 875 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зі змісту ч.4 ст. 75 ГПК України вбачається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як роз`яснено в абзацах 1 та 3 п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2020 року у справі № 904/1805/20 позовні вимоги Приватного підприємства "Л.Д. Сервіс" про стягнення з Верхівцевської міської ради м. Верхівцеве, Верхньодніпровській район, Дніпропетровська область заборгованості за договором № 26/11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Водопостачання м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району (незавершене будівництво-коригування) у сумі 2 736 607,29 грн. задоволено у повному обсязі.

Прийнятим рішенням, встановлено факт договору № 26/11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 від 15.11.2019 року "Водопостачання м. Верхівцеве, Верхньодніпровського району (незавершене будівництво-коригування)", факт надання будівельних робіт, факт виконання позивачем будівельних робіт, факт порушення Відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати за будівельні роботи, факт наявності заборгованості Відповідача договором у розмірі 2 736 607,29 грн. За результатом розгляду справи суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором № 26/11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 від 15.11.2019 року. Це рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач у встановлений Додатковою угодою № 3 від 21.09.2020 року до договору № 26/11 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 від 15.11.2019 року строк не повернув позивачеві суми забезпечення виконання зобов`язань за договором у розмірі 81 994,60 грн., в зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості у розмірі 81 994,60 грн. є обґрунтованою. При цьому, зазначені обставини повністю визнаються відповідачем.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову ПП "Л.Д. СЕРВІС" було сплачено суму судового збору у розмірі 2 102,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №3957 від 05.11.2020 року.

Приймаючи до уваги, що відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, стягненню з відповідача підлягає 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1 051,00 грн.

Щодо повернення судового збору.

При цьому, відповідно до положень п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Суд зазначає позивачу, що питання про повернення судового збору у розмірі 1 051,00 грн. з державного бюджету України буде вирішено судом, після подання позивачем відповідного клопотання.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Верхівцевської міської ради (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Центральна, буд. 75, код ЄДРПОУ 35950156) на користь Приватного підприємства "Л.Д. СЕРВІС" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 35А, офіс 3, код ЄДРПОУ 21922502) заборгованість за договором № 26/11 від 15.11.2019 року у розмірі 81 994,60 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 051,00 грн..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 01.03.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік